Єдиний унікальний номер № 538/1605/26
Провадження № 2-а/538/29/26
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
10 серпня 2026 року м.Лохвиця
Суддя Лохвицького районного суду Полтавської області Кунець М.Г, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Руль Марина Ігорівна,до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в:
До Лохвицького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Руль Марина Ігорівна,до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
24 липня 2026 року Лохвицький районний суд Полтавської області постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позову, зокрема шляхом подання належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Ухвалу суду від 24 липня 2026 року про залишення позовної заяви без руху доставлено представнику позивача Руль М.І. до її електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі 27.07.2026 о 19:49:09, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
03 серпня 2026 року позивачем через канцелярію суду, на виконання вказаної ухвали суду, подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства (далі по тексту - КАС України), частиною першою статті 5 якого встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За приписами статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Частиною першою статті 168 КАС України встановлено, що позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Згідно з пунктами 3, 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Положеннями статей 160 та 161 КАС України визначено форму та зміст позовної заяви, а також визначено документи, що до неї додаються.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до положень статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
До того ж, згідно зі статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП) скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Згідно вимог частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
У заяві про поновлення строку звернення до суду, яка надійшла від позивача, на виконання вимог ухвали суду від 24 липня 2026 року про залишення позовної заяви без руху, останній вказує на те, що оскаржувана постанова не була вручена йому в день її винесення, а її копію він отримав поштою лише 19 вересня 2025 року.
Зазначив, що отримавши оскаржувану постанову, без невиправданого зволікання звернувся за професійною правничою допомогою до адвоката, надавши останньому необхідні документи, в тому числі копію постанови із конвертом у якому вона надійшла до нього.
Одначе згодом йому стало відомо, що адвокатом його позов до суду не подано, конверт, у якому йому надійшла оскаржувана постанова, останнім йому не повернуто, в зв`язку з чим ним був пропущений строк звернення до суду.
Крім того, покликається на тривале лікування у зв`язку із захворюванням органів слуху, як поважність причин пропущення строку.
Розглянувши вказану заяву позивача про поновлення строку на звернення до суду щодо оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.06.2025 № 258 у справі № 538/1605/26, з огляду на викладене, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи та доданих до неї документів,на підтвердження стану здоров`я позивачем надано медичні документи, а саме, копію свідоцтва про хворобу, копію протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії, з яких убачається, що у липні 2024 року він проходив стаціонарне лікування та оперативне втручання з 02.07.2024 по 17.07.2024 у КП «ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського», а з 18.07.2024 по 29.07.2024 продовжив лікування у КНП «Лохвицька МЛ», надалі перебував на амбулаторному лікуванні, а також копії консультативних висновків спеціаліста від 10.11.2025, 22.05.2026 та 06.07.2026.
Разом із тим зазначені документи не підтверджують, що стан здоров`я позивача у період після отримання ним оскаржуваної постанови та до звернення до суду об`єктивно унеможливлював реалізацію права на судовий захист або звернення до суду через представника.
Крім того, твердження позивача про отримання копії постанови лише у вересні 2025 року документально не підтверджене. До заяви не додано доказів дати вручення постанови, повідомлення про вручення поштового відправлення, відомостей про отримання постанови чи інших належних доказів, які б підтверджували зазначену обставину.
Суд також враховує, що після зазначеного позивачем строку отримання постанови у вересні 2025 року позов подано лише 20 липня 2026 року, тобто майже через десять місяців. Будь-яких обставин, які б об`єктивно перешкоджали зверненню до суду протягом цього періоду, заява про поновлення строку не містить, а надані медичні документи таких обставин не підтверджують.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд поновлює пропущений процесуальний строк лише за наявності поважних причин його пропуску.
При цьому поважними можуть бути визнані лише такі причини, які об`єктивно перешкоджали особі своєчасно звернутися до суду, виникли незалежно від її волі, існували протягом пропущеного строку та підтверджуються належними доказами.
Аналогічний підхід застосовується і Верховним Судом, який наголошує, що питання поважності причин пропуску строку вирішується судом з урахуванням конкретних обставин справи, тривалості пропуску строку, поведінки особи та наданих нею доказів.
За таких обставин суд доходить висновку, що наведені позивачем підстави не підтверджують наявності поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду у розумінні статті 121 КАС України.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Верховний Суд неодноразово вказував (зокрема, у постановах від 15.04.2020 року у справі №15/2973/18, від 22.04.2020 року у справі № 811/1664/18), що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, до спірних правовідносин належить застосовувати десятиденний строк звернення до суду з позовом, який обраховується з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (п. 6, 7 ч. 5 цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку звернення до суду.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом 2 частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
Законодавче обмеження строку оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження відповідного рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
З огляду на викладене, суд вважає наведені позивачем підстави не підтверджують наявності поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, позовна заява підлягає поверненню.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення позовної заяви.
Таким чином, сплачений судовий збір за подання цієї позовної заяви може бути повернутий позивачу за ухвалою суду в разі подання ним до Лохвицького районного суду Полтавської області відповідного клопотання.
Одночасно суд роз`яснює позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України). При цьому суд звертає увагу позивача на те, що під таким зверненням мається на увазі звернення з позовом, що відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України (в тому числі, з дотримання правил об`єднання позовних вимог).
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 44, 45, 121, 122, 169, 243, 248, 256, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд
п о с т а н о в и в:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Руль Марина Ігорівна,до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, а також додані до неї документи - повернути.
2.Роз`яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
4. Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на цю ухвалу подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Мирослава КУНЕЦЬ