ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
10 серпня 2026 року Справа №160/31146/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №160/31146/25 за позовною заяваою ОСОБА_1 до Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, третя особа - Лівобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 в адміністративній справі №160/31146/25, яке набрало законної сили 13.02.2026, позовну заяву ОСОБА_1 до Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, третя особа - Лівобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасувати рішення міської комісії щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, створену при Дніпровській міській раді, оформлене протоколом від 11.06.2025 № 6 (додаток 2), про відмову в виплаті грошової компенсації ОСОБА_1 .
Зобов`язано міську комісію щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, створену при Дніпровській міській раді, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату йому грошової компенсації за належні до отримання жилі приміщення, з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
11.03.2026 Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №160/31146/25, який позивачем отримано 06.04.2026.
19.06.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 у справі №160/31146/25, зобов`язати відповідача надати звіт про виконання рішення.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що рішення суду не виконано у повному обсязі, рішенням міської комісії щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України позивачу відмовлено у виплаті грошової компенсації, аргументуючи тим, що статус учасника бойових дій отримано лише 19.03.2026, що суперечить дійсності. З урахуванням викладеного, вважає наявними підстави для встановлення судового контролю.
Суд зазначає, що справа була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, сторонами у письмовому вигляді подані відповідні пояснення з приводу заявленого питання, у зв`язку з чим відсутні підстави для призначення та розгляду питання щодо судового контролю за виконанням судового рішення у судовому засіданні.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2026 заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/31146/25 призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
21.07.2026 до суду надійшли пояснення Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, в яких відповідач просить у задоволенні заяви про встановлення судового контролю відмовити, зазначає, що рішення суду у справі №160/31146/25 виконано у повному обсязі, міською комісією щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, створену при Дніпровській міській раді, повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про виплату йому грошової компенсації за належні до отримання жилі приміщення.
Розглядаючи питання щодо наявності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі, суд зазначає наступне.
За правилами ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Наведена норма кореспондується із положеннями ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Конституційний Суд України у рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 (справа №1-26/2012) зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Розглядаючи справу №1-7/2013 Конституційний Суд України у рішенні №5-рп/2013 від 26.06.2013 звернув увагу, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Таким чином, з моменту набрання законної сили судовим рішенням виникає безумовний обов`язок його виконання.
Відповідно до положень ч.ч. 4, 5 ст. 372 Кодексу адміністративного судочинства України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 373 Кодексу адміністративного судочинства України).
Одним із способів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 2 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців (ч. 3 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).
Заявник, звернувшись до суду із заявою у порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, просить встановити судовий контроль та зобов`язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Предметом оскарження у цій справі була відмова у виплаті грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Розглядаючи справу по суті, суд зазначив, що позивач звернувся до Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради із заявою про отримання грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №280, проте рішенням міської комісії, оформленим протоколом від 11.06.2025 №6 (додаток 2), ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні виплати. Відмова вмотивована тим, що позивача визнано учасником бойових дій відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що, на думку комісії, позбавляє його права на компенсацію згідно з умовами Порядку №280.
Суд, задовольняючи позов частково, визнав протиправним та скасував зазначене рішення та зобов`язав міську комісію щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, створену при Дніпровській міській раді, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату йому грошової компенсації за належні до отримання жилі приміщення, з урахуванням висновків суду.
На виконання рішення суду у цій справі міською комісією щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, створену при Дніпровській міській раді, повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 та прийнято рішення, оформлене протоколом від 27.03.2026 №2 (додаток 1), про відмову в виплаті грошової компенсації ОСОБА_1 . Відмова вмотивована тим, що статус учасника бойових дій відповідно до п. 19 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» заявником отримано лише 19.03.2026.
Отже, як встановлено з долучених до матеріалів справи документів та доказів, комісією повторно розглянута заява позивача про виплату йому грошової компенсації за належні до отримання жилі приміщення.
Суд зауважує, що прийняті комісією рішення про відмову у виплаті спірної компенсації від 11.06.2025, яке було предметом перегляду у цій справі та скасовано судом, та від 27.03.2026, яке прийнято на виконання рішення суду у справі №160/31146/25, є відмінними по суті.
В межах процедури судового контролю за виконанням рішення шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання такого рішення суд не наділений повноваженнями перегляду прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення на виконання рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №160/31146/25, оскільки рішення суду відповідачем виконано.
Керуючись ст. ст. 14, 370, 372, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №160/31146/25 за позовною заяваою ОСОБА_1 до Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, третя особа - Лівобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський