ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.08.2026 м. Дніпро Справа № 908/1146/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Фещенко Ю.В. (доповідач),
суддів: Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.,
за участю секретаря судового засідання Янкіної Г.Д.
та представників:
від скаржника (позивача): Шорстов О.Ю. (в режимі відеоконференції);
від відповідача: Кострець Є.В. (в режимі відеоконференції);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.06.2026 (ухваленого суддею Науменком А.О. у м. Запоріжжі, повне рішення складене 01.07.2026) у справі № 908/1146/25
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (м. Київ)
до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (м. Запоріжжя)
про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2025 року Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою, в якій просило стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (далі по тексту - відповідач) заборгованість за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0421-03015-ПД від 01.01.2024 у загальному розмірі 55 137 718 грн 31 коп.
Ціна позову складається з наступних сум:
- 54 503 035 грн 57 коп. - основний борг;
- 411 043 грн 65 коп. - інфляційні втрати;
- 223 639 грн 09 коп. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0421-03015-ПД від 01.01.2024 в частині повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем у період з січня по березень 2025 року послуги, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 54 503 035 грн 57 коп. У зв`язку з простроченням оплати на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за березень 2025 року в сумі 411 043 грн 65 коп., а також 3% річних за загальний період прострочення з 19.01.2025 по 16.04.2025 в сумі 223 639 грн 09 коп.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.06.2026 у справі №908/1146/25:
- позов задоволено;
- стягнуто з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 55 137 718 грн 31 коп., з яких: заборгованість за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у розмірі 54 503 035 грн 57 коп.; 3 % річних у сумі 223 639 грн 09 коп., інфляційні втрати у сумі 411 043 грн 65 коп.;
- розстрочено виконання рішення суду у цій частині на 12 місяців, починаючи з 22.07.2026, зі сплатою щомісячно рівними частинами по 4 594 809 грн 86 коп., за графіком, наведеним у цьому рішенні.
Рішення обґрунтовано наступним:
- вимоги про стягнення заявленої суми послуг за січень - березень 2025 року на суму 54 503 035 грн 57 коп. є доведеними, обґрунтованими та задовольняються судом;
- 3 % річних в сумі 223 639 грн 09 коп. підлягають стягненню з урахуванням умов договору та декад за загальний період з 19.01.2025 по 16.04.2025, а інфляційні втрати в сумі 411 043 грн 65 коп. за березень 2025 року, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі;
- АТ "ДТЕК Дніпроенерго" є стратегічним об`єктом в економіці України, і саме енергогенеруючим підприємством, тобто таким що виробляє електричну енергію, і від якого залежить в подальшому можливість надання послуг диспетчерського обслуговування;
- суд враховує, що діяльність енергетичної інфраструктури відповідача є надзвичайно важливою для держави, що вбачається на прикладі як минулого, так і поточного років, які характеризуються масованими атаками військовим агресором РФ на енергетичні об`єкти України. За загальнодоступною інформацією з офіційних джерел, РФ продовжує ураження енергетичних об`єктів та поточний опалювальний період, який є найскладнішим у порівнянні з минулими роками. А тому необхідність забезпечення безперебійної роботи енергетичної системи відповідача в умовах воєнного стану є очевидною;
- руйнування та пошкодження енергетичного обладнання, виробничих та адміністративних будівель відповідача та необхідність забезпечення відповідачем безперебійної роботи енергетичної системи в умовах осінньо-зимового періоду, суд визнає обставинами, які істотно ускладнюють виконання рішення;
- суд приймає до уваги надані докази (фотоматеріали та витяги з ЄРДР кримінальних проваджень, Акти комісійного обстеження, Акти розслідування причин ушкоджень обладнання, що додані до заяви від 05.06.2026), які підтверджують руйнування та пошкодження енергетичного обладнання, виробничих та адміністративних будівель відповідача;
- вищезазначені обставини ускладнюють одночасне виконання судового рішення - загроза порушення операційної та виробничої діяльності боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора, та дотримуватись принципів "справедливої рівноваги" та "справедливого балансу" у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;
- водночас, суд враховуючи, що матеріальний інтерес відповідача полягає у виконанні рішення суду таким чином, щоб це дозволило продовжити статутну діяльність відповідача, а матеріальний інтерес позивача, натомість, полягає у виконанні рішення суду у даній справі повністю та протягом розумного строку;
- АТ "ДТЕК Дніпроенерго" також надано суду Звіт про фінансові результати АТ "ДТЕК Дніпроенерго" за 2025 рік. Звіт про фінансові результати АТ "ДТЕК Дніпроенерго" за 2025 рік свідчить про суттєве погіршення фінансових результатів, що полягає у зниженні чистого прибутку більш ніж у три рази в порівнянні з 2024 роком, а також істотному падінні валового та операційного прибутку. За таких умов підприємство відповідача об`єктивно має обмежені можливості для одночасного виконання значного обсягу грошових зобов`язань;
- за поясненнями відповідача, АТ "ДТЕК Дніпроенерго" має на обліку дебіторську заборгованість інших контрагентів, якої достатньо для погашення заборгованості перед ПРАТ "НЕК "Укренерго" і відповідачем проводиться та планується проведення протягом періоду розстрочки претензійно-позовної роботи для повернення дебіторської заборгованості та розрахунків з позивачем. Підприємство намагається відновити свою діяльність, кожного дня проводяться роботи, направлені на ремонт енергетичного обладнання, тож надання розстрочки виконання рішення суду створить відповідний баланс між відновленням виробництва електричної енергії, проведенням претензійно-позовної роботи та накопиченням грошових коштів і погашенням заборгованості;
- за практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (справа "Корнілов та інші проти України"). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (справа "Крапивницький та інші проти України");
- таким чином, розглянувши заяву відповідача, врахувавши обставини справи, доводи сторін та надані заявником докази, суд вважає, що розстрочення виконання рішення забезпечить реальне виконання останнім цього рішення без накопичення боргів, тобто дозволить досягти мети виконання судового рішення з дотриманням балансу інтересів обох сторін (співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора), тим більше, що тривалість відповідного розстрочення для стягувача не є надмірною, визначена судом з урахуванням дозволених процесуальним законом меж і заборгованість буде сплачуватись частинами вже з липня 2026 року. Надання розстрочення виконання не заблокує роботу підприємства відповідача та дозволить останньому отримати дохід, який у подальшому він зможе спрямувати на погашення заборгованості перед позивачем;
- при цьому надається саме розстрочення виконання рішення, а не відстрочка, що передбачає поступове отримання позивачем стягнутих судом сум. Судові ж витрати, понесені при розгляді справи мають бути сплачені невідкладно;
- з огляду на викладене, позов підлягає частковому задоволенню з наданням розстрочки виконання рішення на 12 місяців.
Не погодившись з вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" з апеляційною скаргою (вх. № суду 51535 від 15.07.2026), в якій просить:
- скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 22.06.2026 у справі №908/1146/25 у частині розстрочення виконання рішення суду на 12 місяців зі сплатою щомісячно рівними частинами ;
- у цій частині ухвалити нове рішення, яким відповідачу відмовити у задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішення суду;
- витрати по оплаті судового збору покласти на відповідача.
Апеляційна скарга обґрунтована наступними обставинами:
- оскаржуване рішення в частині розстрочення його виконання підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанцій, при прийнятті рішення щодо задоволення клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду на один рік, фактично врахував лише майнові інтереси відповідача, не надавши об`єктивної та належної оцінки обставинам, на які посилався позивач в запереченнях, не взяв до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27.02.2019 по справі № 796/43/2018, від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19, від 28.05.2024 у справі № 906/1035/23;
- ПРАТ "НЕК "Укренерго" належить до Державного сектору економіки та забезпечує роботу об`єктів критичної інфраструктури. Окрім цього, ПРАТ "НЕК "Укренерго" входить до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.2020 № 221 "Про внесення змін до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави";
- ПРАТ "НЕК "Укренерго" в результаті ракетних атак на енергетичні об`єкти магістральних мереж України зазнало пошкоджень, що, як наслідок, для відновлення стабільної роботи енергоспроможності держави потребує великих фінансових витрат. Масовані ракетні обстріли української енергетичної інфраструктури тривають з 10.10.2022. За даними Уряду, внаслідок обстрілів у країні пошкоджено близько 50% об`єктів енергосистеми, більшість з яких перебуває на балансі позивача. На сьогодні позивач знаходиться у не менш скрутному фінансовому становищі ніж відповідач та інші суб`єкти господарювання, які постраждали та продовжують потерпати внаслідок військової агресії Російської Федерації;
- внаслідок агресії з боку Російської Федерації, за попереднім розрахунком, сума завданих позивачу збитків станом на 20.10.2023 складає 78 243 610 000 грн 00 коп. Відновлення нормальної роботи пошкоджених об`єктів електроенергетики позивача, які потребують великого фінансування, є першочерговим завданням, оскільки має вкрай важливе значення для перемоги над агресором та забезпечення життєдіяльності громадян України. При цьому відновлювальні роботи вимагають істотних коштів та зусиль, а в умовах, коли зменшилися обсяги постачання електричної енергії, погіршився стан розрахунків контрагентів. Затримка отримання коштів стратегічним підприємством створює негативні фінансові ризики особливо в період військової агресії Російської Федерації, які могли бути направлені на відновлення пошкодженої критичної інфраструктури;
- у зв`язку із несвоєчасною оплатою відповідачем отриманих послуг, позивач не міг спрямувати власні кошти на відновлення пошкоджених об`єктів енергетики та був вимушений залучати кредитні фінансові ресурси. Усі кошти отриманні за укладеними договорами з учасниками ринку, невідкладно залучаються позивачем на відновлення пошкодженої критичної інфраструктури, створення захисних споруд об`єктів електроенергетики. Суд першої інстанції залишив наведені обставини без уваги та врахував лише доводи відповідача;
- із підстав, умов та меж надання відстрочки/розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим. Отже, питання щодо надання відстрочки/розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі;
- відповідачем до заяви про відстрочення виконання рішення суду у даній справі додано: копії фінансовий звітності за 2025 рік, документи про обстріл, витяги з ЄДР. Будь-яких інших суттєвих причин та доказів неможливості або складності процедури виконання рішення суду, а також інших обставин виняткового характеру, які могли б бути розцінені як підстава для відстрочення виконання рішення суду заявником не надано;
- наданий відповідачем фінансовий звіт за 2025 рік свідчить про те, що за результатами господарської діяльності за 2025 рік має чистий прибуток 290 547 000 грн 00 коп., а за аналогічний період минулого року 1 054 888 000 грн 00 коп., що повністю спростовує твердження відповідача про його скрутне фінансове становище і навпаки свідчить про стабільну прибутковість господарської діяльності відповідача. Таким чином, відповідач, заявляючи про відстрочення виконання рішення, не надав суду доказів скрутного матеріального становища. Водночас, позивач надав суду звіт про фінансові результати за 2025 рік, з якого вбачається що ПРАТ "НЕК "Укренерго" має збитки від своєї господарської діяльності за 2025 рік в розмірі 10 660 661 000 грн 00 коп. Таким чином, позивач, на відміну від відповідача, надав докази про своє скрутне фінансове становище, але суд першої інстанції залишив поза увагою доводи позивача щодо скрутного фінансового становища позивача, безпідставно відзначивши при цьому скрутне фінансове становища відповідача. Викладені у заяві про відстрочку доводи щодо скрутного фінансового стану підприємства, не підтверджені належними та допустимими доказами, навпаки, фінансовий звіт за 2025 рік свідчить про те, що відповідач має прибутковість своєї господарської діяльності;
- також, відповідачем аргументується заява про відстрочення виконання рішення суду запровадженням в Україні воєнного стану, військовою агресією та пов`язаних з нею систематичних обстрілів енергетичної інфраструктури. Введення на території України режиму воєнного стану є загальновідомою обставиною, проте всі громадяни та підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі, тому позивач у справі також знаходиться в несприятливому економічному становищі, а отже правомірно очікує на сплату йому боргу за рішенням суду. Позивач у справі не перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі обставини, стосуються обох сторін. Негативні події, такі як збройна агресія Російської Федерації проти України, впливають не лише на відповідача, а на всі підприємства та громадян України в тому числі на позивача, тому ця обставина не може бути підставою для відстрочки відповідальності за систематичні порушення строків оплати з боку відповідача;
- вказані відповідачем у заяві про відстрочку підстави не носять особливий або надзвичайний характер та не є виключними обставинами, більше того діяльність відповідача можлива виключно за умови належної функціональності інших учасників ринку, зокрема позивача;
- задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду призведе до недотримання справедливого балансу прав та інтересів сторін у спорі;
- наведені відповідачем обставини не свідчать про неможливість виконання останнім рішення суду у даній справі, з якою закон пов`язує необхідність розстрочення виконання судового рішення;
- розстрочка виконання рішення суду порушить права позивача на ефективний судовий захист та очікування належного виконання судового рішення;
- заявник не надав доказів відсутності на рахунках грошових коштів для виконання рішення шляхом сплати всієї суми одним платежем або загроз погіршення фінансового становища, пов`язаних з виконанням рішення господарського суду;
- справа розглядалась судом першої інстанції з 29.04.2025. Розгляд справи неодноразово зупинявся за клопотанням відповідача, у зв`язку з оскарженням ухвали суду про повернення зустрічної позовної заяви і до вирішення іншої справи, а також неодноразово відкладались судові засідання за ініціативою відповідача, що дає підстави вважати, що відповідач навмисно затягував розгляд справи. Таким чином справа розглядається більше одного року саме з вини відповідача;
- враховуючи викладене, суд першої інстанції в повній мірі наявність виняткових обставин у відповідача для розстрочення виконання рішення не встановив, заперечення позивача проігнорував, фінансовий стан відповідача (наявність активів, зобов`язань та фінансових можливостей) для своєчасного виконання рішення суду не дослідив, а отже безпідставно на максимально допустимий строк розстрочив виконання рішення суду, чим порушив принцип балансу інтересів сторін у спорі, порушив права позивача на судовий захист, а саме своєчасно виконання рішення суду.
Від відповідача (АТ "ДТЕК Дніпроенерго") до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № суду 10217/26 від 27.07.2026), в якому він просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги ПРАТ "НЕК "Укренерго", а рішення Господарського суду Запорізької області від 22.06.2026 у справі №908/1146/25 - залишити без змін.
Відзив на апеляційну скаргу обґрунтований відповідачем наступними обставинами:
- саме невиконання задекларованих самим же позивачем функцій, які покладені на нього в силу договору та закону, призвело до пришвидшеного зменшення генерації відповідачем електричної енергії, через, в неостанню чергу браку обігових коштів, необхідних для закупівлі сировини та обладнання, розрахунків по заробітній платі та інших супутніх витрат, що необхідні та мали бути спрямовані на виробництво електричної енергії;
- позивач стверджує, що без забезпечення позивачем роботи об`єднаної енергосистеми України не зможе працювати, зокрема і відповідач. Водночас, позивач ігнорує об`єктивну обставину, - за відсутності електричної енергії, за яку він систематично не розраховувався, коли вона постачалася, зокрема згідно з типовим договором про участь у балансуючому ринку (ідентифікатор договору № 0421-41013, дата акцептування - 27.05.2019), енергосистема ризикує позбавитися ресурсу для подальшої передачі електричної енергії;
- відповідач ініціював та бере активну участь, зокрема, у судових процесах (справи №910/14315/25 - борг понад 550 мільйонів гривень, № 910/2628/26 - борг понад 390 мільйонів гривень № 910/7032/26 - борг понад 400 мільйонів гривень), з метою стягнення коштів за балансуючу електричну енергію з позивача. Розмір позовних вимог у зазначених справах складає сукупно понад 1 мільярд 340 мільйонів. Так, після звернення до суду першої інстанції із заявою про розстрочення виконання рішення суду у справі № 908/1146/25, станом на сьогодні судові провадження у вказаних справах не завершені та ще тривають. Позивач добровільно, у встановлені строки, з відповідачем до цього часу не розрахувався, зважаючи на те, що заборгованість виникла понад рік тому і накопичувалась протягом вказаного періоду. Усе наведене об`єктивно впливає на можливість відповідача одночасно та в повному обсязі виконати судове рішення;
- доводи позивача про відсутність у відповідача скрутного фінансового становища є вибірковими та не враховують реальний фінансово-економічний стан відповідача в динаміці. Так, із наданого фінансового звіту за 2025 рік вбачається, що чистий прибуток відповідача за результатами 2025 року становив 290 547 000 грн 00 коп. Разом з тим, за аналогічний період попереднього року цей показник складав 1 054 888 000 грн 00 коп. Отже, чистий прибуток відповідача зменшився більш ніж на 764 млн грн, або майже на 73 %, що свідчить про суттєве погіршення фінансових результатів господарської діяльності відповідача, порівняно з попереднім звітним періодом;
- водночас посилання позивача на власне фінансове становище та наявність збитків за результатами господарської діяльності у 2025 році в розмірі 10 660 661 000 грн 00 коп. не спростовують наведені відповідачем обставини щодо необхідності розстрочення виконання рішення. Фінансові результати діяльності позивача є наслідком його власної господарської діяльності та перебувають виключно у сфері його управлінських рішень і господарських ризиків. При цьому відповідач не несе відповідальності за фінансовий стан позивача, а тому наявність чи відсутність збитків у позивача сама по собі не може свідчити про відсутність підстав для надання відповідачу відстрочення виконання рішення суду.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.
Враховуючи вказане, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.07.2026, зокрема, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 05.08.2026.
У судове засідання 05.08.2026 з`явилися представники скаржника (позивача) та відповідача.
У судовому засіданні 05.08.2026 представники скаржника (позивача) та відповідача висловили свої позиції з приводу поданої апеляційної скарги.
Під час розгляду апеляційної скарги судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що апеляційним господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції під час апеляційного провадження.
У судовому засіданні 05.08.2026, відповідно до статей 240, 283 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів враховує, що предметом апеляційного оскарження у даному випадку є задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду на 12 місяців, отже, відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення виключно у цій частині.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, а також правильність застосування норм матеріального права, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі по тексту - Позивач, Оператор системи передачі (ОСП), НЕК "Укренерго") виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (пункт 55 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Згідно із пунктом 8 частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно технологічного) управління.
Так, 01.01.2024 між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі по тексту - НЕК "Укрненерго", ОСП, позивач) та Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпроенерго" (далі по тексту - Користувач, відповідач) укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0421-03015-ПД від 01.01.2024 (далі по тексту - Договір), за умовами якого ОСП безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме: управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - послуга). Послуга, яка надається за цим Договором згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010), має код: 35.12 (пункт 2.1. Договору).
Відповідно до пункту 2.2. Договору, Користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього Договору. Під час виконання вимог цього Договору, а також вирішення питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами ринку, КСП, Кодексом комерційного обліку електричної енергії та іншими нормативно-правовими актами, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України (пункт 2.3. Договору).
На виконання умов Договору позивачем у період з січня по березень 2025 року були надані відповідачу послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на загальну суму 54 503 035 грн 57 коп., на підтвердження чого позивачем були складені та надіслані на адресу відповідача такі Акти надання послуги:
1) Акт надання послуги № ДУА-0013192 за січень 2025 року на суму 27 402 909 грн 76 коп. з ПДВ;
2) Акт надання послуги № ДУА-0013969 за лютий 2025 року на суму 6 427 918 грн 84 коп. з ПДВ;
3) Акт надання послуги № ДУА-0014764 за березень 2025 року на суму 20 672 206 грн 97 коп. з ПДВ;
Зазначені Акти надання послуги містять усі необхідні дані, а саме: вид послуги, фактичний обсяг МВт·год., ставка тарифу та вартість послуги за конкретний розрахунковий період.
Разом з тим, відповідачем не надано доказів оскарження Актів надання послуг шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта.
Позивачем разом з позовною заявою були надані данні АКО за кожні декади спірних розрахункових періодів.
Вартість фактично наданої послуги за розрахункові періоди визначались позивачем у відповідності до умов договору та на підставі даних АКО.
Крім того, заявою від 04.05.2026 позивачем надано витребувані судом докази, а саме: копію оперативного журналу чергового диспетчера РДЦ Дніпровського регіону НЕК "Укренерго" за період січень-березень 2025 року; планові перетоки електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн (експорт) за період січень-березень 2025 року; планові перетоки електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн (імпорт) за період січень - березень 2025 року; копію оперативного журналу чергового диспетчера РДЦ Дніпровського регіону НЕК "Укренерго" за період січень-березень 2025 року; копію з журналу диспетчерських команд на завантаження та розвантаження, які надавалися АТ "ДТЕК Дніпроенерго" у період січень-березень 2025 року; записи з журналу диспетчерських команд на завантаження та розвантаження щодо інших ППБ за вказаний період; копії записів з журналу диспетчерських команд на завантаження та розвантаження, які надавалися іншим ППБ у період січень-березень 2025 року.
Укладений між сторонами договір передбачає регулярні щомісячні платежі (планові оплати та оплата за фактично надані послуги).
У той же час, частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідач, у порушення умов договору, надані у період з січня по березень 2025 року послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління не оплатив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 54 503 035 грн 57 коп.
Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає однією із засад судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів на підтвердження оплати наданих позивачем послуг на загальну суму 54 503 035 грн 57 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.
Більше того, під час розгляду справи судом відповідач наявність вказаної заборгованості не заперечував.
Таким чином вимоги про стягнення заборгованості за надані у період з січня по березень 2025 року послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління в загальному розмірі 54 503 035 грн 57 коп. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв`язку з простроченням оплати на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за березень 2025 року в сумі 411 043 грн 65 коп., а також 3% річних за загальний період прострочення з 19.01.2025 по 16.04.2025 в сумі 223 639 грн 09 коп.
Враховуючи те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат за березень 2025 року в сумі 411 043 грн 65 коп., а також 3% річних за загальний період прострочення з 19.01.2025 по 16.04.2025 в сумі 223 639 грн 09 коп., є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.
З приводу задоволення клопотання відповідача та розстрочення виконання рішення суду на дванадцять місяців апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Так, у статті 238 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі необхідності у резолютивній частині також вказується, зокрема, про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Отже, процесуальним законом передбачена можливість надання відстрочки або розстрочки виконання рішення в момент його ухвалення, при цьому, підстави для такої відстрочки або розстрочки містяться у статті 331 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає порядок розгляду такої заяви на стадії виконання рішення, а саме: підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин 4 та 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
В той же час, апеляційний господарський суд зазначає, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частина 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, на відміну від статті 121 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017) стаття 331 Господарського процесуального кодексу України не містить вимогу про винятковість випадків, коли може бути відстрочено чи розстрочено виконання рішення суду.
Апеляційний господарський суд зазначає, що вказана норма права визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Обов`язковою умовою надання відстрочення / розстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які заявник повинен довести відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України.
Розстрочення - це надання можливості виконання рішення визначеними частинами у встановлені строки.
У поданих 09.06.2026 ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" до суду першої інстанції запереченнях на заяву відповідача про розстрочку виконання рішення позивач категорично заперечував проти її задоволення, зазначаючи, зокрема, про те, що ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" віднесено до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 83 від 04.03.2015. ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" є одним з ключових учасників ринку електроенергії і виконує функції адміністратора комерційного обліку, адміністратора розрахунків, виконує покладені на нього зобов`язання із забезпечення загальнодоступних інтересів (ПСО) у процесі функціонування ринку, а також керує роботою балансуючого ринку електроенергії, є відповідальним за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії. Позивач вказав, що ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" забезпечує баланс виробництва і споживання електроенергії і потужності в енергосистемі в режимі реального часу, експлуатацію та розвиток магістральних і міждержавних електромереж, паралельну роботу енергосистеми України з енергосистемами сусідніх країн, технічну можливість експорту/імпорту електроенергії тощо. Обладнання для високовольтних мереж 220 - 750 кВт НЕК "Укренерго" - це ключове, що необхідно сьогодні для відновлення нормального функціонування мережі системи передачі, яка зазнала вже десятки ракетних та дронових атак внаслідок збройної агресії російської федерації і має безпрецедентні за всю історію енергетики пошкодження, та потребує мільярдів гривень на відновлення. Позивач звертав увагу, що фінансування ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" здійснюється за рахунок платежів від наданих послуг. Неотримання позивачем коштів за надані послуги, які є джерелом його фінансування, в тому числі для здійснення аварійно-відновлювальних робіт енергетичної інфраструктури електромереж та підстанцій, які перманентно та прицільно знищуються внаслідок обстрілів Російською Федерацією, ставить під загрозу функціонування позивача як оператора системи передачі, безпеку енергетичної системи та її існування як таке. Також позивач зазначав, що його фінансове становище є гіршим, ніж фінансове становище позивача, який має прибуток у своїй господарській діяльності.
Складне фінансове становище заявника, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання розстрочення виконання судового рішення; при цьому, розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Апеляційний господарський суд встановив, що заява про розстрочення виконання рішення суду обґрунтована загальновідомими обставинами, зокрема військовою агресією проти України, масованими ракетними обстрілами енергетичної інфраструктури України.
Апеляційний господарський суд вважає введення воєнного стану в Україні саме тією обставиною, що ускладнює виконання рішення суду, оскільки збройна агресія, зокрема масовані ракетні обстріли енергетичної інфраструктури країни, негативно впливають на виробничу діяльність відповідача, розрахунки споживачів за надані відповідачем послуги, які відбуваються із затримками внаслідок падіння платоспроможності таких споживачів.
Питання про відстрочення / розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення (розстрочення) виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.
Апеляційний господарський суд, об`єктивно оцінивши даний випадок, приймає до уваги зазначені відповідачем підстави для розстрочення виконання рішення суду, враховує заперечення позивача, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, приймаючи до уваги, що:
1) інфраструктура як позивача, так і відповідача внаслідок збройної агресії зазнала ушкоджень, на усунення яких необхідний значний обсяг коштів та матеріальних ресурсів. Як позивач, так і відповідач є юридичними особами, діяльність яких спрямована на забезпечення передачі електроенергії та її розподіл, водночас якнайшвидше відновлення зруйнованих та пошкоджених об`єктів як відповідача, так і позивача має соціально важливе значення. Таким чином, наведені обставини, за висновком апеляційного господарського суду ускладнюють своєчасне виконання грошових зобов`язань відповідача за рішенням суду, своєю чергою розстрочення виконання рішення суду сприятиме його реальному виконанню у складних економічних умовах;
2) відповідач належить до об`єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектора, тому надання розстрочення виконання рішення суду сприятиме здійсненню ним своїх грошових зобов`язань з найменшим ризиком до виконання поточної діяльності забезпечення населення електричною енергією, не заблокує роботу підприємства та дозволить йому отримати дохід, який може бути спрямований на погашення заборгованості, що забезпечить баланс інтересів сторін у справі;
3) апеляційний господарський суд зауважує, що енергетична система України є єдиною і в ній є важливим функціонування як об`єктів загальнонаціонального рівня, так і об`єктів на регіональному рівні, тому розстрочення виконання рішення суду у даному випадку сприятиме якнайшвидшому відновленню об`єктів енергосистеми країни. За таких обставин, розстрочення виконання рішення для відповідача не є інструментом ухилення від виконання рішення, відповідач лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, відновити нормальну господарську діяльність з метою забезпечення повного виконання рішення та погашення заборгованості (у томі числі з оплати процентів річних та інфляційних втрат) перед позивачем;
4) заявлене відповідачем клопотання про розстрочення виконання рішення апеляційний господарський суд розглядає, як таке, що направлене на фактичне та повне виконання рішення суду, а дії відповідача підтверджують, що він не ухиляється від виконання свого обов`язку перед позивачем, визнає наявність заборгованості, але просить суд під час вирішення питання про розстрочення врахувати його матеріальні інтереси та фінансовий стан; апеляційний господарський суд вважає, що відповідачем доведено наявність обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення по даній справі.
Отже, судом було описано вище обставини, що підтверджують неможливість негайного повного виконання рішення суду відповідачем.
Таким чином, відповідачем, відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, доведено наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що розстрочення виконання рішення у даній справі (а не відстрочення) передбачає поступове отримання позивачем стягнутих судом сум, що свідчить про врахування інтересів позивача під час вирішення судом даного питання.
Посилання позивача на необхідність оцінки фінансового стану позивача та відповідача, а також порівняння позивачем показників фінансових результатів позивача та відповідача не є єдиною обставиною, яка має значення під час вирішення питання щодо наявності підстав для розстрочення / відстрочення виконання рішення, отже не спростовує встановлені вище обставини, які ускладнюють виконання рішення суду.
У зв`язку з вищевикладеним, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно наявності підстав для розстрочення виконання рішення суду строком на дванадцять місяців рівними частинами. Такий період розстрочення апеляційний господарський суд вважає розумним та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача.
З огляду на викладене, доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються вищевикладеним.
У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.
За результатом апеляційного перегляду справи колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на все вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського суду Запорізької області від 22.06.2026 у справі № 908/1146/25 таким, що підлягає залишенню без змін.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
З підстав наведеного та керуючись статтями 3, 13, 74 - 80, 129, 269, 270, 275 - 284, 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.06.2026 у справі № 908/1146/25 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 22.06.2026 у справі №908/1146/25 - залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго".
4. Матеріали справи № 908/1146/25 повернути до Господарського суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена та підписана 11.08.2026.
Головуючий суддя Ю.В. Фещенко
Суддя Я.С. Золотарьова
Суддя С.В. Мартинюк