Справа № 932/5257/25
Провадження № 2-з/932/90/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2026 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді Потоцької С.С.
за участю секретаря судового засідання - Карапиш А.М.,
позивача- ОСОБА_1 ,
представника відповідача- ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі заяву ОСОБА_3 про забезпечення доказів, яка подана у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.
Ухвалою від 01.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Представник відповідача звернувся до суду зі заявою про забезпечення доказів.
В обґрунтування заяви заявник зазначив, що у підготовчому засіданні від 18.05.2026 представник позивача повідомив, що не володіє інформацією про належність автомобіля AUDI A7 позивачу та можливість його огляду на час розгляду справи. Проте відповідачу з відповіді територіального сервісного центру № 1249 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях стало відомо, що транспортний засіб AUDI A7, 2014 року випуску, об`єм двигуна - 2995 см. куб., номер VIN: НОМЕР_1 , який належав позивачу перереєстровано 18.03. 2025 в ТСЦ МВС № 1242 на нового власника ОСОБА_4 , на підставі договору укладеному в ТСЦ № 1242/2025/5215646 від 18 березня 2025 року, з видачею номерних знаків не зазначених у запиті (матеріали реєстраційної справи знаходяться у ТСЦ МВС № 1242, м. Дніпро, пр. Праці, 16).
У підготовчому засіданні від 30.06.2026 представник позивача знову не зміг повідомити та підтвердити, що автомобіль AUDI A7 фактично не належить Позивачу, був перереєстрований 18.03.2025 на іншу особу та можливість його огляду на час розгляду справи при вирішенні питання про призначення товарознавчої експертизи.
Відповідач вказує, що матеріали, які стали підставою для проведення реєстраційних операцій фізично (архівно) зберігаються протягом 3 років. Для отримання копії договору необхідно звернутися не пізніше 3 років з дня його оформлення. З урахуванням дати оформлення, на цей час залишилося близько 1,5 року, а тривалість розгляду справи спрогнозувати не можливо.
У зв`язку з чим, просить забезпечити доказ шляхом витребування у Позивача та Територіального сервісного центру № 1242 (проспект Праці, б. 16, м. Дніпро, 49041, tsc1242@dnp.hsc.gov.ua) копії договору № 1242/2025/5215646 від 18.03.2025 про продаж (перереєстрацію) автомобіля Audi А7, д/н НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , для повного та всебічного розгляду справи та встановлення обставин перереєстрації автомобіля.
Позивач, заперечуючи проти задоволення заяви про забезпечення доказів, вказав,що . у підготовчому судовому засіданні 30.06.2026 судом розглядалося клопотання представника відповідача від 25.06.2026 про витребування цього ж самого доказу - копії договору № 1242/2025/5215646 від 18.03.2025 і судом відмовлено у задоволенні цього клопотання. Тому, на думку позивача, відповідач фактично повторно звертається до суду з тотожним за змістом клопотанням, яке вже було розглянуто судом, без наведення нових обставин, що мають істотне значення. Вказує, що заява є спробою обійти процесуальні наслідки раніше прийнятого рішення суду шляхом формальної зміни правової підстави звернення. Заява про забезпечення доказів стосується отримання доказу, місцезнаходження якого відоме (ТСЦ № 1242), тобто є клопотанням про витребування доказів у розумінні ст.84 ЦПК України, а не заявою про забезпечення доказів. Заявником не доведено наявності підстав, передбачених ст.116 ЦПК України, для забезпечення доказів. Посилання заявника на те, що строк зберігання відповідних документів становить 3 роки та що до його закінчення залишилось близько 1,5 року, не може свідчити про наявність ризику втрати доказу. Такий строк є достатнім та не створює жодних перешкод для витребування доказу судом у межах розгляду справи. Також вказав, що доводи щодо нібито «замовчування» Позивачем обставин відчуження транспортного засобу, а також припущення про можливе існування у договорі будь-яких «застережень», є безпідставними , оскільки, у судовому засіданні Позивач та його представник однозначно повідомили суд про факт відчуження 18.03.2025 у автомобіля Audi A7.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав заяву про забезпечення доказів до подання позовної заяви, надав пояснення, які аналогічні викладеним у заяві про забезпечення доказів.
Позивач у судовому засіданні підтримав пояснення, які надані за допомогою системи Елетронний суд, а також підтвердив факт продажу автомобіля, а також показав, що у нього немає примірника договору купівлі- продажу транспортного засобу.
У судовому засідання оголошена перерва до 12.08.2026.
Суд, вивчивши заяву заявника, додані до неї документи, вислухавши думки учасників справи, дійшов такого висновку.
Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. (ч. 1 ст. 116 ЦПК України).
Частиною другою статті 116 ЦПК України визначено, що способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Забезпечення доказів- це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки у сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі N 9901/845/18 та у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі N 9901/385/19.
Положення статті 116 ЦПК України встановлюють підстави забезпечення доказів: якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 76 ЦПК України).
Так, звертаючись зі заявою про забезпечення доказів, відповідач наголошував, що сторона позивача не може підтвердити або спростувати факт продажі транспортного засобу.
Суд звертає увагу, що під час судового розгляду позивача підтвердив факт продажу транспортного засобу.
Сам по собі встановлений законодавцем строк зберігання договорів купівлі-продажу транспортного засобу, не свідчить про ризик їх втрати, або неможливості, утруднення їх збирання або подання відповідних доказів. Крім того, визначений законодавцем строк зберігання є достатнім для розгляду цієї справи.
Суд підкреслює, що процедура витребування доказів не є тотожною процедурі забезпечення доказів. Адже, на переконання суду, відповідач здійснює саме збір доказів, враховуючи відмову у задоволенні клопотання про витребування цих документів.
Тобто зазначена заява про забезпечення доказів не відповідає критеріям, визначеним статтею 116 ЦПК України.
Згідно зі ст. 118 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
Отже, заява про забезпечення доказів, задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 43, 49, 116-118, 261, 352-353 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення доказів, яка подана у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -відмовити.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя С.С. Потоцька