Справа №475/558/25
Провадження № 22-з/812/94/26
Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.
Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А
Іменем України
12 серпня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого - Яворської Ж.М.,
суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Меліоратор-Агро ЮГ» про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меліоратор- Агро Юг» про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості по орендній платі та штрафних санкцій
В С Т А Н О В И В:
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меліоратор - Агро Юг" (далі - ТОВ "Меліоратор -Агро Юг") про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості по орендній платі та штрафних санкцій.
Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 03 квітня 2026 року позов задоволено частково.
Договір оренди земельної ділянки укладений 11 вересня 2015 року, між ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 та ТОВ «Меліоратор Агро Юг» на земельну ділянку площею 4,9897 га, розташовану в межах території колишньої Щасливської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, зареєстрований 29 грудня 2015 за № 27634917 розірвано.
Земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:09:000:0237 площею 4,9897 га, що розташована в межах території колишньої Щасливської сільської ради Доманівського району Миколаївської області повернуто власнику ОСОБА_1 .
Стягнуто з ТОВ «Меліоратор-Агро Юг» на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в сумі 2422.40 грн.
В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням цього ж суду від 20 квітня 2026 року з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Меліоратор-Агро Юг» стягнуто витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 28 липня 2026 року апеляційну скаргу ТОВ «Меліоратор-Агро ЮГ» задоволено.
Рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 03 квітня 2026 року в частині розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки скасовано та в цій частині ухвалено нове судове рішення.
У задоволені позову ОСОБА_1 до «Меліоратор - Агро Юг» про розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Меліоратор - Агро Юг» 2906 грн 88 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
30 липня 2026 року на адресу Миколаївського апеляційного суду надійшла заява ТОВ «Меліоратор - Агро Юг», в інтересах якого діє адвокат Прутян О.А. про ухвалення додаткового рішення щодо перерозподілу судових витрат, понесених при розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанцій, у зв`язку з скасуванням рішення суду першої інстанції.
Мотивуючи заяву вказували, що згідно з Договором від 28 грудня 2020 року та Додатком №1 до нього, вартість послуг адвоката Прутяна О.А. за участь у суді першої інстанції у справах щодо немайнових спорів становить 4 000 грн за перше засідання та 1000 грн за кожен наступний судодень.
Участь у судових засіданнях за майновим спором (згідно з тарифами договору): участь у 8 засіданнях (06.06.25, 03.09.25, 10.10.25, 26.11.25, 18.12.25, 20.01.26, 23.02.26, 24.03.26) 4 000 грн (перше засідання) + 7 засідань 1000 грн = 11 000 грн.
Оскільки документи стосувалися захисту як від майнових, так і від немайнових вимог, до стягнення заявляється половина вартості робіт підготовка процесуальних документів (пропорційно - 50% від вартості за Актом): - клопотання про закриття провадження (5 стор.): 2 500,00 / 2 = 1 250,00 грн. - пояснення на докази (4 стор.): 2 000,00 / 2 = 1 000,00 грн. - відзив на позовну заяву: 3 500,00 / 2 = 1 750,00 грн. Загальна сума до стягнення: 11 000,00 + 1 250,00 + 1 000,00 + 1 750,00 = 15000 грн.
Щодо оскарження рішення суду першої інстанції у справі № 475/558/25 адвокатом було надано клієнту такі види правової допомоги: усна консультація з вивченням документів (аналіз рішення суду від 03.04.2026 - 2 консультації вартістю 400 грн за кожну на загальну суму 800 грн; складання документів, звернень, заяв, інше (апеляційна скарга) обсягом 5,5 сторінок, де розмір винагороди за один вид правової допомоги становить 500 грн за одну сторінку, на загальну суму 2 750 грн. Загальна вартість наданої правничої допомоги за цим актом становить 3 550 грн (три тисячі гривень).
Просили стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Меліоратор- Агро Юг» витрати на професійну правничу допомогу у суді першої та апеляційної інстанцій в розмірі 18 550 грн.
Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи заяви, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частин 3,4 статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.Оскільки предметом звернення є лише вирішення питання про судові витрати, тому необхідності у виклику сторін суд не вбачає.
Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з вимогами частин першої, другої, четвертої, п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Після ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору, представник відповідача, посилаючись на часткове задоволення вимог позивача, звернувся до суду з клопотанням про стягнення з останньої витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 21200 грн.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу стороною відповідача надані:копія договору про надання правничої(правової) допомоги від 28.12.2020 р.; копія додаткової угоди від 30.08.2021 до Договору про надання правничої(правової) допомоги від 28.12.2020 р.; копія додаткової угоди від 30.08.2021 до Договору про надання правничої(правової) допомоги від 28.12.2020 р.; акт про надання правничої(правової) допомоги від 08.04.2026р.
Із заяви сторони відповідача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу вбачається, що представник відповідача просить стягнути з позивача 21 200 грн. за надання юридичних послуг, які включають в себе послуги згідно акту виконаних робіт: ведення цивільної справи №475/558/25 в суді першої інстанції, згідно з Договором від 28.12.2020 р. та Додатком №1 до нього, вартість послуг адвоката Прутяна О.А. за участь у суді першої інстанції у справах щодо майнових спорів становить 6 000,00 грн за перше засідання та 1 600,00 грн за кожен наступний судодень.
Зокрема, участь у судових засіданнях за майновим спором здійснюється згідно з тарифами Договору: Участь представника у 8 засіданнях (06.06.25, 03.09.25, 10.10.25, 26.11.25, 18.12.25, 20.01.26, 23.02.26, 24.03.26) складає = 17 200,00 грн. Оскільки документи стосувалися захисту як від майнових, так і від немайнових вимог, до стягнення заявляється половина вартості робіт, підготовка процесуальних документів (пропорційно 50% від вартості за Актом): клопотання про закриття провадження (5 стор.): 2 500,00 / 2 = 1 250,00 грн; пояснення на докази (4 стор.): 2 000,00 / 2 = 1 000,00 грн.; відзив на позовну заяву: 3 500,00 / 2 = 1 750,00 грн. Загальна сума до стягнення: 17 200,00 + 1 250,00 + 1 000,00 + 1 750,00 = 21 200,00 грн.
Таким чином, розмір понесених позивачем витрат в ході судового розгляду справи (у суді першої інстанції) підтверджується належними та допустимими в розумінні ЦПК України доказами.
Матеріалами справи також підтверджується, що копія клопотання від 08 квітня 2026 року про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 475/558/25 була направлена відповідачем на адресу позивача засобами поштового зв`язку- поштової служби «Е-Пост».
Водночас, слід зауважити, що позивачем не заявлялось клопотання щодо зменшення витрат, заявлених відповідачем у суді першої інстанції. Разом з тим, суд звертає увагу, що клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу було надіслано до суду, а також позивачу 08 квітня 2026 року поштовим зв`язком, зареєстровано в суді 08 квітня 2026 року, а 20 квітня 2026 року судом ухвалено рішення, яким, зокрема, вирішувалось питання щодо відшкодування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу. В той же час, позивачка вказане клопотання не отримала та повернулося до відправника з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Таким чином, колегія суддів бере до уваги, що клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та ухваленням рішення суду першої інстанції, що могло об`єктивно вплинути на можливість надання позивачем заперечень на заявлене клопотання.
Суд першої інстанції не погодився із заявленою адвокатом сумою витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 21200 грн та її розрахунком, вважав її завищеною, необґрунтованою, не співмірною зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, та дійшов висновку про часткове задоволення клопотання та стягнув 5000 грн на відшкодування судових витрат за надання професійної правничої допомоги.
Судом апеляційної інстанції задоволено апеляційну скаргу ТОВ «Меліоратор-Агро Юг» та скасовано рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 03 квітня 2026 року та ухвалено нове, яким у задоволенні вимог ОСОБА_3 про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки відмовлено.
Звертаючись до суду апеляційної інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення, представник відповідача просив стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн.
Зокрема, участь у судових засіданнях за немайновим спором здійснюється згідно з тарифами Договору: Участь представника у 8 засіданнях (06.06.25, 03.09.25, 10.10.25, 26.11.25, 18.12.25, 20.01.26, 23.02.26, 24.03.26). складає = 11000 ( 4000 + 7х1000 грн.) грн. Оскільки документи стосувалися захисту як від немайнових вимог, до стягнення заявляється половина вартості робіт Підготовка процесуальних документів (пропорційно 50% від вартості за Актом): - Клопотання про закриття провадження (5 стор.): 2 500,00 / 2 = 1 250,00 грн. - Пояснення на докази (4 стор.): 2 000,00 / 2 = 1 000,00 грн. - Відзив на позовну заяву: 3 500,00 / 2 = 1 750,00 грн. Загальна сума до стягнення: 11000,00 + 1 250,00 + 1 000,00 + 1 750,00 = 15000 грн.
Розмір гонорару, визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Разом з тим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 у справі №755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 133, 137 ЦПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, пункту 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Жодним чином не заперечуючи права позивача отримати всі види професійної правничої допомоги, а так само не заперечуючи кваліфікацію адвоката, який надав якісні послуги відповідно до замовлення, суд на засадах пропорційності, враховуючи наведене вище та відповідно критеріїв статті 143 ЦПК України, зокрема, співмірності і розумності, оцінює понесені позивачем витрати з точки зору мінімально необхідного їх розміру, що підлягає віднесенню на сторону відповідача з покладенням на останнього обов`язку відшкодувати такі витрати.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2023 року у справі № 910/7032/17.
Так, оцінюючи надані апеляційному суду докази понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, апеляційний суд зазначає, що їх представником не доведено, що такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий.
Аналіз матеріалів справи та виконаних адвокатом послуг вказує на те, що дана справа є нескладною, а відтак не потребувала від адвоката відповідача значних зусиль у наданні правничої допомоги.
Зокрема, вирішуючи питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції враховує конкретні обставини цієї справи, обсягу наданих послуг з правничої допомоги, часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, принципу співмірності судових витрат, обґрунтування заявником розміру цих витрат, критерій реальності адвокатських витрат, ту обставину, що відшкодуванню підлягають лише витрати, які мають розумний характер, беручи до уваги тривалість розгляду справи у суді першої інстанції, на вважає, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу не відповідає критерію реальності адвокатських витрат, їх неминучості та розумності їхнього розміру, відтак, відсутні підстави для покладення на ОСОБА_1 з відшкодування понесених відповідачем витрат на правничу допомогу в заявленому до апеляційного суду розмірі за розгляд справи судом першої інстанції.
Виходячи із встановлених обставин справи та норм процесуального законодавства, апеляційний суд вважає, що обґрунтованими є до стягнення витрати на правову допомогу у розмірі 8000 грн, що буде співмірним із складністю справи, тривалістю її розгляду, характером позовних вимог, обсягом виконаних робіт (наданих послуг) і часом, витраченим на виконання цих робіт (послуг) та відповідатиме критерію розумності та справедливості.
Заперечень щодо не співмірності витрат на правничу допомогу матеріали справи не містять.
Статтею 270 ЦПК України встановлено порядок ухвалення судом додаткового рішення у цивільній справі, відповідно до якого суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.
Тобто, додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 10 червня 2015 року у справі № 6-449цс15, якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.
Отже, додаткове рішення суду, ухвалене у порядку статті 270 ЦПК України, є невід`ємною частиною основного рішення у справі по суті спору та не може існувати окремо від нього.
Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 03 квітня 2026 року по суті спору у цій справі, то колегія суддів вважає за необхідне змінити розподіл судових витрат, здійснений судом першої інстанції у додатковому рішенні цього ж суду від 20 квітня 2026 року, та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Меліоратор- Агро Юг» 8000 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді першої інстанції.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно зі статтею 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Статтею 246 ЦПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Тобто для відшкодування понесених судових витрат учасник справи повинен подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс чи які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були чи будуть понесені, а також заявити клопотання про компенсацію судових витрат до закінчення судових дебатів та надати докази щодо розміру понесених витрат у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.
Право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, керуючись положеннями статей 124, 129 ГПК України (аналогічні положення закріплені й у статтях 134, 141 ЦПК України), кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20 постанови Верховного Суду від 19 липня 2021 року у справі №910/16803/19).
У постанові від 31 липня 2024 року у справі №916/2929/22 Верховний Суд наголосив на різниці між заявою про стягнення судових витрат та заявою про намір подати докази понесення судових витрат, про яку йдеться у частині 8 статті 129 ГПК України (аналогічна норма міститься у частині 8 статті 141 ЦПК України). У вказаній нормі йдеться не про заяву про стягнення витрат, а саме про те, що розмір цих витрат встановлюється на підставі доказів, поданих або до закінчення судових дебатів у справі, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Тому, ключовим є те, коли саме особа, яка має намір стягнути судові витрати, подала до суду докази та які дії для цього вчинила.
Таким чином, наведені процесуальні норми вказують на те, що, при поданні доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, мають бути дотримані наступні дві умови:
- докази повинні бути подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду;
- до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву про те, що такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі №921/221/21, від 31 травня 2022 у справі №917/304/21, від 24 січня 2023 року у справі №922/4022/20).
З урахуванням принципу правової визначеності заявою про розподіл витрат на правову допомогу в розумінні частини восьмої статті 141 та частини першої статті 246 ЦПК України є усне чи письмове клопотання сторони до закінчення судових дебатів у справі про розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу з доказами на їх підтвердження або із заявою про намір подати докази на підтвердження цих витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Протилежне тлумачення розумінні частини восьмої статті 141 та частини першої статті 246 ЦПК України суперечить принципу правової визначеності та посягає на гарантоване державою верховенство права.
Відповідне тлумачення надано у постанові Верховного Суду від 19 червня 2024 року у справі №401/1086/23.
Незаявлення до ухвалення судового рішення про необхідність розподілу витрат на правничу допомогу та про подання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.
Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2024 року у справі №910/216/23.
У додатковій постанові Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 910/9111/17 зазначено, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді апеляційної інстанції - до прийняття постанови у справі.
Відповідно, якщо учасник справи до закінчення судових дебатів (у суді апеляційній інстанції - до прийняття постанови у справі) не заявив клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, суд не має підстав для розгляду питання про розподіл здійснених учасником витрат на професійну правничу допомогу (постанова Верховного Суду від 14 січня 2019 року у справі № 927/26/18).
У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
Встановлено, що у апеляційній скарзі, поданій представником ТОВ «Меліоратор- Арго Юг» адвокатом Прутян О.А. не було заявлено про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції. У прохальній частині апеляційної інстанції містить лише вимога апелянта про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат.
Не було подано і жодних заяв або клопотань представником відповідача про намір стягнути витрати на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів у суді апеляційної інстанції.
Справу в апеляційній інстанції розглянуто за відсутності представника відповідача.
Отже представником відповідача заяви, яка стосується витрат на професійну правничу допомогу, яка б змістовно висловлювала намір відповідача отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат, апеляційна скарга не містять.
А саме по собі посилання у прохальній частині апеляційної скарги про стягнення судових витрат, не є заявою про намір сторони подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в розумінні частини 8 статті 141 ЦПК України.
Відтак, заява представника ТОВ "Меліоратор- Агро Юг» адвоката Прутяна О.А. про ухвалення додаткового рішення в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції подана з порушенням визначеного законом строку і порядку, передбаченого статтею 141 ЦПК України, що є підставою для відмови у задоволенні цієї заяви щодо таких судових витрат у суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 141, 270, 134,137, 381, 382 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Меліоратор-Агро ЮГ» про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
Змінити розподіл судових витрат, здійснений судом першої інстанції у додатковому рішенні Доманівського районного суду Миколаївської області від 20 квітня 2026 року.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Меліоратор- Агро Юг` (код ЄДРПОУ 33310498,) витрати на правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 8000 (вісім тисяч) грн.
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Меліоратор- Агро Юг» у стягненні витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених ст.389 ЦПК України.
Головуючий Ж.М. Яворська
Судді Т.М. Базовкіна
Л.М. Царюк
Повний текст постанови складено 12 серпня 2026 року.