Справа № 420/17287/26
У Х В А Л А
11 серпня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши заяву представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН» (65031, м. Одеса, вул. Новомосковська, 3, код ЄДРПОУ 40058407) до Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія, 21-А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним дій та скасування рішення
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду 23.06.2026 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН» до Одеської митниці, в якій позивач просить суд:
1. 1. Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2026/000151/2 від 30.04.2026,
№UA500500/2026/000156/2, №UA500500/2026/000157/2 від 01.05.2026,
№UA500000/2026/000010/2 від 06.05.2026, №UA500020/2026/000154/2 від 17.06.2026;
2. Визнати протиправними та скасувати картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці за №UA500500/2026/000341 від 30.04.2026, №UA500500/2026/000349, №UA500500/2026/000350 від 01.05.2026, №UA500500/2026/000362 від 06.05.2026, №UA500020/2026/000194 від 17.06.2026.
В обгрунтування позовних вимог зазначили, що 15 листопада 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН» (надалі - Позивач, Покупець) та IBU TRADE K ft. (Hungary) (надалі Продавець) укладено Контракт купівлі - продажу № IBU/MEI-151122 (надалі Контракт) із додатками, товарів народного споживання. На підставі яких Продавець продає, а Покупець купує товари народного споживання у відповідності з документами на відвантаження, узгодженими і підписаними сторонами, на кожну поставку окремо, і на умовах, зазначених у даному Контракті та в інвойсах і доповненнях до нього. (п 1.1 Контракту). У червні 2026 року для визначення митної вартості за електронними митними деклараціями товариство з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН» надіслало до Одеської митниці відповідні документи. Рішеннями за № UA500500/2026/000430, №UA500500/2026/000432 від 01 червня 2026, №UA500500/2026/000443 від 04 червня 2026 року відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за №UA500500/2026/000174/1, №UA500500/2026/000175/2 від 01 червня 2026 року, №UA500500/2026/000180/1 від 04 червня 2026 року.
Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ухвалою судді від 12.06.2026 постановлено позовну заяву залишити без руху, встановивши 10-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду
- позовної заяви в новій редакції в якій має бути визначено ціну позову та надати докази сплати судового збору, що становить 1,5 відсотка від ціни позову, у розмірі 22265,84 грн;
- належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на державну мову всіх документів, доданих до позовної заяви, що складені іноземною мовою.
15.06.2026 від представника позивача ТОВ «МЕЙЛАН» надійшла заява (вх. №ЕС/66332/26) про долучення платіжної інструкції №743 від 08 червня 2026 року про сплату судового збору у розмірі 37817,00 грн.
Однак, позивачем не було вчинено належних дій щодо виконання ухвали від 12.06.2026 в частині уточнення позовних вимог, шляхом надання од суду належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на державну мову всіх документів, доданих до позовної заяви, що складені іноземною мовою.
Ухвалою судді від 19.06.2026 постановлено продовжити строк для усунення недоліків на 5 днів.
26.06.2026 від представника позивача надійшла заява (вх. №ЕС/71859/26) про долучення документів з перекладом на українську мову.
Ухвалою судді від 06.07.2026 постановлено прийняти до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН» та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
22.07.2026 до суду надійшло клопотання (вх. №ЕС/83028/26) представника відповідача Одеської митниці, в якому заявник просить судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження; у випадку відмови здійснювати розгляд справи № 420/17287/26 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обгрунтування зазначили, що внаслідок можливого задоволення позову у справі № 420/17287/26 про визнання протиправним та скасування рішення у ТОВ «МЕЙЛАН» виникнуть підстави для звернення до митниці із заявою про надання висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів у розмірі 1 881 082,13 грн, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.
Дослідивши вказане клопотання представника відповідача, суд приходить до наступного.
Одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі.
Згідно ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Покликання відповідача на розмір можливих збитків у даній справі (різниця в митних платежів між заявленою та скоригованою митною вартістю спірного товару) на суму 1 881 082,13 грн, не може бути сприйняте судом як належний аргумент для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки будь-який спір, з огляду на дії позивача щодо його ініціювання, є значимим для нього, так само як і для відповідачів, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними. При цьому, таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.
Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Водночас норми ст.262 КАС України не передбачають проведення судового засідання та виклику учасників справи, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд також зазначає, що законодавець не пов`язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.
Суд звертає увагу, що згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019 у справі №826/7244/18, бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Отже, саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за її участю, яка, відповідно до процесуального закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Оцінюючи доводи представника відповідача стосовно заявленого клопотання суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд зауважує, що з огляду на категорію та складність даної справи, обсяг доказів, кількість сторін, обраний позивачем спосіб захисту у позовній заяві тощо, характер спірних правовідносин, предмет доказування, є незначної складності та не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Заявник, у поданому клопотанні не навів жодної належної та достатньої підстави у підтвердження необхідності розгляду справи в порядку загального позовного провадження, а так з викликом учасників. Безпосередньо з клопотання представника відповідача не вбачається, які конкретно обставини чи факти, потребують детального встановлення та аналізу саме в судовому засіданні, і не можуть бути встановлені під час розгляду даної справи в порядку письмового провадження, наведені ж доводи є лише припущеннями про можливе існування обставин та фактів, які могли б бути вирішені виключно під час розгляду справи у відкритому судовому засіданні з викликом та за участю сторін.
Отже, представником відповідачів у поданому клопотанні не доведено, та судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність підстав для розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, або у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Поряд з викладеним, суд вважає за необхідне звернути увагу представника відповідачів, що в силу приписів КАС України, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, аргументами іншої сторони, та реагувати на вказані аргументи з урахуванням приписів чинного процесуального законодавства, а саме шляхом подання відзиву, заперечень, додаткових пояснень, письмових доказів, тощо.
З урахуванням зазначених обставин, у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Керуючись ст.ст.12, 248, 257 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви представника відповідача Одеської митниці (вх. №ЕС/72775/26 від 29.06.2026) про розгляд адміністративної справи за правилами загального позовного провадження/ в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА