справа № 753/21168/24
головуючий у суді І інстанції Осіпенко Л.М.
провадження № 22-з/824/870/2026
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
Іменем України
11 серпня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Федька Тараса Вікторовича про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтана Золтановича про визнання недійсним договору іпотеки та скасування рішення про державну реєстрацію прав, -
в с т а н о в и в :
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу (далі - КМНО) Русанюк З.З., у якому просить суд:
1) визнати недійсним договір іпотеки від 23 лютого 2018 року, укладений між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який посвідчено приватним нотаріусом КМНО Косенком М.О. за реєстровим № 400, договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки, серія та номер 858, виданий 17 липня 2023 року приватним нотаріусом КМНО Косенком М.О.;
2) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 69087571 від 30 серпня 2023 року, приватного нотаріуса КМНО Русанюка З.З.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 03 листопада 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Федько Т.В. подав апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 24 червня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Федька Т.В. задоволено частково.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 03 листопада 2025 року скасовано з ухваленням нового судового рішення.
Задоволено позов ОСОБА_1 в частині вимог до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору іпотеки та скасування рішення про державну реєстрацію прав.
Визнано недійсним договір іпотеки від 23 лютого 2018 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який посвідчено приватним нотаріусом КМНО Косенком М.О. за реєстровим № 400, зі змінами та доповненнями від 17 липня 2023 року.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 69087571 від 30 серпня 2023 року, приватного нотаріуса КМНО Русанюка З.З.
Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині вимог до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюк З.З.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 211 грн 20 коп., судовий збір за подання заяви про забезпечення позову 302 грн 80 коп., судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 817 грн 25 коп., витрати на проведення експертизи у розмірі 21 000 грн.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 211 грн 20 коп., судовий збір за подання заяви про забезпечення позову 302 грн 80 коп., судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 817 грн 25 коп., витрати на проведення експертизи у розмірі 21 000 грн.
25 червня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Федько Т.В. подав до Київського апеляційного суду заяву, у якій просить суд: ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 84 322 грн 92 коп.
Оскільки апеляційний суд вирішує лише питання про судові витрати, відповідно до частини 3 статті 270 ЦПК України розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення здійснюється без повідомлення учасників справи.
Розглянувши подану представником ОСОБА_1 - адвокатом Федько Т.В. заяву, колегія апеляційного суду дійшла висновку про таке.
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування судового рішення, та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Враховуючи, що представником позивачів з дотриманням частини 1 статті 134 ЦПК України, подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які апелянт очікує понести у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції (а.с. 62 т. 5) та з дотриманням частини 8 статті 141 ЦПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду подано докази понесених витрат, колегія апеляційного суду вважає, що порядок встановлений частиною 1 статті 134 та частиною 8 статті 141 ЦПК України, - дотриманий.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс21) викладено висновок, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку із реалізацією права на судовий захист або у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у зв`язку з переглядом цієї справи у суді апеляційної інстанції, надано засвідчені копії:
договору про надання правової допомоги № 19/11-01 від 19 листопада 2025 року, укладеного між ОСОБА_1 та АО «Лавринович і Партнери», пунктом 2.2 якого визначено, що вартість правової допомоги, визначеної у пунктах 1.2-1.3 цього договору розраховується на основі фактичних трудовитрат виконавця, виходячи із розміру погодинної ставки, яка складає гривневий еквівалент 150 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ на день виставлення рахунку-фактури та має бути сплачена замовником протягом 60 календарних днів після прийняття Київським апеляційним судом відповідної постанови;
звіт про надання правової допомоги за договором № 19/11-01, відповідно до якого адвокатом надано такі послуги:
аналіз рішення Дарницького районного суду міста Києва від 03 листопада 2025 року, робота адвоката над підготовкою та складанням апеляційної скарги, подання її до апеляційного суду - 6 годин - 68 991 грн 48 коп.;
робота адвокатів щодо здійснення представництва інтересів ОСОБА_1 у судовому засіданні, призначеному на 24 червня 2026 року у Київському апеляційному суді (з урахуванням часу, витраченого адвокатами на дорогу) - 2 год. - 15 331 грн 44 коп.
акт приймання наданої правничої допомоги;
рахунок-фактура від 25 червня 2026 року.
Надані представником позивача докази є належними та допустимими доказами понесення витрат на правову допомогу, які у встановленому законом порядку (стаття 81 ЦПК України) не спростовані відповідачем.
Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 137 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.
З матеріалів справи вбачається, що до заяви про ухвалення додаткового рішення на виконання вимог частини 2 статті 183 ЦПК України додано документ, що підтверджує надіслання такої заяви і доданих до неї доказів іншим учасникам справи - відповідачам, а саме: описи вкладення у цінний лист та фіскальні чеки Укрпошти.
Представник ОСОБА_3 - адвокат Корабельников Є.Г. у своїх письмових поясненнях на апеляційну скаргу, поданих через систему «Електронний суд» 02 квітня 2026 року, заявив про не співмірність розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, посилаючись на те, що апеляційна скарга майже повністю дублює позов, який був складений адвокатом Федьком Т.В. та, виходячи зі змісту цього позову, був включений у вартість наданих ним клієнту послуг за ведення справи у суді першої інстанції у розмірі еквівалентній 4 000 євро.
Вказує, що сам позивач ОСОБА_1 з 2001 року є адвокатом, який має свідоцтво про право на адвокатську діяльність, а також керуючим партнером та директором ТОВ «Адвокатське об`єднання «Лавринович та Партнери», у складі якого працює адвокат Федько Т.В., що підтверджується бланками процесуальних документів адвоката, а також відкритою інформацією
Зазначає, що сумнівним є факт понесення позивачем відповідних витрат та виплати винагород Федьку Т.В. за представництво його інтересів у суді. Жодних доказів здійснення ОСОБА_1 оплат адвокату Федьком Т.В. не надано.
За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Таким чином, суд може зменшити розмір судових витрат, якщо: заявлені судові витрати завищені, враховуючи обставини справи (ціна позову, тривалість справи, виклик свідків, призначення експертизи тощо); суду не було надано достатніх доказів фактичного здійснення витрат (відсутні акт прийому-передачі юридичних послуг, платіжне доручення та квитанції про сплату за надані послуги тощо); заявлені судові витрати були недоцільні або не обов`язкові (не підтверджена нагальна потреба у вивченні додаткових джерел права, завищений обсяг часу на технічну підготовку документів тощо).
Прийнявши до уваги обсяг вчинених процесуальних дій представником позивача, обсяг виконаної адвокатом роботи, врахувавши складність справи, а також те, що зміст апеляційної скарги у своїй більшій частині повторює зміст позовної заяви, а отже складання апеляційної скарги не потребувало великих часових затрат, а також те, що позивач є адвокатом, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій розумності їхнього розміру, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про стягнення із відповідачів на користь позивача суми витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, у розмірі 40 000 грн.
Доводи представника відповідача ОСОБА_3. про те, що позивачем не надано доказів сплати послуг адвоката, є безпідставними, оскільки витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Також представник відповідача ОСОБА_3. посилається на те, що апеляційна скарга майже повністю дублює позов, витрати за складення якого були включені у вартість наданих позивачу послуг за ведення справи у суді першої інстанції в розмірі еквівалентній 4 000 євро.
Апеляційний суд відхиляє указані доводи, оскільки позивачем та його представниками не були подані докази понесення витрат на правову допомогу під час розгляду справи судом першої інстанції, а тому питання про розподіл таких витрат судом не вирішувався.
Таким чином заява представника ОСОБА_1 - адвоката Федько Т.В. про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 15, 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Федька Тараса Вікторовича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу під час розгляду справи судом апеляційної інстанції у розмірі 20 000 грн.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу під час розгляду справи судом апеляційної інстанції у розмірі 20 000 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська