ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2026 р. Справа № 520/24804/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Нерубацької А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/24804/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ»
до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області
третя особа: Харківська міська рада
про визнання протиправними дії та скасування витягів,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ», звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа: Харківська міська рада, в якому з урахуванням пояснень просило:
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із формування Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.02.2019 № 726/176-19, яка розташована за адресою: проспект Аерокосмічний, 100 у місті Харкові з кадастровим номером 310138800:04:010:0072;
- скасувати Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.02.2019 № 726/176-19, яка розташована за адресою: проспект Аерокосмічний, 100 у місті Харкові з кадастровим номером 310138800:04:010:0072, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області відділ у м. Харкові як такий, що не відповідає Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженому наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489 та Рішенню 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 №1209/13 «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013;
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із формування Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.07.2020 № 4677, яка розташована за адресою: проспект Аерокосмічний, 100 у місті Харкові з кадастровим номером 310138800:04:010:0072;
- скасувати Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.07.2020 № 4677, яка розташована за адресою: проспект Аерокосмічний, 100 у місті Харкові з кадастровим номером 310138800:04:010:0072, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області відділ у м. Харкові як такий, що не відповідає Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженому наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489 та Рішенню Харківської міської ради від 27.02.2019 № 1474/19, яким затверджено "Технічну документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 року".
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01 травня 2026 року позов задоволено частково.
Скасовано Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.02.2019 № 726/176-19, яка розташована за адресою: проспект Аерокосмічний, 100 у місті Харкові з кадастровим номером [номер приховано]:04:010:0072, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області відділ у м. Харкові.
Скасовано Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.07.2020 № 4677, яка розташована за адресою: проспект Аерокосмічний, 100 у місті Харкові з кадастровим номером [номер приховано]:04:010:0072, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області відділ у м. Харкові.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, пов. 8-9, ЄДРПОУ 39792822) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ» (проспект Аерокосмічний, буд. 100, м. Харків, 61001, ЄДРПОУ 30291808) сплачений судовий збір в сумі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп.
Не погодившись з рішенням, Харківська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин у справі, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 травня 2026 року по справі № 520/24804/25 в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Головне управління Держгеокадастру у Харківській області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу Харківської міської ради задовольнити в повному обсязі.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 20.05.2025 № 427769972 право власності на нежитлові будівлі за адресою: м. Харків, просп. Аерокосмічний, 100, на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:04:010:0072 в період з 2013 року по серпень 2021 року було зареєстровано за ТОВ «Харківський м`ясокомбінат».
Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області сформовано Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.02.2019 № 726/176-19, яка розташована за адресою: проспект Аерокосмічний, 100 у місті Харкові з кадастровим номером [номер приховано]:04:010:0072.
Також, Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області сформовано Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.07.2020 № 4677, яка розташована за адресою: проспект Аерокосмічний, 100 у місті Харкові з кадастровим номером [номер приховано]:04:010:0072.
Не погоджуючись з коефіцієнтами індексації нормативно грошової оцінки та локальними коефіцієнтами на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони визначеними у вказаних витягах, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про скасування Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.02.2019 № 726/176-19, яка розташована за адресою: проспект Аерокосмічний, 100 у місті Харкові з кадастровим номером [номер приховано]:04:010:0072, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області відділ у м. Харкові та скасування Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.07.2020 № 4677, яка розташована за адресою: проспект Аерокосмічний, 100 у місті Харкові з кадастровим номером [номер приховано]:04:010:0072, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області відділ у м. Харкові.
Враховуючи, що Харківська міська рада оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, в межах розгляду даної апеляційної скарги.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.
Згідно із частинами першою, другою, третьої статті 201 Земельного кодексу України, грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі.
Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.
Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні, регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України № 1378-IV.
Відповідно до статті 1 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель (частина п`ята статті 5 Закону № 1378-IV).
За приписами статті 15 Закону № 1378-IV підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.
Згідно зі статтею 18 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
Відповідно до частин першої, другої статті 20 Закону № 1378-IV за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель за заявою зацікавленої особи.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру (частина третя статті 23 Закону № 1378-IV).
У постанові від 24 листопада 2021 року у справі № 817/1780/17 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав.
Такий же правовий підхід застосовано Верховним Судом й у постанові від 03 червня 2022 року у справі № 160/2702/22.
Таким чином, рішення та дії суб`єкта владних повноважень під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель підлягають перевірці адміністративним судом на відповідність їх частині другій статті 2 КАС України.
Щодо позовних вимог в частині скасування Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.02.2019 № 726/176-19, яка розташована за адресою: проспект Аерокосмічний, 100 у місті Харкові з кадастровим номером [номер приховано]:04:010:0072, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області відділ у м. Харкові, колегія суддів зазначає наступне.
Підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
Відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
За приписами пункту 289.2 статті 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
За змістом вказаних норм для визначення суми податкових зобов`язань з земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земель. Відповідно до законодавства вона проводиться раз у 5-7 років, а для визначення поточних зобов`язань необхідно проіндексувати її на коефіцієнт індексації, який щороку розраховує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік. При цьому, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно (тобто накопичувально) залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, а не від дати набрання чинності рішенням ради про затвердження нормативної грошової оцінки.
У постанові Верховного Суду від 18 серпня 2021 року у справі № 818/912/18 зроблено висновки про те, що вимоги пункту 271.2 статті 271 ПК України, які стосуються рішення рад щодо нормативної грошової оцінки, не поширюються на питання застосування щорічних коефіцієнтів індексації. Натомість, правила застосування щорічних коефіцієнтів індексації встановлено пунктом 289.2 статті 289 ПК України. За змістом останнього кумулятивне (тобто накопичувальне) застосування щорічних коефіцієнтів індексації пов`язане саме з датою проведення нормативної грошової оцінки, але не з датою прийняття рішення ради про її затвердження чи датою введення в дію нормативної грошової оцінки. Необхідно відрізняти поняття проведення нормативної грошової оцінки та її затвердження, які є різними видами діяльності у сфері оцінки земель та здійснюється різними суб`єктами. Згідно із законодавством, з моментом набрання чинності рішенням ради про затвердження нормативної грошової оцінки пов`язується можливість застосування самої нормативної грошової оцінки, але не коефіцієнтів її індексації, які, як зазначалось, застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки. При цьому, коефіцієнти щорічно розраховує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин і їх чинність не залежить від того, чи іншого рішення ради. На відповідні коефіцієнти індексується нормативна грошова оцінка, яка є чинною у відповідний період.
У постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 804/937/16 судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначено:
"правильне визначення поняття "дати проведення нормативної грошової оцінки земель" є визначальним у цьому спорі, оскільки від цієї дати необхідно починати кумулятивне застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки, що, зрештою, впливає на розмір плати за землю.
Відповідно до абзацу 5 частини першої статті 1 Закону № 1378-IV дата оцінки земельної ділянки - дата (число, місяць та рік), на яку проводиться оцінка земельної ділянки та визначається її вартість. Для нормативної грошової оцінки земельної ділянки - дата, вказана в технічній документації.
Отже, від висновків, які зробив Верховний Суд при розгляді інших справ, що кумулятивне застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель залежить від дати набрання чинності відповідним рішенням міської ради, необхідно відступити.
Законодавство не містить положень, які встановлюють обов`язок застосовувати коефіцієнт індексації перспективно. Натомість, сама базова величина нормативної грошової оцінки земель застосовується після введення її в дію.
Між тим, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки завжди застосовується ретроспективно. Тобто, кожного року, після 01 січня, для розрахунку бази оподаткування земельним податком враховується чинна нормативна грошова оцінка (яка проводиться раз на 5-7 років) з урахуванням кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнтів індексації (які визначається щорічно). Визначальним є те, що саме закон встановлює, що кумулятивне застосування коефіцієнту індексації починається з дати проведення нормативної грошової оцінки. А враховуючи, що нормативна грошова оцінка проводиться раз на 5-7 років, то щорічно, після її проведення, при визначенні бази оподаткування, будуть враховуватись всі коефіцієнти індексації за попередні роки, починаючи від дати проведення нормативної грошової оцінки.
Так, пунктом 9 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлено, що індекс споживчих цін за 2017-2020 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків.
Отже, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2017-2020 роки становить 1,0 та відповідно до приписів статті 289 ПК України підлягає застосуванню для визначення розміру земельного податку за 2019 рік.
Оскільки у відповідності до приписів пункту 289.2 статті 289 ПК України коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно (тобто накопичувально) залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, а не від дати набрання чинності рішенням ради про затвердження нормативної грошової оцінки чи введення її в дію, тому коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель м. Харкова за 2019 рік становить 1 і, відповідно, саме таке його значення повинно було бути відображено у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.02.2019 № 726/176-19, а не 1,89720602.
Згідно пункту 10 розділу II Порядку «Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» затвердженого наказом Міністра аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 (далі по тексту - Порядок № 489), який був чинним до 06.05.2023 року, значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці
Для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені у Додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50.
Додаток 7 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (пункт 10 розділу II) «Локальні фактори», затвердженому Наказом Міністра аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 у формі таблиці відображає перелік локальних факторів по групах та коефіцієнти локальних факторів із вказівкою граничних (максимальних і мінімальних) значень коефіцієнтів.
Вказаним додатком передбачено такі групи факторів: 1) функціонально-планувальні фактори; 2) інженерно-інфраструктурні фактори; 3) інженерно-геологічні фактори; 4) історико-культурні фактори; 5) природно-ландшафтні фактори; 6) санітарно-гігієнічні фактори.
Граничні значення локальних коефіцієнтів Км3 визначені відповідно до Коефіцієнтів локальних факторів згідно Додатку 7 до Порядку № 489 нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (пункт 10 розділу II) «Локальні фактори».
Судом встановлено, що у витязі з Технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.02.2019 № 726/176-19 застосовані за назвами локального фактору такі значення локальних коефіцієнтів - Км3: Зони пішохідної доступності до громадських центрів - 1,14; Зони магістралей підвищеного містоформувального значення -1,09; Прирейкова зона - 1,03; Зони ґрунту з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв.см. - 0,97893; Зони залягання ґрунтових вод менше 3 метрів - 0,99672; Санітарно-захисні зони 0,89944; Зони забруднення атмосферного повітря 0,98; Зони перевищення припустимого рівня шуму 0,98793; Ареали забруднення ґрунтів 0,92507; Інші зони - 1; Сукупний коефіцієнт Км3 дорівнює 1,00599.
Колегія суддів зазначає, що при формуванні вказаного витягу на земельну ділянку кадастровий номер [номер приховано]:04:010:0072 відповідачем були застосовані значення коефіцієнтів (Км3) локальних факторів, які не передбачені Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були застосовані коефіцієнти більші за визначені Порядком №489 максимальні граничні їх значення по наступних локальних коефіцієнтах: на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/см кв. - встановлена норма - 0,85-0,95, у витягу - 0,97893, що є перевищенням допустимих значень; у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 м. встановлена норма 0,90-0,95- у витягу 0,99672, що є перевищенням допустимих значень; місцезнаходження земельної ділянки у зоні перевищення припустимого рівня шуму, встановлена норма - 0,90-0,97, у витягу 0,98793, що є перевищенням допустимих значень.
Крім того, зазначені у витязі коефіцієнти (Км3) локальних факторів не відповідають вказаним у рішенні Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13.
Крім того, у витязі від 14.02.2019 № 726/176-19 зазначено «інші зони» та застосовано значення Км3 - 1.
Колегія суддів зауважує, що Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та рішенням Харківської міської ради, Додаток 3, «інші зони» взагалі не передбачено.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем, при формуванні витягу від 14.02.2019 № 726/176-19, невірно визначено коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки, значення локальних коефіцієнтів, види локальних коефіцієнтів місцезнаходження земельної ділянки та відповідно сукупного коефіцієнту Км3 розміром 1,00599.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.02.2019 № 726/176-19, яка розташована за адресою: проспект Аерокосмічний, 100 у місті Харкові з кадастровим номером [номер приховано]:04:010:0072, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області відділ у м. Харкові підлягає скасуванню, а позов в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині скасування витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.07.2020 № 4677, яка розташована за адресою: проспект Аерокосмічний, 100 у місті Харкові з кадастровим номером 310138800:04:010:0072, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області відділ у м. Харкові як такий, що не відповідає Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженому наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489 та Рішенню Харківської міської ради від 27.02.2019 № 1474/19, яким затверджено "Технічну документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 року", колегія суддів зазначає таке.
Судовим розглядом встановлено, що у витязі № 4677 від 03.07.2020 зазначено локальні коефіцієнти - Км3: Місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до громадських центрів - 1,12; Місцезнаходження земельної ділянки у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,20; Місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту - 1,15; Місцезнаходження земельної ділянки у прирейковій зоні - 1,10; Місцезнаходження земельної ділянки у зоні на ґрунтах з несучою спроможністю 1,0, кг/см.кв. при потужності понад 2 метри - 0,87; Місцезнаходження земельної ділянки у зоні залягання грантових вод менше 3м - 0,9 Місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні -0,96; Сукупний коефіцієнт Км3 складає 1,28.
Верховним Судом у постанові від 28.05.2025 по справі № 520/9801/24 зазначено, що внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них) входить до компетенції державного кадастрового реєстратора, який, у свою чергу, входить до складу Держгеокадастру та його територіальних органів. Вказано, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області зобов`язано було перевірити правомірність та обґрунтованість вказаних в ньому даних, які впливають на вартість грошової оцінки земельної ділянки. Формування витягу в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому розмірів коефіцієнтів, які не відповідають вимогам чинного законодавства.
При цьому, правова позиція щодо необхідності врахування при формуванні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки локальних факторів викладена у постанові Верховного Суду від 03 червня 2022 року у справі №160/1209/19.
Отже, посилання відповідача на те, що немає враховувати локальних факторів, які передбачені Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489», є необґрунтованими.
У пункті 10 розділу II Порядку № 489 передбачено, що значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів.
Для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені у додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50.
Отже, сукупний коефіцієнт Км3 повинен визначатися як добуток пофакторних оцінок (локальних факторів, локальних коефіцієнтів), які є на відповідній земельній ділянці.
Додаток 7 до Порядку № 489 у формі таблиці відображає перелік локальних факторів по групах та коефіцієнти локальних факторів із вказівкою граничних (максимальних і мінімальних) значень коефіцієнтів. Вказаним додатком передбачено такі групи факторів: 1) функціонально-планувальні фактори; 2) інженерно-інфраструктурні фактори; 3) інженерно-геологічні фактори; 4) історико-культурні фактори; 5) природно-ландшафтні фактори; 6) санітарно-гігієнічні фактори.
Зокрема, до функціонально-планувальних факторів віднесено такі фактори з такими значеннями максимальних і мінімальних коефіцієнтів, як: 1) місцезнаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрів - 1,04-1,2; 2) у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,05-1,2; 3) у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту - 1,04-1,15; 4) у зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів - 1,04-1,15; 5) у прирейковій зоні (ділянка, розташована або примикає до смуги відведення, має під`їзну залізничну колію) - 1,04-1,10.
До інженерно-інфраструктурних факторів віднесені такі фактори з такими значеннями максимальних і мінімальних коефіцієнтів, як: 1) земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття - 0,90-0,95; 2) земельна ділянка, що примикає до вулиці із твердим покриттям - 1,00; 3) не забезпечена централізованим водопостачанням - 0,90-0,95; 4) забезпечена централізованим водопостачанням - 1,00; 5) не забезпечена централізованим водовідведенням - 0,90-0,95; 6) забезпечена централізованим водовідведенням-1,00; 7) не забезпечена централізованим теплопостачанням-0,90-0,95; 8) забезпечена централізованим теплопостачанням - 1,00; 9) не забезпечена централізованим газопостачанням - 0,90-0,95; 10) забезпечена централізованим газопостачанням-1,00.
До санітарно-гігієнічних факторів віднесені такі фактори з такими значеннями максимальних і мінімальних коефіцієнтів, як: 1) місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні - 0,80-0,96; 2) сісцезнаходження земельної ділянки у водоохоронній зоні - 1,02-1,05; 3) місцезнаходження земельної ділянки у зоні обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повітря - 0,80-0,95; 4) місцезнаходження земельної ділянки у зоні обмеження забудови за рівнем напруження електромагнітного поля - 0,90-0,95; 5) місцезнаходження земельної ділянки у зоні перевищення припустимого рівня шуму від залізниці, автодоріг, електропідстанцій та аеродромів - 0,90-0,97; 6) місцезнаходження земельної ділянки в ареалі забруднення ґрунтів (важкі метали), на територіях, зайнятих породними відвалами і териконами - 0,90-0,95.
Тобто, вимоги до проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та допустимі значення застосовуваних коефіцієнтів визначаються на державному рівні.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно листа КП «Харківські теплові мережі» №05-40/7447 від 29.09.2025 об`єкти нерухомого майна, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:04:010:0072 за адресою: просп. Аерокосмічний, 100, м. Харків, не приєднані до теплових мереж КП «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ».
Однак, в оскаржуваному витязі не враховано інженерно-інфраструктурного фактору (локального фактору) - не забезпечена централізованим теплопостачанням, а отже, відповідачем, при формуванні витягу від 03.07.2020 № 4677, протиправно не враховано локального коефіцієнту, який відповідно може впливати на значення сукупного коефіцієнту Км3.
Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.07.2020 № 4677, яка розташована за адресою: проспект Аерокосмічний, 100 у місті Харкові з кадастровим номером [номер приховано]:04:010:0072, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області відділ у м. Харкові, підлягає скасуванню.
Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2026 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2026 по справі № 520/24804/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк
Повний текст постанови складено 11.08.2026 року