ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження 22-ц/821/2034/26 Головуючий по 1 інстанції
Справа №702/444/26 Категорія: на ухвалу Нейло І.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Фетісова Т. Л.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідач Фетісова Т. Л.
судді Сіренко Ю. В., Новіков О. М.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кулинича Олексія Івановича на ухвалу Монастирищенського районного суду Черкаської області від 06.07.2026 (повний текст складено 09.07.2026, суддя в суді першої інстанції Нейло І. М.) про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Теплокомуненерго» м. Монастирище, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_26 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш Дім 130», ОСОБА_45 про захист прав споживача,
в с т а н о в и в :
у травні 2026 року КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за надані послуги з постачання теплової енергії, з технічного обслуговування внутрішньо-будинкових систем теплопостачання.
Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 20.05.2026 відкрито провадження у справі та визначено спрощений порядок розгляду справи.
В межах, визначеного судом в ухвалі про відкриття провадження строку на подачу відзиву, ОСОБА_1 подав зустрічну позову заяву до КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інших відповідачів, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСББ «Наш Дім 130», ОСОБА_46 про захист прав споживача, в якому просив суд визнати рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , оформлених Протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку від 25.09.2020 незаконним та недійсним; визнати борг безпідставним; зобов`язати КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище списати з особового рахунку ОСОБА_1 борг та відшкодувати моральну шкоду 25 000 грн.; об`єднати зустрічну позовну заву в одне провадження з первісним позовом та визначити загальний порядок розгляду об`єднаної справи.
Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 06.07.2026 відмовлено в прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 та роз`яснено його право звернутися із вказаним позовом в загальному порядку. Зустрічну позовну заяву разом із додатками повернуто відповідачу ОСОБА_1 , копію зустрічної позовної заяви долучено до матеріалів справи.
Ухвала суду обґрунтована тим, що зустрічний позов пред`явлений до відповідачів, які не є позивачами за первісним позовом, позови між собою не пов`язані і спільний їх розгляд лише ускладнить розгляд справи, а задоволення зустрічного позову щодо оспорення рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку не виключить обов`язку споживача сплачувати кошти за надані комунальні послуги, тому об`єднання позовів в одне провадження є недоцільним.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Кулинич О. І. просить скасувати ухвалу Монастирищенського районного суду Черкаської області від 06.07.2026 про відмову в прийнятті зустрічної позовної заяви як незаконну, постановлену з порушенням норм процесуального та матеріального права, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що під час поставлення ухвали, суд безпідставно не врахував, що позов КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище та зустрічний позов ОСОБА_1 є взаємопов`язаними, виникають з одних і тих же правовідносин, і їх спільний розгляд є доцільним, сприятиме об`єктивному вирішенню спору. Вказано, що задоволення зустрічного позову може повністю або частково виключити задоволення первісного позову.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Частиною 2 ст. 369 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Постановляючи ухвалу про відмову у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 до КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інших відповідачів, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСББ «Наш Дім 130», ОСОБА_46 про захист прав споживача, суд першої інстанції виходив з того, що розгляд первісного позову не є взаємопов`язаним із розглядом зустрічного позову, їх спільний розгляд може ускладнити вирішення юридичного спору між КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище та ОСОБА_1 , тому об`єднання позовів в одне провадження є недоцільним.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.
Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Стаття 49 ЦПК України визначає зміст процесуальних прав та обов`язків сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Частиною 2 ст. 193 ЦПК України визначено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених ч. 2 ст. 193 ЦПК України і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним.
Аналіз вказаних положень закону свідчить про те, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
За своєю сутністю зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом з метою захисту прав відповідача, оскільки задоволення його вимог виключає задоволення вимог позивача.
При поданні зустрічного позову позивач за первісним позовом стає відповідачем за зустрічним позовом, а відповідач займає процесуальне становище позивача. При цьому, пред`являючи зустрічний позов, відповідач завжди має переслідувати одночасно дві цілі: захистити своє порушене чи оспорене право та захиститися проти вимог позивача.
Умовами пред`явлення зустрічного позову є: взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним, що виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів, оскільки це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
Зустрічний позов має бути пред`явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів).
Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
У постанові від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.
Колегія суддів враховує, що конструкція ч. 2 ст. 193 ЦПК України вказує на її імперативність, тобто, суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.
Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.
Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:
а) обидва позови взаємно пов`язані і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;
б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись;
в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.
Подання такого зустрічного позову має на меті не лише довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом, а й захистити права відповідача в обраний ним спосіб. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.
Подібні за змістом правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 522/14499/21.
З матеріалів справи вбачається, що ТП «Теплокомуненерго» м. Монастирище звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії, при цьому, у розмір заборгованості покладено розмір та плату за обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, які затверджені рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку, яке оформлене протоколом зборів від 25.09.2020.
ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інших відповідачів, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСББ «Наш Дім 130», ОСОБА_46 про захист прав споживача, в якому просив суд визнати рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , оформлених Протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку від 25.09.2020 незаконним та недійсним; визнати борг безпідставним; зобов`язати КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище списати з особового рахунку ОСОБА_1 борг та відшкодувати моральну шкоду 25 000 грн.
Правовий аналіз первісного позову КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги та зустрічного позову ОСОБА_1 про захист прав споживача свідчить про те, що обидва позови взаємопов`язані та виникають з одних і тих же правовідносин, а отже спільний їх розгляд є доцільним, сприятиме об`єктивному вирішенню спору.
Крім того, задоволення зустрічного позову може повністю або частково виключити можливість задоволення первісного позову.
Суд першої інстанції на вищевказане належної уваги не звернув, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відмову у прийнятті зустрічного позову.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
у х в а л и в :
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кулинича Олексія Івановича - задовольнити.
Ухвалу Монастирищенскього районного суду Черкаської області від 06.07.2026 у даній цивільній справі про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Повну постанову складено 11.08.2026 .
Суддя-доповідач
Судді