ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження: 22-ц/819/985/26 Головуючий в 1-й інстанції: Сікора О.О.
Єдиний унікальний номер справи: 650/6794/25 Доповідач: Радченко С.В.
У Х В А Л А
про закриття апеляційного провадження
12 серпня 2026 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Радченка С.В.
суддів Бездрабко В.О., Приходько Л.А.
секретар Андреєва В.В.
учасники справи:
представник Херсонської обласної
прокуратури - Горблянська Наталія Юріївна
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу керівника Херсонської обласної прокуратури Гриценка Сергія Миколайовича, подану в інтересах держави в особі Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та Великоолександрівської селищної ради на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 21 листопада 2025 року, ухвалене суддею Сікорою О.О. в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності, посилаючись на ту обставину, що 01.06.2019 року він з відповідачкою попередньо домовились про всі істотні умови договору купівлі-продажу гаражу за адресою: АДРЕСА_1 , після чого позивач сплатив відповідачці грошові кошти за гараж, яка в свою чергу, передала ключі та правовстановлюючі документи від нього.
Відповідачка завірила, що оформить договір купівлі-продажу на вказане майно, але до теперішнього часу ухиляється від укладання письмового та нотаріального договору купівлі-продажу, виїхавши в невідомому напрямку, на зв`язок не виходить, таким чином дії відповідача свідчать про те що вона фактично уклала договір купівлі продажу, але в подальшому ухилилася від його юридичного посвідчення. Тому позивач позбавлений можливості зареєструвати своє право власності належним шляхом, а саме нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу.
Просив визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 01 червня 2019 року та визнати за ним право власності на гараж.
Заочним рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 21 листопада 2025 рок позов задоволено. Визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 01 червня 2019 року укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за яким ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 придбав гараж, загальною площею 44,7 (сорок чотири цілих сім десятих) квадратних метрів, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та визнано за ОСОБА_1 право власності на вказаний гараж.
Не погодившись з рішенням суду, керівник Херсонської обласної прокуратури Гриценко С.М., посилаючись на те, що діє в інтересах держави в особі Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та Великоолександрівської селищної ради, подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права та просить рішення скасувати і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
В якості основного доводу скаржник зазначає, що позивачем не доведено обставин, які б свідчили про факт безповоротного ухилення відповідача від нотаріального посвідчення правочину та втрату ним можливості з будь-яких причин його нотаріально посвідчити. Відповідно неправильним є висновок суду першої інстанції про те, що позивачем доведено ухилення відповідача від нотаріального посвідчення правочину, а саме лише небажання, відсутність можливості, хвороба (що не підтверджено жодними належними та допустимими доказами), відсутність документів, поданих до суду, не є проявом ухилення від посвідчення правочину та обставиною, яка підтверджує втрату такої можливості, а відтак і підставою для застосування частини другої статті 220 ЦК України.
Свою участь у справі обґрунтовує тим, що судовим рішенням порушено права держави в особі Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та Великоолександрівської селищної ради, а саме ухилення особи від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу призводить до ненадходження до бюджету та державних цільових фондів податків та зборів, що прямо зачіпає економічні інтереси держави. Вказане пояснюється тим, що при вчиненні нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу на нерухоме майно, сплачуються відповідні податкові платежі, державне мито, які зараховуються до бюджету відповідного рівня та збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. За вказаних обставин дії сторін щодо звернення до суду про визнання договору купівлі - продажу дійсним та визнання права власності без нотаріального посвідчення зазначеного договору спрямовані на ухилення від сплати до бюджету обов`язкових платежів, що завідомо суперечить інтересам держави. Також зазначає, що Великоолександрівська селищна рада є органом, який уповноважений територіальною громадою на здійснення функцій щодо надання земельних ділянок комунальної форми власності у власність та користування, а також здійснення контролю за додержанням вимог земельного законодавства на території ради, а тому оскаржуване рішення стосується і інтересів селищної ради.
На апеляційну скаргу позивач подав відзив, в якому зазначає про необхідність закриття апеляційного провадження, оскільки оскаржуваним рішенням не були порушені права осіб, в інтересах яких прокурор звернувся до суду.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника скаржника, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги та в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, дослідивши матеріали та обставини справи, вважає, що апеляційне провадження у справі слід закрити з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено, що факт належності гаражу відповідачці підтверджується свідоцтвом від 30 вересня 2011 року, виданим приватним нотаріусом Великоолександрівського районного нотаріального округу за реєстровим №1194.
Відповідно до розписки від 01.06.2019 року, сторони попередньо домовившись про всі істотні умови договору купівлі-продажу гаражу за адресою: АДРЕСА_1 , після чого позивач сплатив відповідачу грошові кошти за гараж який в свою чергу, передав ключі та правовстановлюючі документи від нього. В подальшому, відповідачка ухилилася від нотаріального посвідчення договору.
Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною першою статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Верховний Суд в своїй постановах від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17 та від 15 вересня 2022 у праві № 454/529/19 наголошує на тому, що судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб.
У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, але й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу прокурор в інтересах держави вказує на те, що оскаржуваним рішенням було порушено інтереси держави, адже у разі дотримання сторонами у справі належної процедури оформлення переходу права власності та посвідчення такого договору нотаріусом сплачуються платежі, які оподатковуються в порядку, передбаченому Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито» або статтею Податкового кодексу України, у зв`язку з чим завдано шкоду інтересам держави, оскільки позбавлено її права на отримання передбачених законом податків, зборів та обов`язкових платежів. Також вважає, що рішення стосується інтересів громади, оскільки визнано право власності на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці, власником якої є відповідна територіальна громада в особі селищної ради.
Отже, скаржник зазначає, що рішення позбавило державу відповідних надходжень до бюджету та стосується інтересів територіальної громади.
Відповідно до частини 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд в складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 04 листопада 2024 року (справа № 449/593/22) зробив наступні висновки.
«Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).
Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).
Об`єднана палата Касаційного цивільного суду нагадує, що вона вже звертала увагу на те, що приватноправовий інструментарій (зокрема, ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для невиконання публічних обов`язків, звільнення майна з під арешту в публічних відносинах або створення преюдиційного рішення суду для публічних відносин. Стаття 352 ЦПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому у разі використання приватноправового інструментарію не для захисту цивільних прав та інтересів, а для невиконання публічних обов`язків, звільнення майна з-під арешту в публічних відносинах або створення преюдиційного рішення суду для публічних відносин, судове рішення стосується прав, інтересів та (або) обов`язків відповідного державного органу, покликаного захищати інтереси держави у відповідних відносинах (див.: постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається (частина друга статті 220 ЦК України).
З урахуванням принципу розумності, очевидно, що позов про визнання договору дійсним на підставі частини другої статті 220 ЦК України є способом захисту цивільних прав та інтересів учасників приватних відносин. Рішення суду про визнання договору дійсним при недодержанні сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору «зцілює» тільки таку ваду як відсутність нотаріального посвідчення договору. При цьому наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається в силу прямої вказівки в частині другій статті 220 ЦК України. Проявом розумності є те, що законодавець не пов`язує можливість визнання дійсним договору із залученням податкового чи іншого органу, який контролює сплату фізичною особою податків, зборів чи інших обов`язкових платежів. Очевидно, що для контролю сплати фізичною особою податків, зборів чи інших обов`язкових платежів в публічному праві існують відповідні механізми, які зовсім не пов`язуються із оскарженням в апеляційному порядку та скасуванням судового рішення про визнання дійсним договору. Цивільний суд за позовом про визнання договору дійсним на підставі частини другої статті 220 ЦК України вирішує цивільний спір, а не визначає, розмір та порядок сплати податків, зборів чи інших обов`язкових платежів.
Отже, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначає, що для контролю сплати фізичною особою податків, зборів чи інших обов`язкових платежів в публічному праві існують відповідні механізми, які не пов`язуються із оскарженням в апеляційному порядку та скасуванням судового рішення про визнання дійсним договору. Суд за позовом про визнання договору дійсним на підставі частини другої статті 220 ЦК України вирішує цивільний спір, а не визначає, розмір та порядок сплати податків, зборів чи інших обов`язкових платежів».
Колегія суддів звертає увагу на те, що в даній справі відсутні обставини, які б свідчили, що приватно-правовий інструментарій (позов про визнання договору дійсним) використовується учасниками цивільного обороту всупереч його призначенню, тобто не для захисту цивільних прав та інтересів.
Посилання апелянта на порушення інтересів територіальної громади теж не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки а ні мотивувальна, а ні резолютивна частина судового рішення не містить жодних посилань на вирішення питань щодо права володіння (користування) земельною ділянкою, на якій розташований гараж, який і був предметом спору. Зазначене підтверджується також листом-відповіддю Великоолександрівської селищної ради, адресованим Херсонській обласній прокуратурі, в якій особа, в інтересах якої звертається прокурор вказує, що право власності - це законне право особи на річ (майно), яке включає право володіння, користування та розпорядження ним на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Право власності захищається законом, а його набуття підтверджується правовстановлюючими документами. У відповідності зі ст. 319 ЦК України - власник майна має право на свій розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися майном, що йому належить. Селищна рада не є стороною приватного договору (стосовно якого виник спір).
Враховуючи наведене, апеляційний суд прийшов до висновку, що оскільки рішенням суду першої інстанції не вирішувались питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки держави в особі Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та Великоолександрівської селищної ради, в інтересах яких звернувся з апеляційною скаргою керівник обласної прокуратури, то він не відноситься до кола осіб, які у відповідності до положень статті 352 ЦПК України мають право апеляційного оскарження в даній справі.
Відтак апеляційне провадження підлягає закриттю.
Доводи скаржника, що судовим рішенням вирішено питання про права, свободи та інтереси держави в особі державних органів та органу місцевого самоврядування, яких він представляє, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України, апеляційний суд закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу (ч.2 ст.362 ЦПК України).
Керуючись ст.ст. 352, 362, 390 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Херсонської обласної прокуратури Гриценка Сергія Миколайовича, подану в інтересах держави в особі Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та Великоолександрівської селищної ради на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 21 листопада 2025 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності - закрити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 12 серпня 2026 року.
Головуючий С.В. Радченко
Судді В.О. Бездрабко
Л.А. Приходько