КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову в забезпеченні доказів
10 серпня 2026 року м. Київ № 320/30523/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши матеріали заяви про забезпечення доказів ОСОБА_1 в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
Міністерства оборони України
ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправним та скасування акта та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування акта та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2026 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
ОСОБА_1 подав до Київського окружного адміністративного суду заяву про забезпечення доказів, в якій заявник просить суд, забезпечити шляхом витребування докази в Державної прикордонної служби України, а саме: інформацію, чи зареєстрований виїзд з території України громадянки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт: НОМЕР_3 від 18.11.2021 починаючи з лютого 2022 року (кількість перетинів і дата останнього виїзду) та чи зареєстровано її в`їзд (повернення) в Україну на дату надання інформації.
В обґрунтування заяви про забезпечення доказів представник позивача зазначив, що підставою для відмови у звільненні позивача з військової служби став акт перевірки сімейного стану від 09.06.2026, у якому зазначено про наявність у матері позивача онуки - ОСОБА_2 . Водночас, за твердженням заявника, остання з 2022 року перебуває за межами України та фактично не підтримує сімейних відносин із позивачем та його матір`ю.
Заявник вказує, що самостійно отримати відомості про перетин ОСОБА_2 державного кордону не має можливості, оскільки Державна прикордонна служба України відмовила у наданні відповідної інформації на адвокатський запит. З огляду на те, що відомості про перебування ОСОБА_2 за межами України мають значення для встановлення обставин справи, представник позивача просить суд витребувати у Державної прикордонної служби України інформацію щодо її виїзду з України та можливого повернення на територію України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2026 суд призначив заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до судового розгляду на 10.08.2026.
У судове засідання призначене на 10.08.2026 сторони не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду заяви у передбачений законодавством строк.
Зокрема позивач та відповідачі були повідомлені про судове засідання шляхом надіслання повісток про виклик до електронного кабінету підсистеми Електронний Суд, що підтверджується довідками про доставку електронних листів від 06.08.2026.
Враховуючи положення частини 3 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.
Частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи викладене, протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.08.2026 суд ухвалив подальший розгляд заяви здійснювати у порядку письмового провадження.
Розглянувши подану позивачем заяву суд зазначає про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Згідно ст. 115 КАС України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Відповідно до частини першої статті 116 Кодексу адміністративного судочинства України у заяві про забезпечення доказів зазначаються, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
За змістом наведених норм вбачається, що обов`язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Обов`язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.
Так, механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Такий правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 11.03.2020 у справі № 9901/608/19 та від 03.07.2019 у справі № 9901/845/18.
Як вбачається зі змісту поданої заяви, представник позивача просить витребувати у Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетину державного кордону ОСОБА_2 починаючи з лютого 2022 року, посилаючись на те, що Державна прикордонна служба України відмовила у наданні такої інформації у відповідь на адвокатський запит у зв`язку з обмеженнями щодо доступу до персональних даних.
Разом із тим наведені заявником обставини свідчать лише про неможливість самостійного отримання відповідних відомостей у позасудовому порядку, однак не свідчать про існування передбачених частиною першою статті 114 КАС України ризиків втрати такого доказу або того, що його збирання чи подання надалі стане неможливим чи утрудненим.
Заявником не наведено обставин та не надано доказів, які б давали підстави вважати, що запитувана інформація, яка перебуває у володінні Державної прикордонної служби України, може бути втрачена, знищена, змінена або з інших причин стане недоступною для суду в подальшому. Сам по собі факт відмови у наданні інформації на адвокатський запит таких обставин не підтверджує.
В той же час, суд наголошує, що обов`язок доведення наявності підстав для забезпечення доказів покладається саме на заявника.
З огляду на викладене, оскільки заявником не доведено існування обставин, передбачених частиною першою статті 114 КАС України, які свідчили б про ризик втрати запитуваного доказу або неможливість чи утруднення його отримання у майбутньому, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення доказів.
Керуючись статтями 114-117, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів відмовити повністю.
2. Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Панова Г. В.