Справа № 352/1629/25
Провадження № 2/352/93/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2026 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:
Головуючого судді Кузьменка С.В.
За участі
секретаря судового засідання Сливоцької О.В.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судового засіданні в залі суду цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_3
про поділ майна подружжя, -
ВСТАНОВИВ:
І. Рух провадження та процесуальні рішення
Ухвалою судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 28 липня 2025 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 (далі- Позивач) до ОСОБА_3 (далі- Відповідач) про поділ майна подружжя та проведення підготовчого засідання у справі призначено на 20 серпня 2025 року.
На стадії підготовчого засідання розгляд справи неодноразово відкладався, в тому числі на 03 квітня 2026 року
Ухвалою суду від 03 квітня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 01 травня 2026 року.
01 травня 2026 року розгляд справи відкладено на 14 травня 2026 року в зв`язку із перебуванням судді у відряженні.
14 травня 2026 року розгляд справи відкладено на 18 червня 2026 року в зв`язку із клопотанням Позивача про відкладення.
18 червня 2026 року розгляд справи відкладено на 03 липня 2026 року в зв`язку із клопотанням Позивача про відкладення.
03 липня 2026 року розгляд справи відкладено на 31 липня 2026 року для надання сторонам можливості підготуватись до дебатів.
ІІ. Стислий виклад позиції сторін
Позивач зазначає, що з 07 вересня 1968 року він перебував у зареєстрованому шлюбі із Відповідачем.
Під час перебування у шлюбі Позивачем та Відповідачем побудовано майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 , власником якого зазначена Відповідач.
Вважає, що вказане майно є спільною сумісною власністю та йому належить частка власності на вказане домоволодіння.
В зв`язку із викладеним, на підставі статей 60,61, 63, 69, 70 Сімейного кодексу України просить:
-визнати за нею право власності на частку земельної ділянки та виробничої будівлі;
-судові витрати покласти на Відповідача.
Відповідач надав письмові пояснення, в яких просить відмовити в задоволенні позову. Звертає увагу, що співвласник має право на виділ в натурі частки з майна лише за умови, що такий виділ є можливим без непропорційної шкоди для майна. Вважає, що Позивач не довів наявності такої можливості.
Також Позивач не заявляє позовних вимог про поділ земельної ділянки, на якій знаходиться домоволодіння та яка отримана Відповідачем як спадок і не набувалась під час шлюбу.
Вважає, що Позивач обрав неправильний спосіб захисту, що є самостійною підставою для відмови в позові.
ІІІ. Докази, досліджені судом
Докази, надані Позивачем
1.Витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу, згідно із яким 07 вересня 1968 року зареєстровано шлюб між Позивачем та Відповідачем
2.Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09 березня 2023 року, згідно із яким Відповідач є власником житлового будинку за адресою:
АДРЕСА_2 .Заява-вимога про добровільний поділ майна, скерована Позивачем 19 червня 2025 року Відповідачеві та докази її скерування.
4.Довідка про доходи Позивача
5.Медичні документи Позивача та чеки на придбання ліків
IV. Фактичні обставини, встановлені судом
07 вересня 1968 року між Позивачем та Відповідачем укладено шлюб, що підтверджується витягом (пункт ІІІ.1 цього Рішення).
11 грудня 1986 року Відповідачем набуто право власності на житловий будинок з усіма належними до нього господарськими будівлями та спорудами, які знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з : - житлового будинку, А, площею 100,9 квадратних метри; - літньої кухні, Б, площею 15,2 квадратні метри; - сараю, Б1, загальною площею 26,4 квадратні метри; - сараю, Б2, загальною площею 21,9 квадратні метри - сараю, В, загальною площею 32,3 квадратні метри - вбиральні, Г, загальною площею 1,2 квадратні метри - криниці, - огорожі, загальною площею 69,4 квадратні метри, що підтверджується витягом (пункт ІІІ.3 Рішення).
Згідно із інформацією, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на час розгляду справи спірний житловий будинок належить Відповідачеві.
V. Висновки суду
Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Таким чином, для ухвалення рішення у справі важливими є встановлення фактичних обставин щодо періоду перебування сторін у шлюбі, а також дат та підстав виникнення права власності на спірні будинок та земельну ділянку.
щодо періоду шлюбних відносин
Відповідно до статті 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється:
- внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим;
- внаслідок його розірвання.
Відповідно до статті 105 Сімейного кодексу України шлюб, серед іншого, припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до статті 114 Сімейного кодексу України
Позивач та Відповідач зареєстрували шлюб 07 вересня 1968 року, що підтверджується витягом (пункт ІІІ.1 цього Рішення).
Таким чином, у відповідності до вимог статей 21,104,105 Сімейного кодексу України, Позивач та Відповідач перебувають в шлюбі з 07 вересня 1968 року
щодо виникнення права власності
Право власності Відповідача на будинок виникло 11 грудня 1968 року, що підтверджується витягом ( пункт ІІІ.2 цього Рішення та визнається сторонами
Таким чином, право власності Відповідача на спірний об`єкт зареєстровано під час перебування сторін у шлюбі.
Відповідно до статті 41 Конституції України та частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.
Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 вказані норми закону в сукупності із вимогами статті 70 Сімейного кодексу України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
У відповідності до вимог частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Суд враховує вказаний висновок під час розгляду справи № 352/530/25, оскільки він стосується релевантних відносин.
При цьому факт реєстрації спірного нерухомого майна на ім`я одного з подружжя не означає, що воно належить лише цій особі. Майно в цьому разі є спільною сумісною власністю подружжя та належить чоловікові та дружині в рівних частках з моменту його придбання.
Вказаний висновок Суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 462/518/18
Таким чином, Суд приходить до висновку, що житловий будинок з усіма належними до нього господарськими будівлями та спорудами, які знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з : - житлового будинку, А, площею 100,9 квадратних метри; - літньої кухні, Б, площею 15,2 квадратні метри; - сараю, Б1, загальною площею 26,4 квадратні метри; - сараю, Б2, загальною площею 21,9 квадратні метри - сараю, В, загальною площею 32,3 квадратні метри - вбиральні, Г, загальною площею 1,2 квадратні метри - криниці, - огорожі, загальною площею 69,4 квадратні метри є спільною сумісною власністю подружжя та належить Позивачу та Відповідачу в рівних частках, оскільки право власності на нього придбано під час перебування сторін у шлюбі, а Відповідачем не спростовано презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу та не надано Суду будь-яких доказів щодо правових підстав для набуття права власності на спірні об`єкти ним особисто, а не подружжям.
Суд відхиляє доводи Відповідача щодо неправильного способу захисту прав, в тому числі неможливості виділення в натурі, оскільки Позивачем ставиться питання виключно про визнання права власності, а не виділення в натурі.
Відповідно до статті 13 Цивільного процесуального кодексу України Суд розглядає справу в межах позовних вимог, в зв`язку із чим Суд не бере до уваги доводи Відповідача з приводу відносин щодо земельної ділянки.
У відповідності до статті 12 Цивільного процесуального кодексу цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчинення чи невчиненням нею процесуальних дій.
Позивачем надано суду докази на підтвердження обставин, на які він посилається.
Відповідач не надав Суду будь-які докази по справі.
Відповідно, справа розглянута на підставі наявних доказів, за результатами дослідження яких Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
VI. Щодо судового збору
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, то сплата судового збору в цій справі підлягає покладенню на Відповідача в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 133, 141, 258, 259, 265, 268, 280-282, 284 Цивільного процесуального кодексу України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 задовольнити
Визнати за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на частку житлового будинку з усіма належними до нього господарськими будівлями та спорудами, які знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з :
- житлового будинку, А, площею 100,9 квадратних метри;
- літньої кухні, Б, площею 15,2 квадратні метри;
- сараю, Б1, загальною площею 26,4 квадратні метри;
- сараю, Б2, загальною площею 21,9 квадратні метри
- сараю, В, загальною площею 32,3 квадратні метри
- вбиральні, Г, загальною площею 1,2 квадратні метри
- криниці,
- огорожі, загальною площею 69,4 квадратні метри
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 968 гривень (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
У відповідності до статті 259 ЦПК України складення повного тексту рішення відкладено до 10 серпня 2026 року
Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО