Справа № 676/6665/26
Номер провадження 2-з/676/45/26
У Х В А Л А
про забезпечення позову
10 серпня 2026 року
Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі головуючої судді Пилипенко І.О., за участю секретаря судового засідання Райтаровського В.І., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа фермерське господарство «Помонна» про стягнення коштів за борговою розпискою,
В С Т А Н О В И В:
07.08.2026 до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову, у якій остання просить суд: заборонити ОСОБА_3 РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав, нотаріусам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження земельної ділянки за кадастровим номером [номер приховано]:02:004:7230, площею 1,3541 га. Накласти арешт на грошові кошти у межах розміру заявлених позовних вимог, а саме: загальна сума 476 916 грн, що складає еквівалент 10 000 доларів США станом на 02.08.2026 р., а також 30 000 грн орієнтовних витрат на правничу допомогу, що належать ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , які знаходяться на будь-яких рахунках цієї особи, відкритих у банківських установах і які будуть виявлені під час виконання ухвали про забезпечення позову.
Заяву про забезпечення позову представник позивача обґрунтовує тим, що у липні 2014 року відповідач звернулась до позивача із проханням надати їй у борг грошові кошти, 04.07.2014 року між сторонами було складено розписку, згідно з якою були передані грошові кошти у сумі 10 000,00 (десять тисяч) доларів США, які відповідач зобов`язувалась повернути при розірванні договору оренди на земельну ділянку (державний акт серія ЯК №190958). 12.06.2026 року ОСОБА_3 (при написанні розписки мала дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) звернулася до Хотинського районного суду Чернівецької області з позовною заявою до ФГ «ПОМОННА», за участю третьої особи, яка не заявляє вимог щодо предмету спору Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про розірвання договору оренди земельної ділянки, скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості за договором оренди (судова справа №724/1673/26). У зв`язку із бажанням відповідача розірвати даний договір була направлена письмова вимога щодо повернення коштів, яка була проігнорована відповідачкою. Отже, вбачається наявність між сторонами боргових зобов`язань у вигляді договору позики, у формі розписки, яка підтверджує факт передачі коштів. Предметом позову у справі є стягнення з ОСОБА_3 суми боргу за договором позики у загальному розмірі 10 000,00 (десять тисяч) доларів США. Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідачу на праві власності належить земельна ділянка за кадастровим номером [номер приховано]:02:004:7230площею 1,3541 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідно до витягу № НВ-9975363032026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок нормативно-грошова оцінка земельної ділянки складає 83 563 грн. 07 коп. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Суд, вивчивши доводи поданої заяви, дослідивши додатки до неї, матеріали справи, доходить наступного.
Заява про забезпечення позову відповідає вимогам, які містяться у Главі 10 Розділу І ЦПК України, підстави для її повернення заявнику відсутні.
За вимог ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Статтею 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ч. 3 ст. 153 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Із наведеного випливає, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Як роз`яснено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Так, звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 виклав у відповідній заяві обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову та надав відповідні докази існування реального спору між сторонами, а також те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 існує спір щодо стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 10 000 доларів США. При цьому, ОСОБА_5 зобов`язалася повернути цей борг у разі розірвання договору оренди земельної ділянки.
Матеріалами справи встановлено, що відповідачу ОСОБА_6 на праві власності належить земельна ділянка за кадастровим номером [номер приховано]:02:004:0447 площею 1,3541 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована у Чернівецькій області, Хотинський район, Анадольська сільська рада за межами населеного пункту. Із відповіді головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 14.05.2026 року слідує, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:004:0447, яка посвідчена державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК №190958 та видане на ім`я ОСОБА_5 під час внесення відомостей до Державного земельного кадастру кадастровий номер земельної ділянки було змінено з [номер приховано]:02:004:0447 на [номер приховано]:02:004:7230.
Відповідно до витягу № НВ-9975363032026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок нормативно-грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером [номер приховано]:02:004:7230 складає 83 563 грн. 07 коп.
Тому вирішуючи питання про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження земельної ділянки за кадастровим номером [номер приховано]:02:004:7230, площею 1,3541 га., суд дійшов висновку, що невжиття саме таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Арешт майна, як вид забезпечення позову - це встановлений законом тимчасовий захід, який полягає в обмеженні власника (користувача) майна на вільне володіння, користування та розпорядження даними майном, з метою забезпечення виконання рішень судів якими поновлюються порушенні права та інтереси фізичних осіб, за захистом яких вони звернулися до суду.
Отже, заявником доведено та надано належні і допустимі докази, що існує реальна загроза, що відповідачем ОСОБА_7 у разі невжиття заходів забезпечення позову за запропонованим способом може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів.
Що вирішення питання про накладення арешту на грошові кошти у межах розміру заявлених позовних вимог на загальну сума 476 916 грн, що складає еквівалент 10 000 доларів США, а також 30 000 грн орієнтовних витрат на правничу допомогу, що належать ОСОБА_3 та знаходяться на будь-яких рахунках цієї особи, відкритих у банківських установах і які будуть виявлені під час виконання ухвали про забезпечення позову, то суд виходить з наступного.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, законодавчо визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, суд може накласти арешт лише на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві.
Тобто, суд на цій стадії має перевірити, яке конкретно майно чи грошові кошти належить відповідачу і де вони знаходяться.
Саме з цією метою положеннями частини першої статті 151 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Арештовані кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.
Вказане вище узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 25 вересня 2019 року (справа № 320/3560/18, провадження № 61-5051св19).
Без зазначення конкретних рахунків відповідача, арешт рахунків може зашкодити істотним чином правам та охоронюваним законом інтересів відповідача та не забезпечить збалансованості інтересів сторін.
З наведеного слідує, що відомості про те, на які саме розрахункові рахунки позивач просить накласти арешт, в яких саме фінансових установах знаходяться грошові кошти, в якій сумі та в якій валюті перебувають грошові кошти відповідача є необхідними для забезпечення позову.
Вивчивши заяву про забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на будь-яких рахунках ОСОБА_7 , її обґрунтування, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що наявні підстави для відмовити у її задоволенні в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача, оскільки заявляючи вимогу про накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу і знаходяться у неї на рахунках - представник позивача не зазначає реквізити банківських рахунків на яких знаходяться кошти, а саме, відсутні дані про номери цих рахунків, підтвердження належності цих рахунків відповідачу та призначення відповідних рахунків, адже арешт рахунків за відсутності їх ідентифікаційних даних може призвести до накладення арешту на рахунки, з яких здійснюється перерахування заробітної плати працівників, відраховуються податки та обов`язкові збори до державного бюджету.
Таким чином, за відсутності даних про розмір сум, що знаходяться на рахунках, суд позбавлений можливості дотримання принципу співмірності між заявленим заходом забезпечення позову та позовними вимогами.
За положеннями ч. 4 ст. 150 ЦПК України не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та інше.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Виходячи із викладеного, вивчивши матеріали справи, доводи заяви про забезпечення позову, додані до неї докази, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами спору, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 260, 353 ЦПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа фермерське господарство «Помонна» про стягнення коштів за борговою розпискою задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав, нотаріусам, державним реєстраторам, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження земельної ділянки за кадастровим номером [номер приховано]:02:004:7230, площею 1,3541 га.
В іншій частині у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Копію ухвали суду для виконання направити до відповідних компетентних органів.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.
Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Боржник: ОСОБА_3 РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя І.О. Пилипенко