ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2026 року м. Львів Справа № 140/16875/25 пров. № А/857/16884/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Мандзія О.П.,
Суддів: Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року у справі №140/16875/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій,-
суддя у І інстанції - Лозовський О.А.,
дата ухвалення рішення - 13.02.2026,
місце ухвалення рішення - м. Луцьк,
дата складення повного тексту рішення - не зазначено,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - апелянт, ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною бездіяльність щодо не проведення перерахунку пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017- 2019 роки в розмірі 7763,17 грн, на коефіцієнти у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115, починаючи з 31.06.2025 для забезпечення індексації пенсії; зобов`язання провести починаючи з 31.06.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 14.11.2020 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Позивач зазначає, що відповідачем у 2021-2025 не проведено індексацію пенсії на показник зарплати, який використовувався при обчислені розміру пенсії при її призначені відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Вважає бездіяльність пенсійного органу щодо не проведення індексації пенсії у належних сумах такою, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. За таких обставин, просить суд позовні вимоги задовольнити.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13.02.2026 у справі №140/16875/25 позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 у спосіб послідовного збільшення середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року призначення пенсії 2017, 2018, 2019, на коефіцієнт збільшення цього показника, що враховується для обчислення пенсії 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести з 31.06.2025 індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнти збільшення, що враховується для обчислення пенсії на 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім гривень) 96 копійок.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, оскільки вважає, що вказане судове рішення прийняте з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що Постановою Кабінету Міністрів України №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019 затверджено Порядок проведення індексації пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі також Порядок №124). Вказаним Порядком, зокрема передбачено здійснення перерахунку пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії станом на 01.10.2017 на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом 1 п. 4 цього Порядку. Таким чином, при перерахунку пенсії у 2019 році при перерахунку пенсії застосовувався показник середньої заробітної плати станом на 01.10.2017, який складав 3764,40 грн та збільшенню на коефіцієнт 1,17 (п. 2 Постанови КМУ №124) та становив 4404,35 грн; у 2020 - 4888,83 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 (Постанова КМУ №251 від 01.04.2020)); у 2021 - 5426,00 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 (Постанова КМУ №127 від 22.02.2021)); у 2022 році - (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 (Постанова КМУ №118 від 16.02.2022)); у 2023 році - 7405,03 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 (Постанова КМУ №168 від 24.02.2023)); у 2024 році - 7994,47 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 (Постанова КМУ №185 від 23.02.2024)); у 2025 році - 8913,83 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 (Постанова КМУ №209 від 25.02.2025)).
Позивач з 14.11.2020 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області та отримує пенсію за віком відповідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058).
Для розрахунку заробітку, при обчисленні розміру пенсії, застосовано середню зарплату (дохід) по Україні за 2018-2020 роки, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії - 7763,17 грн
Нарахування та виплата пенсії здійснюється в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством.
Апелянт просив скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.02.2026 у цій справі та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Згідно з ч. 4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі = КАС України) справа розглядається у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується письмовими доказами, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 14.11.2020 отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV, що підтверджується матеріалами пенсійної справи позивача.
Для обчислення розміру пенсії при її призначенні, був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Листом №0300-0202-8/82452 від 08.12.2025 ГУ ПФУ у Волинській області, у відповідь на звернення представника позивача, повідомило, що для визначення розміру пенсії враховано середньомісячний заробіток - 11610,52 грн, із застосуванням середньої заробітної плати по Україні 9118,81 грн. З 01.03.2022 проведено перерахунок пенсії із використанням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 6186,32 грн (5426,60 грн х 1,14), що передбачено нормами пункту 1 постанови Кабінету- Міністрів України від 16.02.2022 №118. З 01.03.2023 проведено перерахунок пенсії із використанням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 7405,03 грн (6186,32 грн х 1,197), що передбачено нормами пункту 1 постанови Кабінету- Міністрів України від 24.02.2023 №168. З 01.03.2024 проведено перерахунок пенсії із використанням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 7994,47 грн (7405,03 грн х 1,0796), що передбачено нормами пункту 1 постанови Кабінету- Міністрів України від 23.02.2024 №185. З 01.03.2025 проведено перерахунок пенсії із використанням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 9643,14 грн (9118,81 грн х 1,0575), що передбачено нормами пункту 1 Постанови №209 (а.с.15, 15 зворот).
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не проведення індексації пенсії, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що ГУ ПФУ у Волинській області, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі частини другої статті 42 Закону №1058-ІV, без застосування коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяло не у відповідності до вимог чинного законодавства
Підсумовуючи вище наведене суд дійшов висновку, що індексація пенсії позивача повинна проводитись відповідно до Постанови №118, Постанови №168, Постанови №185, Постанови №209 та Порядку №124 з урахуванням приписів частини другої статті 42 Закону №1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 відповідно, відтак позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів керується таким.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі також Закон №1058-ІV, у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону (Преамбула Закону №1058-ІV).
Положеннями ст. 9 Закону №1058-ІV-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Статтею 27 Закону №1058-ІV установлено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
За ч. 2 ст. 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058-ІV, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
ОСОБА_1 з 14.11.2020 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на піставі поданої ним заяви 22.01.2021.
Щодо застосування коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні на коефіцієнти збільшення, слід зазначити таке.
За ч. 2 ст. 42 Закону №1058-ІV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення (абз. 1).
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини (абз. 3).
Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019, серед іншого, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №124), яким визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (п. 1).
Згідно з п. 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.
Отже, індексація пенсій у подальшому відповідно до постанов Кабінету Міністрів України проводиться згідно з Порядком №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.
Викладене у сукупності свідчить про те, що приписи Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019, не узгоджуються з приписами ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
- у Порядку №124 йдеться про показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (п. 5);
- у Законі №1058-ІV зазначено про показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до ст. 7 Закону №1058-ІV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
У контексті викладеного слід зазначити, що умови, права та обов`язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України.
Тобто абзац 1 разом з абзацом 2 п. 5 Порядку №124 повинні застосовуватися відповідно до приписів ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки у п. 1 Порядку №124 стверджено, що такий відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначає механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Отже, під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).
У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Отже, при проведенні перерахунку пенсій згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Розрахунок заробітку, як вказано у листі від 08.12.2025 та підтверджується розрахунком заробітку для обчислення пенсії (а.с.25), для обчислення пенсії здійснювався з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три попередні роки (2017-2020) - 9118,81 грн.
Апеляційний суд звертає увагу, що у межах спірних правовідносин застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України:
- №127 «Про додаткові заходи захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22.02.2021 (коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11);
- №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 (коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,14);
- №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 (коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,197);
- №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 (коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,0796);
- №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25.02.2025 (коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,115).
Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» положень пункту 5 Порядку №124, є протиправним.
З врахуванням вищевикладеного, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
За наведеного вище правового регулювання колегія суддів констатує, що пенсійний орган, здійснюючи перерахунок пенсії позивача на підставі частини другої 2 статті 42 Закону №1058-IV, встановивши щомісячну доплату до пенсії у фіксованому розмірі, взамін застосування коефіцієнтів збільшення, передбачених постановами Уряду на відповідний рік, якими унормовуються питання індексації пенсіонерів відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 27.01.2025 у справі №620/7211/24 та від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, а також постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі №200/5836/24.
У такому контексті слід зазначити, що відповідач, встановивши позивачу щомісячні доплати до пенсії в розмірах замість застосування відповідних коефіцієнтів збільшення до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.
Також слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 04.12.2025 у справі №440/6585/25, при застосуванні Постанови №209, дійшов висновку про протиправність здійснення пенсійним органом перерахунку (індексації) пенсії в 2025 році на підставі вказаної постанови уряду України із застосуванням коефіцієнта 1,0575 (пенсія, призначена за заявою в 2021 році) замість 1,115.
Доцільно зауважити, що відповідні коефіцієнти підлягають послідовному застосуванню до показника середньої заробітної плати позивача, який враховується для обчислення пенсії. Такий підхід узгоджується з метою індексації - забезпечення збереження купівельної спроможності пенсій - та гарантує реалізацію конституційного права особи на достатнє пенсійне забезпечення, передбаченого статтями 46 та 48 Конституції України.
Своєю чергою, апеляційним судом встановлено, що як позивачем, так і судом першої інстанції не враховано, що у межах спірних правовідносин показник середньої заробітної плати (доходу) Україні, який враховується для обчислення пенсії позивача враховується за 2018-2020 роки та становить 9118,81 грн, а не за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн.
Підсумовуючи викладене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору фактично надав належну правову оцінку спірним правовідносинам, однак невірно визначив показник середньої заробітної плати (доходу) Україні, який враховується для обчислення пенсії позивача.
Апеляційний суд зазначає, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308 КАС України).
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Вказане свідчить про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни резолютивної частини судового рішення, шляхом викладення її у такій редакції: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення індексації пенсії позивачу у спосіб послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передували року призначення пенсії ОСОБА_1 за 2018, 2019, 2020, в розмірі 9118,81 грн на коефіцієнти збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та зобов`язання відповідача з 31.06.2025 провести індексацію та перерахунок пенсії позивачу відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передували року призначення пенсії ОСОБА_1 за 2018, 2019, 2020, в розмірі 9118,81 грн на коефіцієнти збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115. У решті рішення Волинського окружного адміністративного суду слід залишити без змін.
Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області задовольнити частково.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року у справі №140/16875/25 змінити та викласти його резолютивну частину у наступній.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 у спосіб послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передували року призначення пенсії ОСОБА_1 за 2018, 2019, 2020, в розмірі 9118,81 грн на коефіцієнти збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області з 31.06.2025 провести індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передували року призначення пенсії ОСОБА_1 за 2018, 2019, 2020, в розмірі 9118,81 грн на коефіцієнти збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115.
В решті рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року у справі №140/16875/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. П. Мандзій
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар