Справа № 758/7422/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 серпня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючої судді Якимець О.І.
за участю секретаря судового засідання Карпишиної К.С.,
учасників справи:
позивача - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 у якому просить змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми, яка становить 6 500,00 грн на 1/6 частину з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, до повноліття дитини.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, вказується, що позивачка ОСОБА_1 , перебувала у шлюбі з відповідачем, ОСОБА_3 , з 08.06.2013, який було розірвано рішенням суду від 06.07.2016. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом зі позивачкою та знаходиться на її утриманні.
У позові зазначається, що:
- рішенням Подільського районного суду м. Києва від 04.11.2016 у цивільній справі №758/11076/16-ц було стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно починаючи з 06.09.2016 і до досягнення дитиною повноліття;
- рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21.11.2023 за позовом ОСОБА_3 у цивільній справі № 389/2403/23 було вирішено зменшити розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Подільського районного суду міста Києва від 04.11.2016 у справі № 758/11076/16-ц на 1/6 частину з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, до повноліття дитини, розпочавши стягнення в такій частці з дня набрання рішенням законної сили;
- рішенням Подільського районного суду м. Києва від 28.03.2024 у справі № 758/12919/23 за позовом ОСОБА_1 було вирішено змінити спосіб стягнення аліментів, стягуваних на підставі рішення Подільського районного суду міста Києва від 04.11.2016 у цивільній справі №758/11076/16-ц стягнувши з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 6 500,00 грн, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, які підлягають індексації відповідно до закону, починаючи з дня набуття рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
- не погоджуючись з розміром аліментів у твердій грошовій сумі, що почала отримувати на утримання сина за вищенаведеним рішенням, позивач звернулась з позовом до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на 1/6 частину усіх видів заробітку. Рішенням від 09.04.2025, яке 02.12.2025 було підтримано Київським апеляційним судом у справі №758/16046/24, було відмовлено у задоволенні позову.
Як стверджує позивач, одразу після винесення рішення у квітні 2025 року у справі №758/16046/24 розмір грошового забезпечення відповідача суттєво збільшився, матеріальний стан платника аліментів поліпшився і таким є на протязі тривалого часу.
Позивач вважає, що станом на час подачі теперішнього позову суттєво змінилися обставини, які мали місце за період часу з ухвалення судом рішення у справі № 758/12919/23, за наслідками розгляду якої з позивача стягуються аліменти у твердій грошовій сумі 6 500,00 гривень, а також у цивільній справі № 758/16046/24, в якій ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні позову про зміну способу стягнення аліментів.
У позові звертається увага на те, що у період розгляду цивільної справи № 758/16046/24 до постановлення рішення судом першої інстанції відповідач отримував у середньому 23 820,03 грн, а після постановлення рішення у квітні 2025 року він почав отримувати в середньому 64 924,23 грн на місяць.
Також зауважується що стан здоров`я відповідача задовільний, в бік погіршення не змінився, адже він продовжує служити у військовій частині.
21.05.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказується, що на момент подання даного відзиву у ОСОБА_3 є двоє дітей, наявність непрацездатної мами (пенсіонерки), яка хворіє та потребує постійного лікування (вживання ліків), яка також знаходиться на утриманні відповідача після смерті батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також звертається увага на значне порушення стану здоров`я ОСОБА_3 , що полягає у Атиповій менінгіомі з рабоїдним патерном, CNS WHO Gr II лівої скронево-лобної ділянки конвекситально епіприступу (24.04.2026) та пересеній операції по видаленню позамозкового новоутворення лівої лобно-скроневої ділянки.
У відзиві зауважується, що наразі відповідач добровільно виконує рішення Подільського районного суду від 28.03.2024 у справі № 758/12919/23 у твердій грошовій формі в розмірі 6 500,00 грн, яка щороку буде індексуватись, та збільшуватись.
Як стверджується у відзиві, стан здоров`я унеможливлює подальше проходження служби, що значно вплине на дохід, більше того на утримані відповідача знаходиться мама та ще один син і тому стягнення 1/6 частини буде меншим розміром ніж тверда грошова сума.
Таким чином, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
28.05.2026 до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, у якій позивач заперечує проти доводів відповідача щодо наявності нових обставин, які б зумовлювали зменшення розміру аліментів. Зазначає, що на момент ухвалення рішення Подільського районного суду м. Києва від 28.03.2024 у справі № 758/12919/23, яким з відповідача вже стягувалися аліменти у твердій грошовій сумі 6 500,00 грн, відповідач мав двох дітей та непрацездатну матір, у зв`язку з чим зазначені обставини вже були враховані судом та не є новими.
Позивач також зазначає, що надані відповідачем документи щодо стану здоров`я матері переважно датовані до ухвалення рішення від 28.03.2024 у справі № 758/12919/23, а надані квитанції про перерахування їй коштів самі по собі не підтверджують необхідності її утримання саме відповідачем.
Щодо погіршення стану здоров`я відповідача позивач зазначає, що не заперечує факту проведення йому у квітні 2026 року операції по видаленню позамозкового новоутворення лівої лобно-скроневої ділянки, однак вказує, що відповідачем не доведено понесення у зв`язку з лікуванням значних матеріальних витрат, зменшення доходу або неможливості подальшого проходження військової служби.
Позивач звертає увагу, що спільна дитина також має проблеми зі здоров`ям, що підтверджується медичною документацією, а тому потребує належного матеріального забезпечення. Також зазначає, що на її утриманні перебуває повнолітній син, який, за її твердженням, також має проблеми зі здоров`ям.
Крім того, позивач не погоджується з посиланнями відповідача на утримання ним сина від іншого шлюбу та матері, зазначаючи, що доказів фактичного утримання таких осіб та необхідності понесення відповідних витрат відповідачем не надано.
З огляду на викладене позивач вважає, що нових обставин, які б свідчили про необхідність зменшення розміру аліментів, відповідачем не доведено, та зазначає, що з урахуванням матеріального становища сторін, потреб дитини і балансу інтересів батьків відповідач має можливість сплачувати аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів його доходу.
06 травня 2026 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін у справі.
У судовому засіданні, яке відбулося 03.08.2026, сторони клопотань не заявляли, надали пояснення по суті справи, та підтримали доводи, які наведені ними у заявах поданих до суду.
Під час судового розгляду справи здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.
Встановлено, що позивач перебувала у шлюбі з відповідачем з 08 червня 2013 року, який було розірвано рішенням суду від 06 липня 2016 року. Від шлюбу мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 04.11.2016 у цивільній справі № 758/11076/16-ц було стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно починаючи з 06.09.2016 і до досягнення дитиною повноліття.
На підставі рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 листопада 2023 року за позовом відповідача у цивільній справі № 389/2403/23 було вирішено зменшити розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Подільського районного суду міста Києва від 04.11.2016 у справі № 758/11076/16-ц з відповідача на користь позивача на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/6 частину з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, до повноліття дитини, розпочавши стягнення в такій частці з дня набрання рішенням законної сили.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 28 березня 2024 року у справі № 758/12919/23 було вирішено змінити спосіб стягнення аліментів, стягуваних на підставі Рішення Подільського районного суду міста Києва від 04 листопада 2016 року у цивільній справі № 758/11076/16-ц з відповідача на користь позивача на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходів), - стягнувши з відповідача на користь позивача на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 6 500 грн, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, які підлягають індексації відповідно до закону, починаючи з дня набуття рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
На підтвердження незадовільного стану здоров`я дитини ОСОБА_4 позивачем долучено наступні документи: протокол МРТ № 815 від 06.05.2019, у відповідності до якого під час дослідження ОСОБА_4 було виявлено: шишкоподібна залоза з дрібним кістозним включенням до 3 мм, МР-ознаки кістозного розширення заднього рогу лівого шлуночку; низького розташування мигдаликів мозочку; виписка з медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_4 у тому числі і від 30.10.2023, з якої вбачається, що в дитини постійні проблеми з серцем, ниркою, шлунком, постійні респіраторні захворювання, наявний діагноз: вроджена воронкоподібна деформація грудної клітини І ступеня. Плоско-вальгусна деформація стоп. Вальгусна установка правого гомілково- стопного суглобу. Відкрите овальне вікно. Додаткова хорда лівого шлуночка. Хронічний бронхіт н/ремісія. Функціональні порушення підшлункової залози. Порушення акомодації.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на утриманні позивачки є син, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який також має незадовільний стан здоров`я, що доводиться протоколом МРТ № 814 від 06.05.2019, у відповідності до якого під час дослідження ОСОБА_5 було виявлено: шишкоподібна залоза - збільшена за розмірами за рахунок кістоподібного утворення з чіткими контурами, з МР- сигналом характерним ліквору розмірами 8,7 х 10 мм.
На підтвердження свого стану здоров`я та матеріального становища відповідачем долучено:
- копію Свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якому зазначено батьком ОСОБА_3 та матір`ю ОСОБА_7 ;
- копію виписки із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_8 № 26/2/2467, з якою вбачається діагноз: Доброякісне новоутворення оболонок головного мозку. Атипова менінгіома з рабоїдним патерном, CNS WHO Gr II лівої скронево-лобної ділянки конвекситально. Операція 16.04.2026: Видалення позамозкового новоутворення лівої скронево-лобної ділянки. Стан після генералізованого епіприступу (24.04.2026). Гіпертензивна (гіпертоніна) хвороба серця без (застійної) серцевої недостатності. Гіпертонічна хвороба ІІ ст, 2 ст. ризик високий СН 0ст;
- копію відпускного квитка молодшого лейтенанта ОСОБА_3 , в якій останній звільнений у відпустку на 30 діб за станом здоров`я;
- копію виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_9 (мати відповідача) № 385 від 16.04.2021, з наявним діагнозом: Позалікарняна вірусна полісегментарна пневмонія н/частки лівої легені. ДНП ст. Інтоксикація. COVID-19 ПЛР (+) позитивний № 131105 від 30.03.2021. Гіпертонічна хвороба ІІ ст.;
- копію Пенсійного посвідчення ОСОБА_9 № НОМЕР_1 . Вид пенсії - за віком;
- копію Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , з якого вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_10 (батько відповідача).
На підтвердження грошового забезпечення відповідачем своєї матері долучено платіжні інструкції про переказ грошових коштів ОСОБА_9 .
Відповідно до довідки про нарахування та утримання грошового забезпечення за період з 01.02.2023 по 31.12.2023, виданою в/ч НОМЕР_3 , після здійснення передбачених законом утримань відповідач фактично отримав грошове забезпечення у таких розмірах: за лютий 2023 року - 30 689,54 грн; за березень 2023 року - 33 130,28 грн; за квітень 2023 року - 50 883,11 грн; за травень 2023 року - 80 752,89 грн; за червень 2023 року - 119 833,11 грн; за липень 2023 року - 52 742,19 грн; за серпень 2023 року - 17 265,74 грн; за вересень 2023 року - 29 871,38 грн; за жовтень 2023 року - 24 324,53 грн; за листопад 2023 року - 11 481,48 грн; за грудень 2023 року - 11 760,07 грн.
Згідно з довідкою про нарахування та утримання грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 31.12.2024, виданою в/ч НОМЕР_3 , після здійснення передбачених законом утримань відповідач фактично отримав грошове забезпечення у таких розмірах: за січень 2024 - 13 508,44 грн; за лютий 2024 року - 15 683,23 грн; за березень 2024 року - 61 217,57 грн; за квітень 2024 року - 69 709,63 грн; за травень 2024 року - 63 004,92 грн; за червень 2024 року - 45 767,11 грн; за липень 2024 року - 39 018,12 грн; за серпень 2024 року - 19 226,52 грн; за вересень 2024 року - 20 333,40 грн; за жовтень 2024 року - 19 333,40 грн; за листопад 2024 року - 40 570,17 грн; за грудень 2024 року - 33 019,12 грн.
Відповідно до довідки про нарахування та утримання грошового забезпечення за період з 01.01.2025 по 31.12.2025, виданою в/ч НОМЕР_3 , після здійснення передбачених законом утримань відповідач фактично отримав грошове забезпечення у таких розмірах: за січень 2025 року - 23 462,73 грн; за лютий 2025 року - 21 779,73 грн; за березень 2025 року - 21 435,94 грн; за квітень 2025 року - 60 471,89 грн; за травень 2025 року - 128 762,48 грн; за червень 2025 року - 65 671,51 грн; за липень 2025 року - 64 142,71 грн; за серпень 2025 року - 55 017,30 грн; за вересень 2025 року - 44 219,70 грн; за жовтень 2025 року - 68 909,67 грн; за листопад 2025 року - 73 972,15 грн; за грудень 2025 року - 61 499,44 грн.
Згідно з довідкою про нарахування та утримання грошового забезпечення за період з 01.01.2026 по 10.04.2026, виданою в/ч НОМЕР_3 , після здійснення передбачених законом утримань відповідач фактично отримав грошове забезпечення у таких розмірах: за січень 2026 - 55 261,47 грн; за лютий 2026 року - 46 551,21 грн; за березень 2026 року - 54 619,59 грн; за 10 днів квітня 2026 року - 30 030,10 грн.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 51 Конституції України передбачені права дітей на матеріальне утримання з боку батьків та права на їх повноцінне життя та всебічний розвиток.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради №789-ХІІ від 27.02.1991та набула чинності для України 27.09.1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно зі статтями 150,180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Як передбачено статтею 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
У частині першій статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, зміна способу стягнення аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України) і зміна визначеного раніше розміру аліментів (ст. 192 ч. 1 СК України) є різними правовими інститутами. Водночас, ці інститути тісно пов`язані між собою. Зазвичай зміна способу стягнення аліментів може тягнути і зміну розміру (збільшення, зменшення) раніше обумовлених чи присуджених аліментів, зміна способу стягнення аліментів може слугувати засобом, методом зміни розміру стягуваних аліментів.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
У зв`язку з покращенням матеріального становища платника аліментів одержувач аліментів може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення їх розміру. При цьому, на відміну від зміни розміру аліментів (ст. 192 СК України), визначених за рішенням суду, законом не визначено переліку підстав для зміни способу стягнення аліментів.
Право вимагати заміни способу присудження аліментів може обумовлюватися мінливістю життєвих обставин, зазначених ст.182 - 184 СК України.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 2 ст. статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.
При цьому суд повинен враховувати встановлені ч. 2 ст. 182 СК України гарантії прав дитини, а саме: розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду (постанова Верховного Суду України № 6-143цс13 від 05 лютого 2014 року).
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не лише норми ст. 192 СК України, але й низка інших норм, які регулюють обов`язок батьків утримувати своїх дітей, зокрема: ст. 181 «Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину», ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі».
Таким чином, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів.
Відповідно до частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 статті 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Обов`язок утримувати дитину це моральне і найважливіше правове зобов`язання батьків, яке виникає з моменту народження дітей і зберігається до досягнення ними повноліття.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.
Ті обставини, що з віком потреби дитини зростають, що в свою чергу, тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживають діти, на їхнє утримання, забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку дитини є загальновідомими та не потребують доказування.
Із урахуванням цього, доведеним є факт, що потреба в коштах для утримання і розвитку дитини істотно зросла, тому виникли підстави для вимоги до платника аліментів про збільшення їх розміру шляхом зміни способу їх стягнення.
Суд наголошує, що виховання дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, у зв`язку з чим, певним чином, з`являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дітей таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного.
Як встановлено судом та не заперечувалося під час судового розгляду, відповідач сплачує аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 6 500,00 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Оцінюючи доводи сторін та надані ними докази, суд виходить з того, що після визначення рішенням Подільського районного суду м. Києва у справі № 758/12919/23 від 28.03.2024 розміру аліментів у твердій грошовій сумі 6 500,00 грн матеріальне становище відповідача зазнало змін.
Так, відповідно до довідок про нарахування та утримання грошового забезпечення, після здійснення передбачених законом утримань відповідач у 2023 році отримував грошове забезпечення у різних розмірах, зокрема від 11 481,48 грн до 119 833,11 грн на місяць, у 2024 році - від 13 508,44 грн до 69 709,63 грн на місяць, а у 2025 році його фактичне грошове забезпечення також істотно збільшувалось та у окремі місяці становило понад 60 000,00 грн, а у травні 2025 року - 128 762,48 грн.
При цьому у 2026 році до проведення операції відповідач також отримував грошове забезпечення у значних розмірах: у січні 2026 року - 55 261,47 грн, у лютому - 46 551,21 грн, у березні - 54 619,59 грн, за 10 днів квітня - 30 030,10 грн.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що відповідач має стабільне джерело доходу у вигляді грошового забезпечення, розмір якого протягом останніх років істотно перевищує суму аліментів, визначену у твердій грошовій сумі 6 500,00 грн.
Суд також враховує, що визначення аліментів у частці від доходу відповідача у даному випадку більшою мірою відповідає фактичному розміру його грошового забезпечення та забезпечує участь відповідача в утриманні дитини відповідно до його матеріальних можливостей.
Посилання відповідача на наявність на його утриманні іншої дитини та матері суд оцінює критично, оскільки зазначені обставини існували на час ухвалення рішення Подільського районного суду м. Києва в справі № 758/12919/23 від 28.03.2024 та, відповідно, не є новими обставинами, які виникли після визначення способу стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.
Разом з тим, суд бере до уваги погіршення стану здоров`я відповідача та перенесене ним оперативне втручання у квітні 2026 року. Водночас зазначені обставини самі по собі не свідчать про відсутність у відповідача можливості сплачувати аліменти у частці від доходу, з огляду на підтверджений матеріалами справи розмір його грошового забезпечення.
Суд також враховує стан здоров`я дитини та необхідність забезпечення її належного фізичного, розумового, духовного та соціального розвитку. При цьому обов`язок щодо утримання дитини покладається на обох батьків, а визначений судом розмір аліментів має відповідати як потребам дитини, так і матеріальним можливостям платника.
Таким чином, діюче законодавство надає позивачу право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності - змінювати його. Позивач скористалася своїм правом та визначила спосіб стягнення аліментів шляхом їх присудження у частці від доходу батька. Крім того, закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) (Заява № 31111/04) вказав на те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54).
З огляду на викладене, враховуючи зміну матеріального становища відповідача, збільшення розміру його грошового забезпечення, потреби дитини, стан її здоров`я, а також необхідність забезпечення балансу інтересів дитини та обох батьків, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про зміну способу стягнення аліментів із твердої грошової суми на частку від доходу відповідача підлягають задоволенню, а спосіб стягнення аліментів визначений в рішенні Подільського районного суду міста Києва у справі 758/12919/23 від 28.03.2024 підлягає зміні з твердої грошової суми на частку від заробітку відповідача.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми у розмірі 6 500,00 грн на 1/6 частину з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Така зміна способу стягнення аліментів не порушить прав платника аліментів та відповідатиме інтересам як стягувача, якій законом надано право вирішувати питання щодо способу стягнення аліментів, так і інтересам спільної дитини, а визначений розмір аліментів є необхідним для забезпечення життєдіяльності неповнолітньої дитини сторін та збереження того рівня життя, який діти мають тоді, коли утримуються обома батьками та отримують надійне стабільне матеріальне утримання як з боку матері, так і з боку батька, у сім`ї, є розумним, співмірним, не суперечить нормам матеріального права, та відповідатиме засадам справедливості та добросовісності.
Сплата аліментів при визначеному новому способі проводиться з дня набрання рішення законної сили (п.23постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).
Відповідно до статті 141 ЦПК України витрати по оплаті судового збору слід компенсувати за рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
у х в а л и в:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Подільського районного суду міста Києва від 28.03.2024 у справі 758/12919/23.
Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;
відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя О. І. Якимець