УХВАЛА
11 серпня 2026 р. Справа № 440/4537/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Семененко М.О.,
Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 по справі № 440/4537/19
за позовом ОСОБА_1
до Представницта Президента України в Автономній Республіці Крим
третя особа Державне управління справами
про зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим (далі - відповідач), в якому просила суд:
- зобов`язати Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 середній заробіток з дати звільнення за весь час затримки розрахунку до дати ухвалення судового рішення у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 задоволено клопотання Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим про закриття провадження у справі №440/4537/199. Закрито провадження у справі №440/4537/19 за позовом ОСОБА_1 до Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державне управління справами, про зобов`язання вчинити певні дії. Роз`яснено, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Позивач, не погодившись з ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 у справі №440/4537/19, подала апеляційну скаргу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 у справі №440/4537/19 скасовано, справу №440/4537/19 направлено для продовження розгляду до Полтавського окружного адміністративного суду.
До Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення, в якій вона просить суд апеляційної інстанції: ухвалити додаткове рішення по справі №440/4537/19, яким стягнути з Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим (Код ЄДРПОУ 22275298) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2662,40 грн відповідно до платіжної інструкції №[номер приховано] від 15.05.2026.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи заяви про ухвалення додаткового судового рішення, вважає, що подана заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок вирішення питання щодо розподілу судових витрат визначений статтею 139 КАС України.
Відповідно до частин 1-3 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Отже, за приписами статті 139 КАС України відшкодування судових витрат поставлено законодавцем у залежність від результату вирішення спору, зокрема від задоволення позовних вимог.
Згідно із частиною 1 статті 14 КАС України, судові рішення, якими закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюються іменем України.
Закінчення розгляду справи у розумінні цієї норми права є вирішення спору по суті судом першої, апеляційної або касаційної інстанції.
Через призму положень статі 14 КАС України можна дійти висновків, що направлення справи для продовження розгляду або на новий розгляд не є закінченням розгляду справи.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений у постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №640/17150/20.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2026 скасовано ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 у справі №440/4537/19 та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Отже, судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу, яка перешкоджала подальшому провадженню у справі, та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вказаною постановою вирішено питання процесуального характеру, без надання оцінки суті позовних вимог, а відтак така постанова не є судовим рішенням, ухваленим на користь однієї зі сторін у розумінні розподілу судових витрат.
Водночас ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі, яка була предметом апеляційного перегляду, також не вирішує спір по суті та не є судовим рішенням, ухваленим за результатами розгляду адміністративної справи.
Враховуючи, що положеннями КАС України право особи на відшкодування судових витрат поставлено у залежність від результату вирішення спору та, зокрема, від задоволення позовних вимог, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для їх розподілу на цій стадії розгляду справи.
З огляду на те, що судом апеляційної інстанції справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду, саме суд першої інстанції має вирішити спір по суті. Відтак на цій стадії розгляд справи не завершено, а тому розподіл судових витрат є передчасним та підлягає вирішенню за результатами розгляду справи по суті.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 252 КАС України питання, пов`язані з ухваленням додаткового судового рішення, вирішуються судом, який ухвалив відповідне судове рішення. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 243, 252, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 440/4537/19 відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Семененко М.О.
Судді Чалий І.С. Подобайло З.Г.