Ухвала № 138894935 у справі № 758/6506/24 від 07.08.2026

справа № 758/6506/24

провадження № 22-ц/824/12387/2026

головуючий у суді І інстанції Ковбасюк О.О.

УХВАЛА

07 серпня 2026 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Писана Т.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 21 листопада 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

рішенням Подільського районного суду міста Києва від 21 листопада 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1264-9057 від 31.08.2023 в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок, із яких: 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок - прострочена заборгованість за кредитом; 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Не погоджуючись із указаним рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Хайнак Тарас Леонідович 22 травня 2026 року звернувся до суду із апеляційною скаргою.

Згідно з вимогами статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а на ухвалу суду - протягом 15 днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення Подільського районного суду міста Києва було ухвалено 21 листопада 2025 року.

Таким чином, останній строк оскарження рішення припадає на 21 грудня 2025 року, що є вихідним днем (неділя), тому останнім днем слід вважати 22 грудня 2025 року.

Апеляційну скаргу подано 24 травня 2026 року, тому скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

У апеляційній скарзі представником скаржника було порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якому представник апелянта зазначає, що копію оскаржуваного рішення відповідачем було отримано лише 22 квітня 2026 року.

У разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Поважними причинами можуть визнаватись лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення.

Відповідно до положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, згідно з якою кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Також необхідно зазначити, що судом досліджуються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

З матеріалів справи вбачається, що копію оскаржуваного рішення апелянт отримав 10 квітня 2026 року в електронний кабінет, що підтверджується наявними у справі доказами (а.с. 200).

Натомість в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що копію рішення він отримав 22 квітня 2026 року, та на підтвердження цього додає фотозображення документа, на якому містяться номер справи, його прізвище, дата та підпис.

Разом з тим, надане фотозображення саме по собі не дає можливості встановити його походження, зміст та належність до обставин вручення копії судового рішення, оскільки з нього неможливо ідентифікувати документ, з якого зроблено фотокопію, його назву, реквізити, особу, яка його веде, а також встановити, що наведені в ньому відомості стосуються вручення апелянту копії оскаржуваного рішення.

Відтак надане апелянтом фотозображення не спростовує відомостей, що містяться в матеріалах справи, про отримання ним копії рішення 10 квітня 2026 року.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує про те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки («Каракуця проти України», 18986/06 від 16.02.2017, «Смірнова проти України», 36655/02 від 08.11.2005).

Крім того, суд першої інстанції виконав свій обов`язок та надіслав ОСОБА_1 копію оскаржуваного рішення до електронного кабінету, тому наведені апелянтом доводи та подані ним докази не підтверджують поважності причин пропуску такого строку.

Згідно ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Тому, апеляційну скаргу слід залишити без руху та запропонувати скаржнику навести інші поважні причини для поновлення строку.

Відповідно до вимог частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

За наведених обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, а саме для звернення із належно вмотивованою заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав та наданням належних доказів на їх підтвердження.

Керуючись ст.ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України,

У Х В А Л И Л А:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 21 листопада 2025 року залишити без руху та надати строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що в разі не усунення у встановлений термін недоліків апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Т.О. Писана