УХВАЛА
10 серпня 2026 року
м. Київ
cправа № 46/528-б (910/8428/25)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Хмельницькій області
на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2026
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2026
у справі № 46/528-б (910/8428/25)
за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області
до Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Хліб України",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів",
про звернення стягнення податкового боргу з органів управління
в межах справи № 46/528-б
за заявою Фірми "Ф.Й. Ельснер унд Ко."
до Державної акціонерної компанії "Хліб України"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №46/528-б за заявою Фірми "Ф.Й. Ельснер унд Ко." про банкрутство Державної акціонерної компанії "Хліб України", яка перебуває на стадії розпорядження майном.
У липні 2025 року Головне управління ДПС у Хмельницькій області в межах вказаної справи про банкрутство звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Хліб України" про звернення стягнення податкового боргу Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів" в сумі 3 572 690,98 грн на кошти ДАК "Хліб України".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.03.2026 у задоволенні позову Головного управління ДПС у Хмельницькій області відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулось з апеляційною скаргою, у якій просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2026 - без змін.
До Верховного Суду від Головного управління ДПС у Хмельницькій області надійшла касаційна скарга, у якій заявлено вимогу скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 у справі №46/528-б (910/8428/25) та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги в повному обсязі.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №46/528-б (910/8428/25) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2026.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2026 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 у справі №46/528-б (910/8428/25) залишено без руху; надано скаржнику строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом надання письмових пояснень з конкретизацією визначених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.
Роз`яснено скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
21.07.2026 до Верховного Суду від Головного управління ДПС у Хмельницькій області надійшло клопотання про усунення недоліків. В обґрунтування підстав касаційного оскарження, ГУ ДПС у Хмельницькій області посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПк України та вказує, що суди неправильно застосували п.п. 14.1.175, п. 14.1 ст. 14, ст. 14.1 Податкового кодексу України, ст. 96 ЦК України, ст. 238 ГК України. Суди не застосували п. 95.1 ст. 95 ПК України, який прямо зобов`язує контролюючий орган звертатися до суду з позовом про стягнення коштів з власника майна платника податків у разі недостатності коштів у самого платника.
Водночас, посилаючись на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України у заяві про усунення недоліків касаційної скарги, ГУ ДПС у Хмельницькій області не зазначає постановау Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу). Скаржник чітко не вказує норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, не наводить сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.
Посилання на інші підстави касаційного оскарження, передбачені частиною 2 статті 287 ГПК України з їх належним обґрунтуванням, у касаційній скарзі та в заяві про усунення недоліків відсутні.
З огляду на викладене, у касаційній скарзі та заяві про усунення недоліків відсутні обґрунтовані підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 287 цього Кодексу.
Скаржник повинен розуміти, що призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, формування обґрунтованої правової позиції стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу "правової визначеності", що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Зважаючи на наведене, скаржник повинен усвідомлювати, що зазначення будь-яких із визначених пунктами 1-4 частини другої статті 287 ГПК України випадків потребує належних, вичерпних обґрунтувань, позаяк відкриття касаційного провадження за відсутності або неточності таких обґрунтувань може призвести до порушення принципу "правової визначеності".
За таких обставин вимоги процесуального закону щодо змісту касаційної скарги, викладені у пункті 5 частини другої статті 290 та частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржником виконані не були, а отже відсутні підстави вважати, що недоліки касаційної скарги були усунуті Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у повному обсязі.
Статтею 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Згідно з частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до приписів статті 292 Господарського процесуального кодексу України питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до скарги матеріалами, а касаційна скарга залишається в суді касаційної інстанції.
Враховуючи викладене, касаційна скарга Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 у справі №46/528-б (910/8428/25) підлягає поверненню на підставі статті 174 та частини 5 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 у справі №46/528-б (910/8428/25) повернути скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.
2. Оригінал касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
3. Копію касаційної скарги залишити в матеріалах справи № 46/528-б (910/8428/25).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді В.І. Картере
К.М. Огороднік