ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
10 серпня 2026 р. Справа №160/21880/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі №160/21880/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до 1- ІНФОРМАЦІЯ_1 , 2-Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії , скасування наказів та зобов`язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 з урахуванням уточненої позовної заяви на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху від 28.07.2026, звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до - ІНФОРМАЦІЯ_1 , 2-Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо затримання, примусового утримання та призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 за наявності чинного рішення суду про наявність відстрочки у справі № 160/1825/26;
скасувати наказ про призов ОСОБА_1 на війську службу за мобілізацією та наказ про зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ;
зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) та ІНФОРМАЦІЯ_3 негайно виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу Збройних Сил України.
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову.
Позивач просить: зупинити дію наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 про призов на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 (2026 року) до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі;
зупинити дію наказу командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та призначення на посаду - до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі;
заборонити Військовій частині НОМЕР_1 , Військовій частині НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та будь-яким іншим суб`єктам владних повноважень (командирам, начальникам навчальних центрів, полігонів тощо) здійснювати будь-які переміщення, відрядження, направлення чи залучення ОСОБА_1 до виконання завдань військової служби, проходження бойової підготовки чи переведення до інших військових частин - до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що предметом судового розгляду є протиправне ігнорування суб`єктами владних повноважень чинного, імперативного рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 у справі №160/1825/26, яким за позивачем офіційно визнано право на відстрочку від мобілізації як за здобувачем вищої освіти денної форми навчання, та подальше свавільне затримання, примусова мобілізація й зарахування до списків Військової частини НОМЕР_1 .
Наразі позивач фактично переміщений до навчального центру (в/ч НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) для проходження базової загальновійськової підготовки, звідки у будь-який момент може бути направлений у зональні підрозділи або в зону бойових дій.
У разі завершення базової підготовки та подальшого переведення (переміщення) позивача до бойових військових частин, виконання рішення суду про скасування наказів та виключення зі списків ЗСУ зіткнеться з надзвичайними організаційними, фактичними та відомчими перешкодами, що фактично нівелює ефективність судового захисту. Поки триває судовий розгляд справи щодо оскарження законності самого призову за наявності судового рішення про відстрочку, позивач не повинен піддаватися ризикам проходження військової служби, до якої він був залучений протиправно.
При розгляді заяви про забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії .
Таким чином, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до вирішення спору по суті, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом. Підстави для забезпечення позову повинні бути доведені відповідними доказами.
Отже, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який було продовжено відповідними указами та який станом на час розгляду заяви про забезпечення позову триває.
Відповідно до п.2 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (Порядок №560) на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов`язок і військову службу» та цим Порядком.
Пунктом 6 Порядку №560 передбачено, що призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:
оповіщення резервістів та військовозобов`язаних про виклик до районного (об`єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;
прибуття резервістів та військовозобов`язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;
проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;
документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;
відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу», частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Частиною 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Отже, військовозобов`язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу - військовослужбовці.
Таким чином, у зв`язку із призовом на військову службу та зарахуванням до особового складу Військової частини НОМЕР_1 позивач набув статусу військовослужбовця.
Зі змісту заяви про забезпечення позову слідує, що спірні правовідносини між позивачем і відповідачами виникли через ігнорування ІНФОРМАЦІЯ_5 і Військовою частиною НОМЕР_1 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 у справі №160/1825/26, яким зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_6 оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Фактично, позивач просить заборонити Військової частини НОМЕР_1 , Військовій частині НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та будь-яким іншим суб`єктам владних повноважень вчиняти дії щодо залучення позивача до виконання обов`язків військової служби.
Позивач не надав суду жодного доказу наявності наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 про призов позивача на військову службу під час мобілізації, наказу про переміщення його з Військової частини НОМЕР_1 до іншої військової частини.
Докази того, що позивач або його представник звертався із заявою про надання копій вказаних документів, матеріали справи не містять.
Суд також враховує, що питання переміщення військовослужбовців врегульоване нормами «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», яке затверджено Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008.
Пунктом 12 Положення визначено, що встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
Отже, військовослужбовець може бути переведений з однієї військової частини до іншої за відповідним наказом уповноваженої особи.
За такого правового регулювання, вимоги заявника у заяві про забезпечення позову, фактично становлять заборону розпоряджень військовослужбовцю в умовах воєнного стану, що не допускається в силу прямої заборони нормою п.10 ч.3.ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України і зумовлено введенням воєнного стану в Україні.
Верховний Суд у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23 звернув увагу на те, що під час вирішення спорів, пов`язаних із мобілізацією, суди повинні враховувати баланс приватного та публічного інтересу, оскільки виконання державою конституційного обов`язку щодо забезпечення оборони України має важливе значення в умовах правового режиму воєнного стану.
Заявлений позивачем спосіб забезпечення позову фактично спрямований на втручання у проходження військової служби та порядок виконання військовослужбовцем службових обов`язків.
Наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності відповідачів може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб фактично вирішило б спір по суті, що суперечить меті застосування ст. 150 КАС України.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Враховуючи вищезазначене, позивачем не доведено необхідність вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням положень ст. 150 КАС України, а тому заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного та, керуючись ст.ст.150, 151, 154, 248,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 до 1- ІНФОРМАЦІЯ_1 , 2-Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії , скасування наказів та зобов`язання вчинити дії-відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона