ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5
_____________________________________________________________________________
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
10.08.2026 Справа №905/503/26
Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,
розглянувши матеріали
за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м.Київ, в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м Київ
до Кіровської міської ради, м.Хрестівка Донецької області
про визнання права власності на нежитлове приміщення,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м Київ, в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м Київ, звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Кіровської міської ради, м.Хрестівка Донецької області, про визнання права власності на нежитлове приміщення. Позов поданий через систему «Електронний суд».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладення Кіровським відділенням Акціонерно-комерційного промислово-інвестиційного банку України з фізичними особами договору №1416 від 21.06.1994 купівлі-продажу (далі - Договір) квартири загальною площею 93,92кв.м за адресою: м.Кіровське (нині - м.Хрестівка), кв-л 18, буд.4, кв.110 (далі - Об`єкт). В процедурі ліквідації позивача задля підготовки до продажу майна, що складає ліквідаційну масу, виникла необхідність здійснити державну реєстрацію права власності на Об`єкт у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Позивач звернувся до державного реєстратора, який рішенням №79573450 від 23.06.2025 відмовив у проведенні реєстраційних дій, оскільки не надано документ, що засвідчує прийняття Об`єкта в експлуатацію, або реквізити та відомості про суб`єкта, що здійснював прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію. Документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію Об`єкта, у позивача відсутній, оскільки залишився на тимчасово окупованій території України.
Суд встановив, що позов поданий без додержання вимог, викладених у статтях 162 та 164 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України.
1. За приписами п.п.3, 4 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Відповідно до ст.163 ГПК України у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю майна (п.2 ч.1); якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи (ч.2).
У постанові від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці (п.52); будь-який майновий спір має ціну; різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього (п.54); отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру; наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (п.8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17) (п.56); натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці; під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці (п.57).
В ч.4 ст.162 ГПК України передбачено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Згідно з п.2 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За змістом п.п.3, 4 Договору продаж Об`єкта здійснений за 500000000,00 карбованців, які продавці отримали від покупця повністю до підписання Договору; інвентаризаційна оцінка Об`єкта складає 46960,00 карбованців.
На порушення приписів процесуального закону позивач не зазначив у позовній заяві ціну позову, не надав суду доказ сплати судового збору та не навів підстави звільнення його від сплати судового збору.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підп.1 п.2 ч.2); при поданні до суду позовної заяви в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 встановлений на рівні 3328,00грн.
Згідно з п.3 указу Президента України №762/96 від 25.08.1996 «Про грошову реформу в Україні» українські карбованці підлягають обміну на гривні (банкноти та розмінну монету) за курсом 100000 карбованців на 1 гривню.
Отже, на підставі ч.2 ст.163 ГПК України попередньо суд визначає ціну позову у справі №905/503/26 в розмірі 5000,00грн, тож за подання такого позову підлягає сплаті судовий збір в сумі 2662,40грн (із застосуванням коефіцієнта пониження). На підтвердження його сплати позивач має надати суду належний доказ (письмовий або електронний оригінал) - або належним чином обґрунтувати підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
2. Відповідно до п.5 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, правові підстави позову.
Позивач як на правову підставу позову посилається на ст.392 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, яка містить три альтернативні підстави для звернення до суду з позовом про визнання права власності, а саме: якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником майна документа, який засвідчує його право власності.
На порушення вимог п.5 ч.3 ст.162 ГПК України позивач не зазначив у позові, на якій саме з передбачених ст.392 ЦК України підстав заявляє позовні вимоги у цій справі.
Отже, позивач має визначитись, яка саме з перелічених у ст.392 ЦК України підстав для визнання права власності в судовому порядку є підставою подання позову у справі №905/503/26.
3. Відповідно до ч.2 ст.80 ГПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідно до п.5 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. За приписом ч.2 ст.164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази, позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За змістом вказаних норм всі докази, які підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані позивачем одночасно з позовною заявою, а неможливість подання доказів у цей строк має бути письмово доведена позивачем суду та належним чином обґрунтована (див. п.п.17, 18 та 20 постанови від 06.02.2019 Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у справі №916/3130/17).
3.1. На арк.5 позовної заяви зазначено, що 29.04.2025 позивач звернувся до державного реєстратора із заявою реєстраційний №66637651 про реєстрацію права власності на Об`єкт, проте в матеріалах позову така заява відсутня без зазначення причин.
3.2. До матеріалів позову додано Опис документів, що надано до Центру надання адміністративних послуг для виконання адміністративної послуги «Державна реєстрація права власності на нерухоме майно». В Описі серед іншого зазначені: рішення №44 від 04.02.1994 виконавчого комітету Кіровської міської ради; два технічні паспорти, видані Кіровським бюро технічної інвентаризації; довіреність №1626, видана приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С. На порушення наведених приписів процесуального закону до позову вказані документи не додані.
Зазначені у п.3 цієї ухвали недоліки мають бути виправлені шляхом подання засвідчених копій перелічених документів або належного обґрунтування і доведення неможливості їх подання.
4. За приписом п.8 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
На порушення наведеної вимоги ГПК позов таких відомостей не містить. Зазначений недолік має бути виправлений.
Керуючись ст.ст.162, 163 (п.2 ч.1, ч.2), 164, 174 (ч.ч.1, 2), 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
1. Позовну заяву у справі №905/503/26 залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк до 17.08.2026 включно для усунення недоліків позовної заяви, про які зазначено в цій ухвалі.
3. Суд враховує, що позивач і його представник мають кабінети в системі «Електронний суд», до яких ухвалу буде доставлено автоматично; крім того, ухвалу буде направлено позивачу і його представнику на наявні в матеріалах справи адреси електронної пошти.
4. Повідомити позивача: якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернена позивачу (ч.4 ст.174 ГПК України).
Ухвала набирає законної сили 10.08.2026 та оскарженню не підлягає.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч.7 ст.6 ГПК України).
Суддя О.М. Шилова
надр. 1 прим. - у справу