465/10492/25
2/465/1283/26
РІШЕННЯ
Іменем України
(заочне)
07.08.2026 року м.Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Ванівського Ю. М.,
при секретарі судових засідань Лозинському Т. Р. А.,
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Сидій Олег Володимирович про визнання припиненим зобов`язання боржника із договору позики,-
в с т а н о в и в:
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, за участю третьої особи про визнання припиненим зобов`язання боржника із договору позики. Обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що 30 березня 2021 року Личаківським районним судом м.Львова прийнято рішення у справі №463/9914/20 за позовом ОСОБА_2 до нього, яким позов задоволено та вирішено стягнути з нього на користь позивача суму боргу в розмірі 1233101,55 грн.
Львівським апеляційним судом винесено постанову у даній справі, якою змінено рішення суду 1-інстанції - вирішено стягнути з нього - ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1178441, 97 грн. (один мільйон сто сімдесят вісім тисяч чотириста сорок одну грн. 97 коп.) боргу та 10437, 20 грн. (десять тисяч чотириста тридцять сім грн. 20 коп.) судового збору, всього: 1188879, 17 грн. (один мільйон сто вісімдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят дев?ять грн. 17 коп.).
05.10.2022 Касаційний цивільний суд Верховного Суду ухвалив постанову у справі №463/9914/20, якою касаційну скаргу задоволено частково - постанову Львівського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року змінено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 951 916,85 грн та судовий збір у розмірі 3 320,20 грн. У постанові Верховного Суду чітко зазначено: «Таким чином, враховуючи, що суд апеляційної інстанцій дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача відсотків за користування грошовими коштами у розмірі 226 525,12 грн, колегія суддів вважає за необхідне змінити судове рішення апеляційного суду в цій частині шляхом зменшення стягнутої суми з 1 178 441,97 грн до 951 916,85 грн (904 960,00 грн сума основного боргу + 46 956,85 грн 3% річних), а також зменшення стягнутого судового збору з 10 437,20 грн до 8 113,40 грн.»
Визнаючи основну суму боргу він добровільно сплатив частину боргу ОСОБА_2 в сумі 141200,00 (сто сорок одна тисяча двісті) гривень, що підтверджується розпискою ОСОБА_2 від 03.02.2022р. В подальшому, після ухвалення Верховним Судом постанови у справі №463/9914/20, за заявою ОСОБА_2 , приватним виконавцем Ільчишин Л.В. 13.12.2022 відкрито нове виконавче провадження №70547099, з виконання виконавчого листа №463/9914/20 від 06.12.2022 виданого Личаківським районним судом м.Львова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 951916,85 грн. та судовий збір у розмірі 3320,20 грн. Заборгованість за виконавчим документом станом на день відкриття виконавчого провадження становить 917741,66 грн.
В межах даного виконавчого провадження з нього стягнуто та перераховано ОСОБА_2 кошти в сумі 262807,48 грн., що підтверджується довідкою приватного виконавця Ільчишин Л.В. від 10.11.2025р. №87719.
Постановою приватного виконавця Ільчишин Л.В. про повернення виконавчого документа стягувачу від 17.07.2024, це виконавче провадження повернуте стягувачу за його заявою. Залишок нестягненої суми за виконавчим документом 654934.18 гривня. 19.07.2024 приватним виконавцем Сидій О.В. відкрито виконавче провадження № 75585464 із примусового виконання виконавчого листа №463/9914/20 від 06.12.2022.
В межах даного виконавчого провадження стягувачу - ОСОБА_2 передано належне мені майно - земельну ділянку площею 0,0415 га, цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер [номер приховано]:01:003:0005, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , в рахунок погашення суми боргу в розмірі 447580 грн. згідно з виконавчим документом: виконавчий лист № 463/9914/20 виданий 06.12.2022 р. Личаківським районним судом .Львова, що підтверджується Актом про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 17.02.2025р. та постановою про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 17.02.2025р. Також в межах даного виконавчого провадження з ОСОБА_1 стягнуто та передано ОСОБА_2 кошти в сумі 66154,18 грн. Отже із загальної суми боргу, що визначена у постанові Верховного Суду від 05.10.2022р. у розмірі 951 916,85 грн та судовий збір у розмірі 3 320,20 грн., ОСОБА_1 сплатив: 37495,39 грн. - в межах виконавчого провадження №65630306, що здійснювалося приватним виконавцем Ільчишин Л.В.; провадження; 262807,48 грн. - в межах виконавчого провадження №70547099, що здійснювалося приватним виконавцем Ільчишин Л.В.; 513734,18 грн. - в межах виконавчого провадження №75585464, що здійснювалося приватним виконавцем Сидій О.В. Тобто зобов?язання виконане в повному обсязі. Однак, ані приватний виконавець Ільчишин Л.В., ані приватний виконавець Сидій О.В., не врахували добровільну сплату ОСОБА_1 боргу в сумі 141200,00 грн. Просить позовні вимоги задоволити.
Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 26.01.2026 року відкрито провадження та призначено у справі підготовче засідання.
Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 01.04.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив такі задоволити.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.
Третя особа в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила.
Відповідно до вимогст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, не подав відзив і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Ураховуючи, що відповідач по справі у судове засідання не з`явився, а сторона позивача не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).
Згідно зі ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Постановою Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі №463/9914/20 постанову Львівського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року змінено. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 951 916,85 грн. та судовий збір у розмірі 3 320, 20 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. від 13.12.2022 року відкрито виконавче провадження №70547099 з примусового виконання виконавчого листа №463/9914/20 від 06.12.2022 року.
17.07.2024 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. на підставі п.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий лист №463/9914/20 від 06.12.2022 року повернуто стягувачу.
Згідно відповіді приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. від 10.11.2025 року №87719, в межах виконавчого провадження №70547099 за виконавчим листом №463/9914/20 від 06.12.2022 року стягнено та перераховано стягувачу ОСОБА_2 кошти в сумі 262 807, 48 грн.
19.07.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Сидієм О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №75585464 з примусового виконання виконавчого листа №463/9914/20 від 06.12.2022 року.
Згідно акту приватного виконавця виконавчого округу Сидій О.В. від 17.02.2025 року та постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, ОСОБА_2 передано у власність наступне майно: земельна ділянка площею 0,0415 га, цільове призначення 01.03 для ведення особисто селянського господарства, кадастровий номер [номер приховано]:01:003:0005, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , що належить боржнику ОСОБА_1 .
Крім цього, згідно розписки ОСОБА_2 від 03.02.2022 року, нею отримано від ОСОБА_1 141 200 (сто сорок одну тисячу двісті) гривень в якості боргу по рішенню Львівського апеляційного суду №463/9914/20.
Як вбачається з відповіді приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Сидів О.В. від 29.10.2025 року на заяву ОСОБА_1 , згідно отриманої заяви від представника ОСОБА_2 від 09.09.2025 року встановлено, що грошові кошти у розмірі 141 200,00 гривень не можуть бути зараховані в рахунок погашення боргу. Враховуючи те, що грошові кошти у розмірі 141 200,00 грн. на депозитний рахунок приватного виконавця не надходили, а стягував заперечує проти зарахування даних коштів, що були сплачені боржником поза межами виконавчого провадження в рахунок погашення заборгованості згідно виконавчого документа, відсутні правові підстави для закінчення виконавчого провадження АСВП №75585464 у приватного виконавця відсутні.
Згідно заяви представника ОСОБА_2 - адвоката Геш І.Ю. від 09.09.2025 року, кошти, які сплачувались ОСОБА_1 за своїми зобов`язаннями перед ОСОБА_2 поза межами виконавчого провадження зараховані в якості відповідальності за порушення грошового зобов`язання, передбаченою ч.2 ст.625 ЦК України, відтак дані кошти не можуть бути зараховані у якості часткового виконання рішення суду.
Однак, як вбачається з постанови Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі №463/9914/20 "суд апеляційного інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача відмотків за корситування грошовими коштами у розмірі 226 525,12 грн., колегія суддів вважає за необхідне змінити судове рішення апеляційного суду в цій частині шляхом зменшення стягнутої суми з 1 178 441,97 грн. до 951 916,85 грн. (904 960,00 грн. сума основного боргу + 46 956,85 грн. 3% річних), а також зменшеннч стягнутого судового збору з 10 437, 20 грн. до 8 113,40 грн.".
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Як вбачається з положень ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
У відповідності до положень ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняться виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76,77 ЦПК України).
Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявності підстав для задоволення позову.
Згідно ч. 1 ст.141ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви в розмірі 1412,00 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.12,81,141,247,263-265,279,280-283 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Сидій Олег Володимирович про визнання припиненим зобов`язання боржника із договору позики - задоволити.
Визнати припиненим зобов`язання ОСОБА_1 , як боржника за договором позики в сумі боргу, що визначений постановою Верховного Суду від 05.10.2022 року у справі №463/9914/20 та за виконавчим листом №463/9914/20, що виданий Личаківським районним судом м.Львова 06.12.2022 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 955 237 (дев`ятсот двадцять дві гривні двісті тридцять сім) гривень 05 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1 412 (одна тисяча чотириста дванадцять) гривень 00 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Повний текст рішення складено 07 серпня 2026 року.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІПН: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ;
Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Сидій Олег Володимирович, адреса: 79014, м.Львів, вул. Рєпіна І., буд.8.
Суддя Ванівський Ю.М.