ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
12.08.2026 м.Дніпро Справа №904/2109/26
Центральний апеляційний господарський суд
у складі судді-доповідача Левшиної Г.В.
розглянувши клопотання Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат"
про відстрочення сплати судового збору
за подання апеляційної скарги Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2026 (суддя Колісник І.І., повний текст рішення складено 30.07.2026) у справі №904/2109/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз"
до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат"
про стягнення 1150506,88 грн
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості в сумі 1150506,88 грн, з яких: 946696,57 грн - інфляційні втрати за період з січня по березень 2026 року, 203810,31 грн - 3% річних.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2026 у справі №904/2109/26 позов задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача інфляційні втрати в сумі 946696,57 грн, 3% річних у сумі 203810,31 грн, судовий збір у сумі 13806,08 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2026 у справі №904/2109/26 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Левшиної Г.В. (доповідач), суддів: Андрейчука Л.В., Віннікова С.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2026 апеляційну скаргу Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" залишено без руху; встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків шляхом надання суду доказів сплати судового збору в розмірі 20709,12 грн.
11.08.2026, в межах встановленого строку для усунення недоліків апеляційної скарги, від Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору до моменту ухвалення постанови за наслідками апеляційного перегляду справи.
Клопотання обґрунтовується тим, що майновий стан підприємства на даний час не дозволяє сплатити вказаний розмір судового збору до подачі апеляційної скарги, оскільки Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83 входить до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, відповідно до п.2.1 Статуту створене з метою забезпечення потреб атомних електростанцій України в урані шляхом видобутку уранових руд, виробництва концентрату природного урану. Згідно наказу Міністерства енергетики України від 07.09.2022 № 1-ДСК Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" внесено до переліку об`єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, яке забезпечує потреби в ядерному паливі для атомних електростанцій, що, в свою чергу, створює ризики для енергетичної безпеки країни. Також зазначає, що об`єктивна неможливість здійснення сплати судового збору пов`язана з введенням на всій території України воєнного стану, нестабільною ситуацією в країні та недостатністю на рахунку суми коштів, необхідної для сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Посилаючись на правові висновки Верховного Суду та практику Європейського суду з прав людини та на тяжкий фінансовий стан, апелянт просить відстрочити сплату судового збору. При цьому зазначає, що дане клопотання про відстрочення сплати судового збору має на меті виключно забезпечення доступу до правосуддя.
Здійснюючи оцінку доводів апелянта щодо наявності підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, апеляційний суд враховує наступне.
За змістом ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» вбачається, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (п.45 постанови ВП ВС від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18).
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що приписи пункту 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» поширюються на окремі категорії позивачів, які є фізичними особами, та не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію.
Подібна за змістом правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 05.03.2021 у справі №910/9741/20, від 06.01.2021 у справі №927/579/19, від 20.08.2020 у справі №910/6421/19, від 18.05.2020 у справі №910/704/19, від 24.01.2020 у справі №915/923/15.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»).
Отже, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов`язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником наведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву заявнику.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тому відсутні підстави для відстрочення сплати судового збору.
Враховуючи викладене, суд відмовляє ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" у відстрочені сплати судового збору.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені; суд позбавлений права прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов`язувати скаржника усувати вказані недоліки.
Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 18.10.2023 у справі № 910/10939/22, наведено, що "у разі коли після постановлення судом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та надання скаржнику строку на усунення її недоліків, а саме подання доказів сплати судового збору, скаржник звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, суд може залишити таке клопотання без розгляду з підстав пропущення строку його подання або за заявою скаржника поновити цей строк та розглянути клопотання по суті.
У випадку залишення судом клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору без розгляду або відмови в задоволенні такого клопотання суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику.
Отримавши її, скаржник повинен виконати ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме подати суду докази сплати судового збору. У випадку якщо скаржник не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутись до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку.
Для цього перед постановленням ухвали про повернення апеляційної скарги з підстави неусунення скаржником її недоліків суд має переконатись, що скаржник отримав ухвалу про залишення без розгляду або відмову в задоволенні його клопотання про звільнення від сплати судового збору та має розумний строк для сплати судового збору і подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору. Відповідно до частини шостої статті 260 ГПК України такий строк не повинен перевищувати п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Якщо скаржник звернувся до суду із заявою про продовження або поновлення встановленого судом або законом строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору, то суд може продовжити або поновити пропущений строк, прийняти докази сплати судового збору та відкрити апеляційне провадження, якщо визнає причини його пропуску поважними, або відмовити у продовженні, поновленні пропущеного строку та повернути апеляційну скаргу".
Тобто, повернення скарги з розглядом клопотання не має збігатись у часі, а суд при розгляді клопотання сторони має пересвідчитись в отриманні заявником ухвали з результатом її розгляду судом та достатності часу на усунення недоліку, визначеного ухвалою про залишення скарги без руху, який не повинен перевищувати п`яти днів (за нормою ч. 6 ст. 260 ГПК України).
За наведених обставин, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність його продовження з наданням апелянту додаткового строку тривалістю 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: для подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 20709,12 грн.
Керуючись ст. ст. 174, 235, 258 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про відстрочення сплати судового збору.
Продовжити Державному підприємству "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2026 у справі №904/2109/26, зазначених в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2026, на 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали, апеляційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Г.В. Левшина