ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 липня 2026 року справа № 380/22568/25 м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Мричко Н.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Лютої В.Р.,
позивача ОСОБА_1 ,
представників позивача Арутюнової Н.Ф., Стадник Г.І..,
представника відповідача Голець Н.М.,
представника третіх осіб Найди К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СРС Пресишн», ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 місце проживання: АДРЕСА_1 (далі за текстом позивач, Шпук О.В.) з позовом до Щирецької селищної ради код ЄДРПОУ 04372193, місцезнаходження: Львівська обл., Львівський р-н., смт. Щирець, пл. Ринок, 8 (далі за текстом відповідач), в якому просила:
- визнати незаконним та скасувати рішення Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області від 28 листопада 2023 року № 1749 «Про затвердження детального плану території в межах АДРЕСА_2 (внесення змін)».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач за відсутності передбачених законом підстав, вніс зміни до детального плану території в межах АДРЕСА_2 . Під час розроблення та затвердження змін до детального пану відповідач не створив погоджувальну комісію зі спірних питань, чим порушив обов`язкову процедуру громадського обговорення. Приймаючи оскаржене рішення відповідач виключив з такого сервітутне користування земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано];01:002:0086 (земельна ділянка під прохідною-ваговою, яка є єдиним можливим заїздом великогабаритного транспорту на територію спільного господарського двору). Крім цього зазначає, що у детальному плані території 2023 року відсутня схема організації руху транспорту і пішоходів у масштабі 1:1000, яка є обов`язковою складовою Детального плану території за ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій».
Відповідач, не погоджуючись із позовом ОСОБА_1 , подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив щодо задоволення позовних вимог, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, з огляду на таке. Звертає увагу, що оскаржуване рішення Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області від 28.11.2023 №1749 «Про затвердження детального плану території в межах АДРЕСА_2 (внесення змін)» прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом. Вказує, що на території господарського двору колишнього міжгосподарського підприємства ТОВ «Комбікормовий завод» - територія виробничо-комунальної зони в межах вулиць Острівська та Залізнична - Проектована, 1, окрім позивачки, господарську діяльність здійснюють ще шість суб`єктів господарювання, з належним їм на праві приватної власності майном, та інтереси яких селищна рада повинна враховувати при прийнятті рішень.
Щодо громадських слухань відповідач зазначив, що селищна рада у встановленому законом порядку забезпечила громадськості, в тому числі і позивачці можливість взяти участь у проведенні громадських слухань проекту містобудівної документації, в тому числі подавати свої пропозиції.
Щодо твердження позивача, що з дати затвердження детального плану території у 2014 році та до внесення змін до такого у 2023 році, земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано];01:002:0086 забезпечувала сервітутне користування, не відповідає дійсності.
Представник третіх осіб подала пояснення на позовну заяву в яких заперечила щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Зазначила, що громадські слухання щодо проєкту внесення змін до детального плану території проводилися один раз -12.02.2020, на стадії розроблення проекту, здійснюваного на підставі дозволу, наданого рішенням №1662 від 18.12.2019. Усі пропозиції та зауваження ОСОБА_1 були розглянуті під час громадських слухань, а доводи позивача щодо обов`язкового створення погоджувальної комісії не заслуговують на увагу, оскільки законодавець на визначив такого обов`язку. Щодо сервітутного користування земельною ділянкою, представниця третіх осіб зазначила, що право сервітуту в передбаченому законом порядку ніколи не виникало.
Відповідно до пункту третього частини третьої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) суд зазначає, що ухвалою від 17.11.2026 суддя відкрила провадження у справі та призначила до розгляду за правилами загального позовного провадження. Одночасно зобов`язано відповідача надати суду докази публікації оголошення про оскарження рішення Щирецької селищної ради, яке є предметом спору у цій справі, до підготовчого судового засідання.
Ухвалою від 17.11.2026 суд відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову.
04.12.2026 відповідачем подано до суду докази опублікування оголошення від 01.12.2025 про відкриття 17.11.2025 Львівським окружним адміністративним судом провадження у справі №380/22568/25. Повідомлено, що підготовче судове засідання у справі призначено на 17.12.2025 о 10:00 год. (арк. справи 219, Том 1).
17.12.2025 суд, керуючись статтею 49 КАС України, без постановлення окремої ухвали, залучив до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «СРС Пресишн» та ОСОБА_2 (далі за текстом треті особи).
Ухвалою від 18.02.2026 суд відмовив у прийнятті до розгляду заяви позивача про збільшення позовних вимог.
Ухвалою від 18.02.2026 суд відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
В судовому засіданні позивачка та її представники позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечила щодо позовних вимог повністю, просила суд відмовити у позові ОСОБА_1 повністю.
Представник третіх осіб в судовому засіданні заперечила щодо позовних вимог повністю, просила суд відмовити у позові ОСОБА_1 повністю.
Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
28.01.2014 Щирецькою селищною радою прийнято рішення №552, яким затверджено детальний план території в межах вулиці Острівська і вул. Залізнична-Проектована, 1 в смт Щирець Пустомитівського району Львівської області.
13.12.2019 до Щирецької селищної ради надійшла заява директора ТОВ «Комбікормовий завод» Глушка Г.Б. про надання дозволу на виготовлення містобудівної документації щодо внесення змін до детального плану території в межах вулиці Острівська і вул. Залізнична-Проектована, 1 в смт Щирець Пустомитівського району Львівської області, затвердженого рішенням сесії Щирецької селищної ради №552 від 28.01.2014.
18.12.2019 Щирецька селищна рада Пустомитівського району Львівської області прийняла рішення №1662, яким надала дозвіл ОСОБА_3 на внесення змін до містобудівної документації «Детальний план території в межах вулиці Острівська і вул. Залізнична-Проектована, 1 в смт Щирець Пустомитівського району Львівської області.
28.11.2023 Щирецька селищна рада Львівського району Львівської області розглянувши заяву директора ТзОВ «Комбікормовий завод» Глушко Г.Б., директора ТзОВ «СРС Пресишн» Отмер Р.З., директора ТзОВ «Клим Гласс» Клим Т.Р., ФОП ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5 щодо затвердження детального плану території в межах вулиці Острівська і Залізнична-Проектована, 1 в смт Щирець Пустомитівського району Львівської області (внесення змін), враховуючи протокол громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час детального плану території в межах вулиці Острівська і Залізнична-Проектована, 1 в смт Щирець Пустомитівського району Львівської області (внесення змін) від 12 лютого 2020 року, відповідно до генерального плану смт Щирець, розробленого ДІПМ «Містопроект» та затвердженого рішенням сесії Щирецької селищної ради №1078 від 30 вересня 2010 року, керуючись Земельним кодексом України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», заслухавши голову постійної комісії з питань земельних відносин, планування території, будівництва, архітектури Я.Фітя, Щирецька селищна рада прийняла рішення №1749 «Про затвердження детального плану території в межах вулиці Острівська і Залізнична-Проектована, 1 в смт Щирець Пустомитівського рацону Львівської області (внесення змін)» (арк. справи 18, Том 1).
Позивач не погоджуючись з рішенням Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області від 28.11.2023 №1749 звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, в цій справі суд має надати оцінку на предмет законності оскаржуваного рішення, оцінивши його на предмет відповідності верховенству права та критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені в частині другої статті 2 АС України.
Предметом оскарження у цій справі є рішення Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області від 28.11.2023 № 1749 «Про затвердження детального плану території в межах вулиці Острівська і Залізнична - Проектована, 1 в смт Щирець Пустомитівського району Львівської області (внесення змін)».
Згідно із частинами другою та шостою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі за текстом Закон №3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
У статті 1 Закону №3038-VI визначено:
- детальний план території - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території (пункт 3 частини першої статті 1);
- містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій (пункт 7 частини першої статті 1).
Відповідно до частин першої та третьої статті 8 Закону №3038-VI планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.
Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
Згідно частини першої статті 25 цього ж Закону режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій (далі за текстом ДПТ).
Аналіз положень Закону №3038-VI вказує на те, що ДПТ містить правові приписи нормативного характеру, які розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово. Затверджуючи своїм рішенням містобудівну документацію щодо ДПТ місцева рада формує обґрунтування щодо деталізації положень генерального плану або комплексного плану міста, тобто здійснює нормативне регулювання відповідних відносин.
Визначальною умовою, що може слугувати критерієм загальності чи персоніфікованості суб`єктів впливу - є їх коло. Адже кількість як величина має відносний характер, може змінюватись і не є сталим показником регулятивного впливу юридичних актів. Під час визначення кола суб`єктів, правовий статус яких регламентує правовий акт, необхідно зважати лише на ті із них (фізична чи юридична особа, орган, організація, спільність людей тощо), для яких правовим актом установляюются права та обов`язки безпосередньо, щодо яких праворегуляторний вплив є прямим (а не усіх суб`єктів, для яких він може мати якесь юридичне значення).
У статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) визначено терміни «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт»:
- нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;
- індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Відтак, перевіряючи законність рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання своїх управлінських функцій, судам, з метою уникнення істотних порушень норм процесуального права, необхідно розмежовувати поняття «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт».
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 183/6195/17(2-а/183/251/17), від 21.12.2019 у справі №826/14366/15, від 09.04.2020 у справі № 807/150/16, від 20.05.2020 у справі № 310/6300/16-а(2-а/310/12/17), від 26.05.2020 у справі № 826/17586/16 та від 31.05.2021 у справі № 826/16053/16.
До нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовуються неодноразово.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постановах від 09.12.2020 у справі № 813/746/18, від 24.06.2021 у справі № 560/3160/20, від 01.02.2022 у справі № 160/1936/21 та від 20.05.2022 у справі №160/9717/21.
В контексті норм КАС України стосовно підходів до розгляду справ щодо законності актів, які містять положення, що відповідають основним критеріям «норми права» варто розуміти: 1) суттєвий та 2) довготривалий вплив на суспільно-управлінські відносини.
Суд зазначає, що оскаржуване рішення Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області від 28.11.2023 № 1749 «Про затвердження детального плану території в межах АДРЕСА_2 (внесення змін)» містить усі ознаки нормативно-правового акта, передбачені статтею 4 КАС України: встановлює загальні правила регулювання містобудівних відносин, розраховане на довгострокове та неодноразове застосування, поширюється на невизначене коло осіб.
Стаття 264 КАС України визначає особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень.
Зокрема, однією з особливістю провадження у таких справах відповідно до частини другої статті 264 КАС України є те, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Вирішуючи питання про те, чи має позивачка право на звернення до суду з цим позовом, суд звертає увагу на те, що адміністративні суди, у випадку необхідності перевірки дотримання суб`єктами владних повноважень гарантованих особі прав, зокрема, наданих статтями 13, 23, 50, 54 Конституції України у правовідносинах, пов`язаних із благоустроєм населених пунктів, плануванням та забудовою території, повинен застосовувати широке тлумачення поняття «охоронюваний інтерес». За загальним правилом, такий інтерес включає у тому числі захист права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, створення умов для комфортного та безпечного проживання на території відповідного населеного пункту.
У постанові від 11.09.2023 у справі № 320/258/19 Верховний Суд дійшов висновку, що положення частини другої статті 264 КАС України «право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт» слід розуміти як запровадження у процесуальному законодавстві України (з деякими особливостями, які зобов`язують особу довести у суді, що такий акт стосується її інтересів) доктрини actio popularis (з лат. - «суспільна дія»), згідно з якою позов може бути подано в інтересах «публічного порядку, законності» (без обов`язку позивача доводити при зверненні до суду, що відповідне рішення суб`єкта владних повноважень вже та безпосередньо зачіпає права та свободи такого позивача).
Право ініціювати у суді справу (locus standi) про визнання протиправним та нечинним рішення суб`єкта владних повноважень, яке володіє ознаками нормативно-правового акта, ґрунтується, фактично, на зазначеному статусі оскаржуваного акта. Відмова у доступі до суду особи у такій категорії спорів може призвести до ситуації, за якої рішення суб`єктів владних повноважень, що володіє ознаками нормативно-правового акта, буде залишатися поза межами судового контролю.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі (приміщення складу), загальною площею 1198,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 . Також на праві власності ОСОБА_1 також належить земельна ділянка, кадастровий номер якої [номер приховано]:01:003:0097, площею 0,1804 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, для обслуговування складських приміщень за адресою: АДРЕСА_2 (підтверджується довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна).
Стверджуючи порушення своїх прав та охоронюваних інтересів спірним рішенням селищної ради, позивачка вказала, що використовує належні їй нежитлову будівлю та земельну ділянку у своїй господарській діяльності щодо оптової торгівлі сільськогосподарською продукцією, зокрема, зерном. З огляду на специфіку цього виду діяльності, до місця здійснення підприємницької діяльності регулярно повинні заїжджати великогабаритні транспорті засоби - вантажні автомобілі, фури, зерновози, сільськогоподарська техніка, тощо. Зазначає, що у раніше існуючому детальному плані 2014 року був передбачений єдиний можливий під`їзд великогабаритного транспортного засобу до її складського приміщення та земельної ділянки, проте спірний детальний план (внесення змін) 2023 року передбачає розміщення нової будівлі на суміжній ділянці та розширення меж такої, що перекриває існуючий під`їзд до її складського приміщення та унеможливлює доступ вантажного транспорту до її нерухомого майна.
Отже, позивачка є учасницею правовідносин, в яких застосовуватиметься спірний нормативно-правовий акт та, відповідно, має право у цьому випадку на звернення до суду з цим позовом, оскільки є власницею нежитлової будівлі (приміщення складу) та земельної ділянки за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р-н, смт Щирець, вул. Острівська, 96а, яка входить до території на яку розроблено та затверджено детальний план (внесення змін) рішенням, яке є предметом оскарження у цій справі.
З огляду на те, суд визнає, що позивачка є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано оскаржуваний акт, та має законний інтерес у судовому захисті.
Щодо строку звернення до суду з цим позовом, суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 264 КАС України, нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.
Враховуючи факт перебування позивачки у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду, строк звернення до адміністративного суду вимірюється усім часом чинності такого нормативно-правового акта.
Вказана позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 13.03.2020 року у справі № 826/27282/15.
Щодо порушення Щирецькою селищною радою Львівського району Львівської області процедури проведення громадських слухань, суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 21 Закону № 3038-VI громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій, без проведення яких забороняється затвердження на місцевому рівні містобудівної документації.
Згідно із частиною третьою статті 21 Закону № 3038-VI сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити:
1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками;
2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості;
3) реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення);
4) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;
5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації (частина четверта статті 21 Закону № 3038-VI).
За правилами частин шостої - восьмої статті 21 Закону № 3038-VI пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні. Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.
Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.
Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадських слухань, може утворюватися погоджувальна комісія.
Погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її утворення розглядає спірні питання, зафіксовані у протоколі громадських слухань, та ухвалює рішення про врахування або мотивоване відхилення таких пропозицій (зауважень).
Засідання погоджувальної комісії є правомочним, якщо у ньому взяли участь не менш як дві третини її членів (з них не менше половини - представники громадськості).
Рішення погоджувальної комісії оформлюється протоколом.
У разі неможливості врегулювати спірні питання між сторонами погоджувальною комісією остаточне рішення приймає замовник містобудівної документації. Урегульовані погоджувальною комісією спірні питання між сторонами або прийняті замовником містобудівної документації рішення є підставою для внесення змін до проекту відповідної документації.
Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в медіа, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах замовників містобудівної документації.
Особи, які оприлюднюють проекти генеральних планів населених пунктів, зонування територій, детальних планів територій, є відповідальними за їх автентичність.
Згідно з частиною десятою статті 21 вказаного Закону порядок проведення громадських слухань проектів містобудівної документації на місцевому рівні визначає Кабінет Міністрів України.
Так, механізм проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні: комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів, а також детальних планів територій у межах та за межами населених пунктів визначається Порядком проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555 (далі за текстом Порядок №555).
Згідно з пунктом 2 Порядку №555 проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації.
З аналізу вказаних правових норм у їх сукупності слідує, що будь-яка містобудівна документація повинна розроблятися саме в інтересах мешканців територіальної громади. Чинним законодавством України передбачено право будь-якого зацікавленого члена громади зареєструватись і брати участь в громадських слуханнях. Як правило, зацікавленість полягає в тому, що рішення, яке приймається, певним чином може вплинути на права і інтереси особи, покращити або погіршити її становище.
Громадські слухання є формою діалогу між мешканцями села (міста), відповідною територіальною громадою та депутатами відповідної ради, посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть вносити пропозиції щодо питань місцевого значення.
Громадські слухання містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються шляхом: оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні; надання особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднім поданням пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворення погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.
При цьому, відповідно до пункту 4 Порядку №555 оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.
Положеннями Порядку №555 чітко визначено перелік вимог до повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації.
Отже, громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться шляхом оприлюднення таких проектів, надання особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій, а також шляхом безпосереднього подання пропозицій громадськістю до відповідного органу місцевого самоврядування; утворення погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.
Відповідно до пункту 8 Порядку №555 визначено, що інформаційне повідомлення про проведення громадських слухань повинно містити такі відомості: рішення сільської, селищної, міської ради про розроблення проекту містобудівної документації на місцевому рівні; завдання на розроблення містобудівної документації на місцевому рівні; відомості про замовника та розробника проекту містобудівної документації на місцевому рівні та підстави для його розроблення; інформацію про дату, час і місце проведення громадських слухань та умови участі в них; інформацію про час і місце, де у вільному доступі протягом п`яти календарних днів до дати проведення громадських слухань (у тому числі у вихідні дні та в неробочий час) можна ознайомитися з матеріалами проекту містобудівної документації на місцевому рівні на паперових чи інших твердих (матеріальних) носіях; інформацію про посадову особу замовника розроблення містобудівної документації, відповідальну за забезпечення організації розгляду пропозицій (зауважень), та адресу, за якою можуть надсилатися пропозиції (зауваження); матеріали щодо проекту містобудівної документації на місцевому рівні в повному обсязі відповідно до визначеного в установленому законом порядку складу та змісту, крім інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом.
Відповідно до пунктів 10, 11 Порядку № 555 (щодо подання, розгляд та врахування пропозицій громадськості) кожен учасник громадських слухань має право подати пропозиції (зауваження), поставити запитання усно чи письмово. У разі коли замовник розроблення містобудівної документації не може прийняти рішення про врахування відповідної пропозиції (зауваження) безпосередньо під час проведення громадських слухань, така пропозиція (зауваження) розглядається на погоджувальній комісії у визначеному порядку.
Під час громадських слухань незалежно від наявності чи відсутності пропозицій (зауважень) громадськості голосуванням учасників громадських слухань (половина голосів зареєстрованих учасників громадських слухань із правом голосу плюс один голос) обираються представники громадськості, які увійдуть до складу погоджувальної комісії в разі її утворення за результатами громадських обговорень, про що зазначається у протоколі громадських слухань.
Усі пропозиції (зауваження) та запитання заносяться (додаються) до протоколу.
Протокол громадських слухань має містити: 1) дату, час і місце проведення громадських слухань; 2) предмет громадських слухань; 3) кількість учасників громадських слухань; 4) виклад перебігу громадських слухань; 5) пропозиції (зауваження), що були висловлені під час громадських слухань; 6) рішення за результатами громадських слухань, яке повинно обов`язково містити перелік уповноважених представників громадськості для участі в погоджувальній комісії.
До протоколу додаються списки реєстрації учасників громадських слухань, а також запитання, звернення та пропозиції (зауваження), подані головуючому під час проведення громадських слухань їх учасниками в письмовій формі.
Отже, громадські слухання відбуваються з метою врахування громадських інтересів при розробленні містобудівної документації і вважаються належно організованими за наступних умов: оприлюднено інформацію про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у відповідному проєкті із вказівкою на строк для подання таких пропозицій особами, які мають право на подання пропозицій до проєктів містобудівної документації; безпосереднє подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворення погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проєктів містобудівної документації.
Як встановлено судом, Щирецька селищна рада у засобах масової інформації - часописі «Голос народу» №2 від 11.01.2020 розмістила оголошення такого змісту: «Щирецька селищна рада згідно з рішенням №1662 від 18.12.2019 року інформує про надання дозволу на внесення змін до містобудівної документації «Детальний план території в межах вулиці Острівська і вул.. Залізнична-Пректована, 1 в смт Щирець Пустомитівського раону Львіської області ТзОВ «Комбікормовий завод». З пропозиціями звертатися у сільську раду»» (Том 1, арк. справи 193).
Як пояснила представник відповідача у судовому засіданні, оголошення про громадські слухання, які відбулися 12.02.2020, Щирецька селищна рада розмістила у засобах масової інформації - часописі «Голос народу» №2 від 11.01.2020.
Суд критично оцінює такі доводи сторони відповідача, оскільки інформаційне повідомлення від 11.01.2020 не містить дати початку та строки здійснення процедури громадського обговорення, способи участі громадськості, дату, час і місце проведення запланованих громадських слухань, що є порушенням пункту 8 Порядку №555, оскільки вказаний недолік сам по собі свідчить про позбавлення позивача права на участь в обговоренні проекту рішення та, відповідно, доводить порушення прав та законних інтересів її в цій частині. Доказів іншого сторона відповідача не надала.
Разом з тим, 30.01.2020 до Щирецької селищної ради надійшли пропозиції та зауваження ОСОБА_1 щодо детального плану території виробничо-комунальної зони по вул. Острівській в смт Щирець, Пустомитівського району від 29.01.2020, якими Шпук О.В. просила:
1. «Відвести територію для обслуговування споруди, яка перебуває у її власності та для доступу і доїзду великогабаритних транспортних засобів, які потребують певного радіусу заїзду -15м від стіни будівлі (норм 25) (на малюнку в`їзд №1,№2,№3) для забезпечення ефективного водовідведення, залишити дану територію в землях загального користування та не передавати жодному орендарю;
Або обкласти ділянку зоною платного сервітутного користування для двох користувачів.
2. При передачі земельної ділянки в оренду для обслуговування ТОВ «Комбікормовий завод» на яку було закладено сервітутне користування згідно детального плану території, просила забезпечити її заїздом шириною 5м для безперешкодного проїзду великогабаритного транспорту до її території облаштувати його».
12.02.2020 у Щирецькій селищній раді Пустомитівського району Львівської області відбулися громадські слухання, у яких взяли участь 8 осіб (Оксана Кардащук - секретар Щирецької селищної ради; Юрій Галабурда - землевпорядник Щирецької селищної ради; Ольга Ковпак - землевпорядник Щирецької селищної ради; Наталія Романович - землевпорядник Щирецької селищної ради; Оксана Дуфанець - начальник юридичного відділу Щирецької селищної ради; Оксана Глуховецька - начальник земельного відділу Щирецької селищної ради; Ольга Іванишин - директор Комунального підприємства СЖКП «Ранкове»; ОСОБА_6 - заявник) проведено громадські слухання, за результатом яких складено протокол громадських слухань (Том 1, арк. справи 195-196).
Зі змісту протоколу громадських слухань видно, що на порядку денному було одне питання: обговорення проекту внесення змін до детального плану території в межах АДРЕСА_2 , розроблений ФОП ОСОБА_7 .
СЛУХАЛИ:
ОСОБА_8 , землевпорядник селищної ради, який представив детальний план території в межах АДРЕСА_2 , розроблений ФОП ОСОБА_7 .
ВИСТУПИЛИ:
ОСОБА_9 , землевпорядник селищної ради, довела до відома присутніх про те, що детальний план території розробляється з метою впорядкування території, необхідної для обслуговування та реконструкції існуючих будівель ТзОВ «Комбікормовий завод», нормативного його обслуговування, уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту, планування і визначення параметрів і вимог до формування забудови на даних ділянках.
ОСОБА_10 , директор СЖКП «Ранкове» щодо благоустрою прилеглої території та прибирання її.
О. Глуховецька, нач. загального відділу селищної ради: основною метою приведення нинішнього заходу щодо ознайомлення широкого кола громадськості з детальним планом території та врахувати інтереси громадськості смт Щирець. Ми вислухали різні думки. « 29 січня 2020 від ФОП ОСОБА_1 у Щирецьку селищну раду поступили пропозиції та та зауваження ОСОБА_1 щодо детального плану території виробничо-комунальної зони по АДРЕСА_2 .
Ю.Галабурда, землевпорядник селищної ради: ТзОВ «Комбікормовий завод» звернулось до Щирецької селищної ради з заявою про надання дозволу на внесення змін до детального плану території в межах АДРЕСА_2 . В своїх зауваженнях та пропозиціях ФОП ОСОБА_1 просить відвести територію для обслуговування споруди, яка перебуває у її власності та для доступу і доїзду великогабаритних транспортних засобів. Однак згідно поданого детального плану території, дана територія залишається у спільному користуванні, доступ до в`їзду №2, 3 залишається вільним, а до в`їзду № 1 доступ згідно ДПТ становить 4 м (15.3.2 ДБН Б.2.2-12:2019р.). Також заявник ФОП ОСОБА_1 просить забезпечити її заїздом шириною 5м для безперешкодного проїзду великогабаритного транспорту до її території облаштувати його. Згідно ДБН 15.3.4 ширину наскрізного проїзду слід приймати завширшки 3,5 м, а згідно поданого ДПТ ширина проектованого проїзду становить 4,10 м. Будівля ваги ТзОВ «Комбікормовий завод» згідно поданого ДПТ йде під знос. Облаштовувати даний проїзд Щирецька селищна рада не буде, оскільки він буде для обслуговування приватних будівель, будівлі комунальної власності на даній території відсутні.
Н. Романович, землевпорядник селищної ради: вважаю, детальний план таким, що підлягає погодженню.
О.Кардащук, секретар селищної ради: пропоную схвалити представлені матеріали детального плану території та скерувати на затвердження сесією селищної ради.
18.02.2020 Щирецька селищна рада Пустомитівського району Львівської області надіслала на адресу ФОП ОСОБА_1 лист за №204, яким у відповідь на заяву №74 від 31.01.2020 та щодо надання пропозицій та зауважень до детального плану території виробничо-комунальної зони по вул. Острівська в смт Щирець надала копію протоколу громадських слухань на 3 аркушах.
Представник відповідача у судовому засіданні пояснила, що погоджувальна комісія щодо розгляду пропозицій та зауважень позивачки до містобудівної документації не створювалася, оскільки Закон №3038-VI не встановлює такого обов`язку.
Водночас суд звертає увагу, що Закон №3038-VI встановлює обов`язок замовника погодити спірні питання з громадськістю, оскільки саме в інтересах мешканців, а не у власних інтересах представників влади повинна розроблятись будь-яка містобудівна документація, прийматись будь-яке рішення місцевого значення.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 01.02.2022 у справі № 560/1173/19.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до пункту 5 частини третьої статті 21 Закону №3038-VI, замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;
Відповідно до пункту 10 Порядку №555, у разі коли замовник розроблення містобудівної документації не може прийняти рішення про врахування відповідної пропозиції (зауваження) безпосередньо під час проведення громадських слухань, така пропозиція (зауваження) розглядається на погоджувальній комісії у визначеному порядку.
Під час громадських слухань незалежно від наявності чи відсутності пропозицій (зауважень) громадськості голосуванням учасників громадських слухань (половина голосів зареєстрованих учасників громадських слухань із правом голосу плюс один голос) обираються представники громадськості, які увійдуть до складу погоджувальної комісії в разі її утворення за результатами громадських обговорень, про що зазначається у протоколі громадських слухань
Відповідно до пункту 13 Порядку №555 затверджений замовником розроблення містобудівної документації протокол громадських слухань є підставою для коригування розробником проекту містобудівної документації на місцевому рівні виключно щодо поданих пропозицій (зауважень) громадськості в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам і будівельним нормам.
Аналізуючи зміст наведених норм, Верховний Суд у постанові від 22.01.2020 у справі №369/8195/17 дійшов таких висновків:« 31. Колегія суддів касаційного суду зазначає, що приписи наведених норм конкретизують норми частини восьмої статті 21 Закону №3038-VI шляхом визначення випадків, за умови настання яких вимагається створення органом місцевого самоврядування погоджувальної комісії, а саме, - у разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або якщо мають місце спірні питання.
Відповідно до абзацу першого частини сьомої статті 21 Закону № 3038-VI для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення, може утворюватися погоджувальна комісія.
Натомість, для узгодження спірних питань саме між громадськістю і замовниками містобудівної документації пункт 5 частини третьої статті 21 Закону № 3038-VI передбачає спеціальний, імперативний припис обов`язкового створення погоджувальної комісії.
Власне частина третя статті 21 Закону №3038-VI містить перелік обов`язків, а не прав замовника, які у нього виникають на стадії громадського обговорення містобудівної документації.
При цьому, стаття 21 Закону №3038-VI передбачає також можливість замовника самостійно прийняти рішення щодо спірних питань (абзац 11 частини сьомої статті 21 Закону № 3038-VI).
Водночас, передбачене абзацом 11 частини сьомої статті 21 Закону № 3038-VI право самостійно прийняти рішення щодо спірних питань виникає у замовника лише у разі неможливості їх врегулювання погоджувальною комісією.
Отож, стадія узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації через погоджувальну комісію в процедурі громадського обговорення є обов`язковою, тому її створення є обов`язком, а не правом замовника.
Виключенням з такого правила може бути ситуація, в якій або відсутні пропозиції (зауваження) громадськості щодо проєктів містобудівної документації або замовник їх усі врахував і відповідним чином скоригував проект містобудівної документації.
Підсумовуючи суд акцентує увагу на тому, що з розгляду пропозицій та зауважень ОСОБА_1 щодо детального плану території виробничо-комунальної зони по вул. Острівській в смт Щирець, Пустомитівського району від 29.01.2020, відповідачем не ініціювалося і не забезпечувалося узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію, що, за позицією суду, свідчить про невиконання в повному обсязі відповідачем встановленого механізму та порядку прийняття нормативно-правового акту.
Суд зауважує, що нестворення погоджувальної комісії зі спірних питань суперечить вимогам частини сьомої статті 21 Закону №3038-VI, відповідно до якої погоджувальна комісія повинна ухвалити рішення про врахування або мотивоване відхилення пропозицій (зауважень).
Верховний Суд у постанові від 01.02.2022 у справі №560/1173/19 зазначив, що містобудівна документація має розроблятися саме в інтересах територіальної громади, а орган місцевого самоврядування при прийнятті відповідних рішень повинен забезпечити реальну участь громадськості у цьому процесі.
Відсутність погоджувальної комісії та відсутність мотивованого вирішення поданих позивачкою пропозицій/зауважень свідчать про те, що такі фактично не були належним чином розглянуті.
Суд акцентує, що допущені порушення процедури проведення громадських слухань не є лише формальними недоліками, оскільки вони безпосередньо стосуються встановленого законом механізму участі громадськості у формуванні містобудівної політики.
Відповідно до пункту 17 Порядку №555 громадські слухання можуть бути визнані такими, що не відбулися, у разі порушення вимог цього Порядку та законодавства, зокрема через необґрунтовану відмову щодо врахування пропозицій (зауважень) у рамках громадських слухань.
Отже, суд констатує, що нестворення погоджувальної комісії для належного розгляду пропозицій та зауважень позивачки свідчать про те, що рішення Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області від 28.11.2023 № 1749 «Про затвердження детального плану території в межах вулиці Острівська і Залізнична - Проектована, 1 в смт Щирець Пустомитівського району Львівської області (внесення змін)» прийняте з недотриманням передбаченої законом процедури проведення громадських слухань.
Зазначені порушення порядку проведення громадського обговорення містобудівної документації є самостійною підставою для задоволення позову, тому інші доводи учасників справи судом не оцінюються.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2026 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п. 29).
З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду цієї справи.
Враховуючи викладене, суд висновує, що Щирецька селищна рада Пустомитівського району Львівської області приймаючи оскаржене рішення, діяла з порушенням критеріїв правомірності рішення, визначені частиною другою статті 2 КАС України, що безумовно свідчить про протиправність такого рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.
У позовній заяві позивач просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області від 28.11.2023 №1749 «Про затвердження детального плану території в межах вулиці Острівська і Залізнична - Проектована, 1 в смт Щирець Пустомитівського району Львівської області (внесення змін)».
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Аналіз наведеної норми, дає суду підстави вважати, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому, вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.
Такий підхід узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним, зокрема у постановах від 05.05.2020 у справі № 1340/4044/18 та від 23.03.2023 у справі № 640/213/19.
Відповідно до частини дев`ятої статті 264 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.
З огляду на характер та природу спірного у цій справі рішення, суд, керуючись положеннями частини другої статті 9 КАС України та частини дев`ятої статті 264 КАС України, дійшов висновку, що ефективним способом захисту порушених прав позивачки є саме визнання протиправним та нечинним рішення Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області від 28.11.2023 №1749 «Про затвердження детального плану території в межах вулиці Острівська і Залізнична - Проектована, 1 в смт Щирець Пустомитівського району Львівської області (внесення змін)».
Такий підхід узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 17.12.2025 у справі № 380/15810/21.
Суд зазначає, що згідно зі статтею 265 КАС України, резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.
Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору, в сумі 1211, 20 грн (квитанція від 06.11.2025 №1.388623399.1).
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та нечинним рішення Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області від 28.11.2023 №1749 «Про затвердження детального плану території в межах АДРЕСА_2 (внесення змін)».
У задоволенні інших вимог відмовити повністю.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 04372193, місцезнаходження: Львівська обл., Львівський р-н., смт. Щирець, пл. Ринок, 8 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати у вигляді судового збору, в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 10.08.2026.
Суддя Мричко Н.І.