Справа № 712/11067/26
Провадження № 2/712/5445/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2026 року м. Черкаси
Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Пономар В.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , подану її представником - адвокатом Чапалою Юрієм Олександровичем, про повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
І. Зміст поданої заяви
У провадженні судді перебувають матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Чапалу Ю.О. 05.08.2026 звернулася із заявою про повернення позовної заяви.
Заяву обґрунтовано тим, що ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» є юридичною особою та має зареєстрований електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, у зв`язку з чим зобов`язане подавати процесуальні документи в електронній формі виключно з використанням відповідної підсистеми ЄСІТС.
Представник заявника зазначив, що з протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 30.07.2026 вбачається підписання окремими електронними підписами файлу позовної заяви та доданих до неї документів. На його думку, це підтверджує лише накладення електронних підписів на відповідні файли, однак не свідчить про подання позовної заяви через підсистему «Електронний суд» у порядку, передбаченому ЦПК України.
Посилаючись на положення с. 14, 43, 175, 185 ЦПК України та висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22, заявник просив повернути позовну заяву позивачу.
ІІ. Мотиви суду
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі та підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з ч. 5, 6 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати до суду процесуальні документи, письмові та електронні докази, вчиняти процесуальні дії в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися з використанням ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
За змістом ч. 8 ст. 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду в електронній формі, на них накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи або його представника відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Порядок створення та подання електронних документів визначено Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.
Відповідно до п. 25 цього Положення документи, пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством або цим Положенням.
Абзацом 1 п. 26 Положення передбачено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення відповідних форм, підписуються кваліфікованим електронним підписом та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
Водночас рішенням Вищої ради правосуддя від 13.01.2026 № 26/0/15-26 п. 26 Положення доповнено абзацом такого змісту:
«У разі підключення до підсистеми за допомогою розширеного клієнтського доступу електронні документи створюються з використанням корпоративної системи документообігу клієнта. До пакета документів, що надсилаються до суду, додається протокол перевірки підписів основного документа та додатків, поданих разом із ним».
Отже, чинна редакція п. 26 Положення передбачає два способи створення електронного процесуального документа залежно від способу доступу користувача до підсистеми: із застосуванням вбудованого текстового редактора підсистеми «Електронний суд» або, у разі розширеного клієнтського доступу, з використанням корпоративної системи документообігу клієнта.
Тлумачення абз. 2 п. 26 Положення як такого, що одночасно вимагає повторного створення того самого документа за допомогою вбудованого редактора підсистеми «Електронний суд», не відповідає змісту цієї норми та позбавляє її самостійного нормативного значення.
З наявного в матеріалах справи протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису вбачається, що його сформовано в системі «Електронний суд» 30.07.2026 о 14 год 19 хв.
У протоколі основним документом зазначено «Позовна заява про стягнення заборгованості», назва файлу.
За результатами перевірки електронного підпису встановлено, що підпис створено та перевірено успішно, цілісність даних підтверджено. Підписувачем документа є Усенко Михайло Ігорович, який діяв від імені Адвокатського об`єднання «АПОЛОГЕТ», код ЄДРПОУ 41557199. Сертифікат підписувача виданий КНЕДП ДПС, час підпису підтверджено кваліфікованою позначкою часу.
Також протокол містить відомості про успішне створення та перевірку електронних підписів файлів, доданих до позовної заяви, зокрема опису документів, документа про сплату судового збору, документів щодо повноважень представника, клопотання про витребування доказів та інших додатків. Щодо кожного файлу зазначено, що цілісність даних підтверджено.
Таким чином, матеріали справи містять передбачений абз. 2 п. 26 Положення протокол перевірки підписів основного документа та додатків, сформований безпосередньо системою «Електронний суд».
За таких обставин доводи заявника про те, що позовна заява подана поза межами ЄСІТС, не підтверджуються матеріалами справи. Саме по собі підписання окремими кваліфікованими електронними підписами основного документа та кожного з додатків не свідчить про недотримання порядку звернення до суду, оскільки такий спосіб підписання прямо врахований положеннями щодо розширеного клієнтського доступу.
Посилання заявника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22 не спростовує наведеного висновку.
У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду вирішувала питання щодо допустимості направлення процесуального документа на офіційну електронну адресу суду. Натомість у цій справі позовна заява надійшла із застосуванням механізму розширеного клієнтського доступу до підсистеми «Електронний суд», правове регулювання якого запроваджено рішенням Вищої ради правосуддя від 13.01.2026, тобто після ухвалення наведеної постанови Великої Палати Верховного Суду.
Отже, обставин, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, на які посилається ОСОБА_1 , суд не встановив.
З огляду на викладене заявником не доведено наявності передбачених законом підстав для повернення позовної заяви, а тому подана заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 14, 43, 175, 185, 258-261, 353 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої її представником - адвокатом Чапалою Юрієм Олександровичем, про повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.О. Пономар