У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 634/815/26
Провадження № 2-а/634/6/26
"10" серпня 2026 р.
Суддя Сахновщинського районного суду Харківської області Зимовський О.С., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,
встановив:
Позивач звернувся до Сахновщинського районного суду Харківської області з вищезазначеним адміністративним позовом.
Нормами КАС України передбачена альтернативна підсудність за вибором позивача (ст.25 КАС України), загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (ст.26 КАС України, та виключна підсудність (залежно від категорії справи) за зв`язком справ (ст.27 КАС України).
Згідно до ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 26 КАС України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох визначених у законі судів.
Тобто, законодавець передбачив можливу альтернативну підсудність розгляду окремих категорій справ і наділив правом вибору звернення до суду виключно позивача.
При цьому, такий вибір звернення до суду повинен бути обґрунтований позивачем у позовній заяві з наданням доказів на підтвердження обставин, за яких позивач звертається до суду за правилами альтернативної підсудності.
Однак, у позовній заяві позивач не обґрунтовував підсудність даної справи Сахновщинському районному суду Харківської області.
Згідно позовної заяви, адреса реєстрації позивача: Харківська область Берестинський район с. Гришівка вул. Світлична, 1.
Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №3143759 від 07.08.2026 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: вул. Запоріжська, 1, м. Запоріжжя, Олександрівського району, Запоріжської області.
Юридична адреса місцезнаходження відповідача ГУНП В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ: вул. Жон Мироносиць, м. Харків.
Відтак, підстав для розгляду даної справи Сахновщинським районним судом Харківської області відповідно до положень ч. 1ст. 25 КАС, суддею не встановлено.
За таких обставин, позов є не підсудним Сахновщинському районному суду Харківської області та підлягає передачі для розгляду до Олександрівського районного суду м. Запоріжжя за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Частиною 5 ст. 171 КАС України визначено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу.
Згідно із п. 2 ч. 1ст. 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 29 КАС України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається "належний суд", тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальний закон забороняє адміністративним судам розглядати справи, які йому територіально не підсудні, і зобов`язує суд направити таку справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Враховуючи наведені обставини, вказану справу необхідно передати на розгляд до Олександрівського районного суду м. Запоріжжя, за адресою: 69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 6.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 25, 26, 27, 29, 293 КАС України, суддя,-
постановив:
Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі - передати за підсудністю до Олександрівського районного суду м. Запоріжжя, за адресою: 69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 6.
Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.
Роз`яснити учасникам справи, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою підсудністю з підстави, передбаченої ч. 8 ст. 29 КАС України, передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання суддею.
Суддя: