Справа № 278/2821/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року м. Житомир
Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка, в інтересах якої дії адвокат Воронюк К.Ю., звернулась до суду із позовною заявою, якою просила стягнути із ОСОБА_2 на її користь аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи стягнення з дати подання позовної заяви, до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з відповідачем у зареєстрованому шлюбі не перебували, разом з тим, від спільних стосунків у них є дитина - ОСОБА_3 , яка наразі фактично проживає із матір`ю. ОСОБА_2 з 2025 року проживає окремо, нерегулярно надає матеріальну допомогу на утримання дитини. Однак, у зв`язку із необхідністю догляду за дитиною, позивач не має змоги працювати, а витрати на утримання та забезпечення належних умов життя дитини є значними та носять постійний характер, у зв`язку з чим позивач не має можливості самостійно забезпечувати себе матеріально.
Ухвалою суду від 19.06.2026 було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 18).
Представник відповідача - адвокат Козир В.К. звернувся до суду із заявою про закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку з тим, що рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 15.01.2026 у справі №296/10229/25, яке набрало законної сили, було відмовлено у стягненні аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (а.с. 22-40). Крім того, надав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, мотивуючи тим, що не має можливості надавати матеріальну допомогу, оскільки має інвалідність 3 групи, що супроводжується необхідністю постійного лікування та неможливістю виконувати роботу, де є фізичне навантаження; а також працевлаштувався в лютому 2026 року та має офіційний заробіток - 13200,00 та без відрахування податків та аліментів на утримання дитини (а.с. 41-57).
Представник позивача - адвокат Воронюк К.Ю. звернулась до суду із заявою про зміну підстав позову, а саме: просила надалі розглядати заявлені позовні вимоги у первісно визначеному предметі й розмірі, але з урахуванням змінених фактичних підстав - офіційного працевлаштування відповідача з лютого 2026 року та отримання ним регулярного доходу; у задоволенні заяви відповідача про закриття провадження у справі просила відмовити; також просила долучити надані документи (а.с. 58-63).
Представник відповідача - адвокат Козир В.К. звернувся до суду із запереченнями на відповідь на відзив, у яких просив у задоволенні заяви про зміну підстав позову відмовити, а подану заяву від 17.07.2026 року вважати заявою про доповнення обставин позову; у клопотанні представника позивача про долучення доказів просив відмовити (а.с. 64-69). Крім того, надав відповідні докази, зокрема, й щодо працевлаштування його довірителя (а.с. 70-80).
Ухвалою суду від 03.08.2026 у задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Козира Валентина Костянтиновича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , про закриття провадження у справі було відмовлено (а.с. 81). Водночас, при розгляді вказаного клопотання, судом було встановлено, що стороною відповідача у його заявах не заперечуються та підтверджуються змінені фактичні підстави позову - офіційне працевлаштування відповідача та отримання ним регулярного доходу, а також інші процесуальні документи надані із урахуванням вказаних обставин.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, взявши до уваги думку учасників, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У ході судового розгляду встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 9).
ОСОБА_3 проживає разом із матір`ю (а.с. 11).
Рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 15.01.2026 у справі №296/10229/25 позов було задоволено частково; ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 11.09.2025 року та до досягнення дитиною повноліття; у задоволенні решти позовних вимог було відмовлено (а.с. 26-27).
Встановлено, що ОСОБА_1 були заявлені вимоги щодо стягнення з ОСОБА_2 аліменти на утримання матері, з якою проживає малолітня дитина віком до 3-х років ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для працездатної особи, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною трирічного віку. У задоволенні вказаних вимог було відмовлено із посиланням на положення ст. 84 Сімейного Кодексу України та відсутність у відповідача постійного доходу та можливості надавати матеріальну допомогу позивачці.
Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
ОСОБА_2 має інвалідність 3 групи з 30.04.2024 року, у зв`язку з чим йому протипоказана важка фізична праця (а.с. 43).
Згідно долучених довідок форми ОК-5 та ОК-7, ОСОБА_2 не отримував офіційно доходи з червня 2024 року до лютого 2026 року (а.с. 53-56).
ОСОБА_2 були долучені медичні документи щодо стану його здоров`я та необхідності постійного лікування (а.с. 46-52).
ОСОБА_2 працює офіційно у ФОП ОСОБА_4 на посаді водія міжнародника з окладом 8800,00 грн (а.с. 77).
У провадженні Житомирського ВДВС у Житомирському районі Житомирської області перебуває відкрите виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 аліментів згідно виконавчого листа №296/10229/25(а.с. 44-45, 61, 72-76).
Згідно листа Житомирського ВДВС у Житомирському районі Житомирської області станом на 31.05.2026 року борг за виконавчим провадженням становить 50658,52 гривень (у зв?язку з відсутністю інформації про отримання боржником доходів, а також документів, що підтверджують сплату боржником аліментів за окремі вказані у розрахунку періоди, заборгованість розраховано, виходячи із середньомісячної заробітної плати для Житомирського району, з урахуванням мінімального розміру аліментів, встановленого чинним законодавством. Після отримання достовірної інформації про додаткові джерела доходів боржника та їх розмір, а також в разі надання боржником підтверджуючих документів (квитанцій) про сплату аліментів, буде проведено перерахунок заборгованості та повідомлено про нього стягувача і боржника). Також, повідомлено, що у Славутському відділі державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 80467198 про стягнення з ОСОБА_5 аліменти на користь ОСОБА_1 (а.с. 60).
Відповідно до ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Відповідно до частини 2 статті 91 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Відповідно ч. 4 ст. 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
У Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому, суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов`язання по утриманню. Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, в законі значно розширені. Як і раніше, в першу чергу суд виходить з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів.
Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Таким чином, необхідною умовою утримання дружини, з якою проживає дитина, є можливість чоловіка надавати матеріальну допомогу. Сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи працює вона, а також незалежно від її матеріального становища - за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Враховуючи встановлені обставини справи, зокрема те, що відповідач має інвалідність 3 групи, має проблеми зі здоров`ям, отримає офіційно заробітну плату тільки з лютого 2026 року, має заборгованість по аліментах на утримання доньки, відтак, суд вважає долучені докази належними та допустимими на підтвердження відсутності можливості надавати матеріальну допомогу на утримання матері дитини.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 5 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, №23, ЄСПЛ, від 18 липня 2007 року).
За вказаних вище обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору за подання вказаної позовної заяви.
Відтак, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України та висновок суду про відмову у задоволенні позову, судові витрати компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.
Керуючись статтями 2, 4, 10-13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279-285, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, - відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя О. М. Дубовік