ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня [телефон приховано], тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
"10" серпня 2026 р. м Харків Справа № 922/2778/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
розглянувши матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лексіон", 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Енергетична, буд. 27
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодом Харків", вул. Клочківська,94а, м. Харків, 61000
про стягнення 64 381,14 грн.
ВСТАНОВИВ:
05.08.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лексіон" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодом Харків" про стягнення коштів за спричинені пошкодження автомобілю у розмірі 64 381,14 грн.
Також, судові витрати просить суд, покласти на відповідача.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.
Пунктом 3 частиною 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Частиною 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ціна позову визначається:
1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;
2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;
3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд, стягнути із відповідача коштів за спричинені пошкодження автомобілю у розмірі 64 381,14 грн.
Враховуючи вищевикладене, позивачем в порушення вимог Господарського процесуального кодексу України не зазначено ціну позову.
Також, позивачем в порушення вимог пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України не надано до суду обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються.
Пунктами 4, 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 10 березня 2026 року на підставі договору про надання послуг з обслуговування автомобіля на СТО ТОВ «АВТОДОМ ХАРКІВ» було прийнято на гарантійний ремонт автомобіль Volkswagen Touareg д.н.з. НОМЕР_1 та відповідно складено акт передання - прийняття транспортного засобу для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту.
Проте, 16.03.2026 року автомобіль було повернуто у пошкодженому стані, в зв`язку із чим представником ТОВ "ЛЕКСІОН" було повідомлено відповідальних осіб СТО ТОВ «АВТОДОМ ХАРКІВ» та викликано поліцію для фіксування випадку що відбувся на СТО. Вказані подію підтверджуються відео з СТО, які частково були надані їхнім працівником, а потім видалені.
В подальшому, позивачем на адресу відповідача було направлено досудову вимогу про відшкодування вартості матеріального збитку спричиненого автомобілю Volkswagen Touareg д.н.з. НОМЕР_1 на СТО ТОВ «АВТОДОМ ХАРКІВ», яка згідно рахунку №ЗADN031476 від 11.06.2026 року складає 64 381,14 грн. або здійснити заміну пошкодженого лобового скла.
Проте, відповідачем у відповіді від 24.06.2026 року зокрема зазначено, що немає підтвердження пошкоджень автомобіля.
Вказані обставини, на думку позивача із посилання на вимоги Закону України «Про захист прав споживачів» є підставою для звернення звернення до суду із позовною заявою про захист прав споживачів.
За висновком суду, позовна заява не відповідає вимогам пунктів 4, 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки із позовної заяви не вбачається, у чому саме полягає порушення його права як споживача, які саме права споживача порушено відповідачем та який передбачений законом спосіб їх захисту підлягає застосуванню судом.
Пунктом 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Крім того, частиною 7 статті 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі пред`явлення юридичною особою позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.
Проте, позивачем вказаних вимог Господарського процесуального кодексу України дотримано не було.
Пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається із матеріалів справи позивачем заявлено до стягнення суму у розмірі 64 381,14 грн.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду: 1) позовної заяви майнового характеру -1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вищевикладені вимоги законодавства, за розрахунком суду, станом на момент звернення позивача із відповідним позовом до суду, сума судового збору за вимогу майнового характеру (у розмірі 64 381,14 грн.) яку позивач повинен був сплатити складає 3 328,00 грн.
При цьому, позивачем не надано до позовної заяви доказів у підтвердження справи судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, а у позовній заяві із посиланням на Закон України "Про захист прав споживачів" а саме вимоги статті 22 Закону та статтю 5 Закону України "Про судовий збір", зазначено, що оскільки остання загалом урегульовує питання звільнення різних суб`єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії (об`єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій. У цьому Законі не йдеться про звільнення споживачів від сплати судового збору загалом за подання до суду будь-якої інстанції будь-якого з об`єктів справляння судового збору.
У зв`язку із чим, суд зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лексіон" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодом Харків" про стягнення коштів за спричинені пошкодження автомобілю у розмірі 64 381,14 грн.
Отже, позивачем та відповідачем у справі є юридичні особи.
Частиною 3 статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" на яку посилається позивач як на підставу звільнення останнього від сплати судового збору зазначено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.
При цьому пунктом 22 статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" щодо визначення термінів зазначено, що у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
З аналізу вищевикладеного слідує, що визначальною ознакою споживача у розумінні Закону України "Про захист прав споживачів" є, зокрема, статус фізичної особи та придбання, замовлення чи використання продукції для особистих потреб, не пов`язаних із здійсненням підприємницької діяльності.
Враховуючи вищевикладане, та оскільки позивачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕКСІОН», тобто юридична особа, на спірні правовідносини не поширюється визначення терміна «споживач», наведене у пункті 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», що свідчить про те, що позивач як юридична особа не належить до кола осіб, на яких поширюється передбачене частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнення від сплати судового збору.
У зв`язку зі чим, посилання позивача на частину 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» як на підставу звільнення від сплати судового збору є безпідставним.
За таких обставин, позивач зобов`язаний був виконати вимоги пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України та сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, або надати до суду документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Проте останнім таких вимог виконано не було.
Частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на договір про надання послуг з обслуговування автомобіля від 10 березня 2026 року, про останнім в порушення вимог частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України не було долучено до матеріалів справи усіх доказів у підтвердження позовних вимог.
Згідно частини 1, частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу час на усунення недоліків.
Суд звертає увагу позивача, що за умовами частини 3, частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до Господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись статтями 162, 163, 164, 174, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лексіон" (вх. № 2778/26) залишити без руху.
2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Лексіон" строк на усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Лексіон" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- зазначити ціну позову із урахуванням прохальної частини позовної заяви;
- надати до суду обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- зазначення реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг (відповідно до вимог частини 7 статті 162 Господарського процесуального кодексу України);
- зазначити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову - із урахуванням заявлених позовних вимог;
- надати до суду докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі (3 328,00 грн.), або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
- надати до суду письмові пояснення щодо посилання на Закону України "Про захист прав споживачів";
- надати до суду усі наявні докази в обґрунтування яких позивач посилається у позовній заяві у тому числі договір про надання послуг з обслуговування автомобіля від 10 березня 2026 року;
- письмові пояснення та обґрунтування щодо посилання на Закон України "Про захист прав споживачів" із урахуванням вимог Господарського процесуального кодексу України та відносин що склалися між позивачем та відповідачем.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала складена та підписана 10 серпня 2026 року
Суддя О.О. Ємельянова