КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/2593/26
Провадження № 2/552/2219/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06.08.2026 року Київський районний суд міста Полтави у складі:
Головуючого судді Турченко Т.В.,
при секретарі Дмитриченковій Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію вартості 1/2 частки спільного майна подружжя, а саме 1/2 частки транспортного засобу RENAULT KANGOO, 2007 року випуску, у розмірі 66 866,50 грн, 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , у розмірі 573 448,70 грн, що в загальному становить 640 315,20 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, з яких 15000 грн. - витрати на правничу допомогу, 5122,50 грн. витрати з оплати судового збору.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 15.04.2026 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 13.07.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду.
В судове засідання позивач та її представник адвокат Калафута Д.В. не з`явились, надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав, не заперечував проти їх задоволення.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 22.12.1995 року Виконавчим комітетом Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено актовий запис №86, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 від 01.08.2025 року.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави у справі №552/6470/25 шлюб розірвано.
09.07.2013 року за відповідачем зареєстровано транспортний засіб RENAULT KANGOO, 2007 року випуску, об`єм двигуна 1390 см.куб., реєстрація якого є чинною до цього часу.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 21.04.1999 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Медвєдєвою В.І., зареєстрованого в реєстрі за №2457 та внесеного до реєстрової книги №142 за №18755 Полтавським БТІ за власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_3 .
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 10.02.2026 у справі №552/8198/25 встановлено, що спірне майно є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, за кожною зі сторін визначено право власності на 1/2 частку зазначеного майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Отже, нормою статті 60 СК України визначено презумпцію віднесення придбаного під час шлюбу майна до спільної сумісної власності подружжя.
Статтею 63 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно із ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.
У ч. 1 ст. 71 СК України зазначено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Згідно з ч. 2 ст. 71 СК України, неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
У ч. 1 ст. 70 СК України також закріплено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Шлюбний договір між позивачем та відповідачем з приводу поділу майна подружжя укладено не було.
При вирішення позовної вимоги про поділ майна, суд керується вимогами ст. 71 СК України, згідно якої майно, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному із подружжя грошової компенсації замість його частини у праві спільної сумісної власності на майно, допускається за його згодою, крім випадків передбачених ЦК України.
Враховуючи, що спірний автомобіль є неподільною річчю транспортний засіб RENAULT KANGOO, 2007 року випуску, об`єм двигуна 1390 см.куб., реєстрація якого є чинною до цього часу. Ринкова вартість якого становить 133733 грн.
Крім того, у період шлюбу було придбано квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 31,1 кв.м., ринкова вартість якої складає 1146897,40 грн., суд приходить до висновку про задоволення позову та поділу майна подружжя.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує наступним чином.
Сторони просили стягнути з іншої сторони сплачений ними судовий збір, відповідач прохав стягнути витрати на проведення експертиз із позивача, а щодо стягнення витрат на правову допомогу обидві сторони у судовому засіданні до судових дебатів зробили заяви, в порядку ч.8 ст. 141 ЦПК України, в яких вказали, що докази їх понесення будуть надані протягом п`яти днів з дня ухваленні рішення.
Таким чином, суд вирішує питання про розподіл судового збору та витрат на проведення експертизи.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.
Згідно п.п.1,2 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані із проведенням експертизи.
Згідно ч.1, п.п.1,3 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються : 1) у разі задоволення позову - на відповідача, 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зі змісту ч.ч.1-3 ст. 134 ЦПК України вбачається, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Позов судом задоволено тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в сумі 5122,50 грн. та 15000 грн. витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.12, 81, 133-137, 141, 229, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошову компенсацію вартості 1/2 частки спільного майна подружжя, а саме 1/2 частки: транспортного засобу RENAULT KANGOO, 2007 року випуску, у розмірі 66 866,50 грн, 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , у розмірі 573 448,70 грн, що в загальному становить 640 315,20 грн.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.
Учасники справи:
Позивач- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повне рішення складено 07.08.2026 року.
Головуючий суддя Турченко Т.В.