ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
(додаткова)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" серпня 2026 р. Справа№ 910/15924/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Демидової А.М.
Владимиренко С.В.
розглянув у порядку письмового провадження заяву
Товариства з обмеженою відповідальністю "Локотраст"
про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат
у справі № 910/15924/25 господарського суду міста Києва (суддя Удалова О. Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Локотраст"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця"
про стягнення 2 749 774, 58 грн
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Локотраст" (ТОВ "Локотраст", позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" (відповідач) про стягнення 2 709 665,76 грн заборгованості, 39 440,68 грн інфляційних втрат та 668,14 грн 0,1 процентів річних.
Рішенням господарського суду міста Києва від 30.03.2026 закрито провадження у справі № 910/15924/25 в частині стягнення грошових коштів в розмірі 2 709 665,76 грн основного боргу. В іншій частині позов задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" на користь ТОВ "Локотраст" 39 440,68 грн інфляційних втрат та 668,14 грн 0,1 % річних.
Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 06.05.2026 заяву ТОВ "Локотраст" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" на користь ТОВ "Локотраст" 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу. В іншій частині заяви про стягнення судових витрат відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2026 апеляційну скаргу АТ "Українська залізниця" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2026 та додаткове рішення господарського суду міста Києва від 06.05.2026 у справі № 910/15924/25 - без змін. Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладено на скаржника.
30.07.2026 через підсистему "Електронний суд" ТОВ "Локотраст" (заявник) подало до суду заяву, в якій просить стягнути з АТ "Укрзалізниця" на свою користь 5 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2026 (колегія суддів: головуючий Ходаківська І. П., судді Демидова А. М., Владимиренко С. В.) прийнято до розгляду заяву ТОВ "Локотраст" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 910/15924/25; розгляд заяви постановлено здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи; встановлено строк для подання заперечень/пояснень письмовій формі на заяву у строк протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали суду.
06.08.2026 через підсистему "Електронний суд" АТ "Укрзалізниця" подано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги та заперечення проти клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, в яких посилаючись на завищення заявником розміру витрат на надання правової допомоги і на відсутність обґрунтування обсягу наданих послуг, просить відмовити ТОВ "Локотраст" в задоволенні його заяви про стягнення витрат на правничу допомогу або зменшити їх розмір до 500 грн.
Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (частина третя статті 244 в редакції Закону України № 4508-IX від 18.06.2025).
Розглянувши заяву ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат та заперечення на неї, суд апеляційної інстанції вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Згідно з статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом з тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).
Отже, у розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У заяві про ухвалення додаткового рішення ТОВ "Локотраст" просить стягнути з АТ "Укрзалізниця" на свою користь 5 000, 00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.
На підтвердження понесення заявником витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в матеріалах справи містяться такі докази:
договір про надання правової допомоги № 147 від 16.12.2025, укладений між ТОВ "Локотраст" та адвокатом Хілько Альоною Василівною;
ордер на надання правничої допомоги серії АР № 1327323;
акт приймання-передачі наданих послуг від 29.07.2026 до вказаного договору на суму 5 000 грн;
детальний опис робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі;
Із наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що:
16 грудня 2025 року позивачем було укладено договір про надання правової допомоги № 147 з адвокатом Хілько Альоною Василівною, яка діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП № 002415, виданого на підставі Рішення Ради адвокатів Запорізької області від 22.10.2019 за № 21;
детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та актом приймання-передачі наданих послуг від 29.07.2026 до договору № 147 від 16 грудня 2025 року, підписаним адвокатом Хілько А. В. та ТОВ "Локотраст", підтверджено надання правничої допомоги з підготовки та подання адвокатом від імені та в інтересах клієнта відзиву на апеляційну скаргу (вартість 4 000 грн) та представництва інтересів клієнта у судових засіданнях (вартість 1 000 грн).
Суд враховує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України). Аналогічний правовий висновок викладено в постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
Доводи АТ "Укрзалізниця" наведені у запереченнях про завищення розміру заявлених витрат, їх необґрунтованість і неспівмірність відхиляються судом з огляду на їх декларативний і загальний характер. Доказів або обґрунтувань щодо суми заявлених ТОВ "Локотраст" витрат, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неспівмірність та/або нерозумність та/або нереальність такого розрахунку або про неналежність послуг адвоката до цієї справи, АТ "Укрзалізниця" не надало.
Отже, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, колегія суддів вважає, що заявлені ТОВ "Локотраст" витрати на правову допомогу відповідають встановленим критеріям та є підтвердженими.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з АТ "Укрзалізниця" на користь ТОВ "Локотраст" витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у заявленій сумі.
Керуючись статтями 129, 244, 281, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
У Х В А Л И В :
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Локотраст" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 910/15924/25 задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, Україна, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Локотраст" (69036, Україна, Запорізька обл., місто Запоріжжя, інше бульвар Марії Приймаченко, будинок 10, ідентифікаційний код 45492680) 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.
Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.
Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді А.М. Демидова
С.В. Владимиренко