Судові рішення

Ухвала № 138935071 у справі № 240/21857/26 від 11.08.2026

Ухвала від 11.08.2026 в адміністративній справі № 240/21857/26 (категорія «Містобудування; архітектурної діяльності»). Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду, суддя Чиркін С.М.

Справа№ 240/21857/26
СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
СуддяЧиркін С.М.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяМістобудування; архітектурної діяльності
Дата ухвалення11.08.2026
Надійшло до реєстру13.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138935071

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

11 серпня 2026 року

м. Київ

справа №240/21857/26

адміністративне провадження № К/990/35889/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Шевцової Н. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 25.06.2026 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2026 у справі № 240/21857/26 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

В С ТА Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Бердичівської міської ради щодо невжиття заходів із примусового демонтажу самовільно встановленої тимчасової споруди торгових контейнерів за адресою: м. Бердичів, вул. Князів Острозьких (Толстого), буд. 4;

- зобов`язати Виконавчий комітет Бердичівської міської ради вчинити певні дії, а саме: прийняти рішення про примусовий демонтаж самовільно встановлених з 2018 року тимчасових споруд за вказаною адресою та забезпечити його фактичне виконання силами комунальних служб міста.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху із встановленням позивачу десятиденного строку для усунення її недоліків шляхом конкретизації / визначення порушеного права, на захист якого скеровано пред`явлений позов; подання: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску, з доданням належних доказів на підтвердження відповідних обставин; оригінала документа про сплату судового збору в сумі 1064,96 грн.

18 червня 2026 року до суду через "Електронний суд" надійшла заява позивача про усунення недоліків, до якої долучено документ про сплату судового збору у визначеному судом розмірі.

На усунення інших недоліків пред`явленого позову позивач зазначив щодо самовільного встановлення торгових контейнерів їх власниками без дозвільних документів за адресою: м. Бердичів, вул. Князів Острозьких (Толстого), буд. 4, на землях комунальної власності в межах пішохідної зони загального користування, чим порушено статтю 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та статті 16, 22 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", оскільки у власників споруд відсутні чинні паспорти прив`язки, рішення про виділення земельних ділянок під їх розміщення, а також погодження з органами безпеки дорожнього руху. Тому звернення із заявленими у позові вимогами позивач мотивує реалізацією конституційного обов`язку як громадянина та невід`ємного права як члена територіальної громади.

25 червня 2026 року ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області про бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії повернуто позивачу.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким скасувати ухвалу суду першої інстанції та повернути матеріали справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження в справі.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року - без змін.

Не погодившись з такими рішенням судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного суду 30.07.2026 з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 25.06.2026 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2026 у справі № 240/21857/26; направити справу до суду першої інстанції.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіряючи доводи касаційної скарги на предмет обґрунтованості, Верховний Суд зазначає таке.

На виконання ухвали про залишення позову без руху позивач зазначив щодо самовільного встановлення торгових контейнерів їх власниками без дозвільних документів за адресою: м. Бердичів, вул. Князів Острозьких (Толстого), буд. 4, на землях комунальної власності в межах пішохідної зони загального користування, чим порушено статтю 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та статті 16, 22 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", оскільки у власників споруд відсутні чинні паспорти прив`язки, рішення про виділення земельних ділянок під їх розміщення, а також погодження з органами безпеки дорожнього руху. Тому звернення із заявленими у позові вимогами позивач мотивує реалізацією конституційного обов`язку як громадянина та невід`ємного права як члена територіальної громади.

Суд першої інстанції уважав, що недоліки позовної заяви позивач не усунув, повернув позов на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС і суд апеляційної інстанції з таким рішенням погодився.

Так, згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС у позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; докази, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Згідно вимог частини першої статті 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За висновками судів попередніх інстанцій позивачем не наведено обґрунтувань та не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він безпосередньо зазнав втручання в свої права внаслідок оскаржуваної бездіяльності відповідача, та спричинення внаслідок цього суттєвого негативного впливу саме на його права або інтереси та завдання йому реальної шкоди. Не обґрунтував свій особистий, безпосередній, індивідуальний інтерес, а вказав лише на протиправну бездіяльність відповідача в частині невжиття заходів щодо забезпечення демонтажу самовільно встановленої тимчасової споруди торгових контейнерів за адресою: м. Бердичів, вул. Князів Острозьких (Толстого), буд. 4.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд уважає, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про повернення позовної заяви позивачеві з підстав неусунення її недоліків, вірно застосував положення пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки позивачем не наведено обґрунтувань та не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він безпосередньо зазнав втручання в свої права внаслідок оскаржуваної бездіяльності відповідача, та спричинення внаслідок цього суттєвого негативного впливу саме на його права або інтереси та завдання йому реальної шкоди.

Так суд апеляційної інстанції переглянув ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 25.06.2026 з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 12 грудня 2018 року у справі № 802/2474/17, від 12 грудня 2018 року у справі №802/2474/17, від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 23 грудня 2019 року у справі № 712/3842/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 500/477/15-а та від 12 травня 2021 року у справі № 640/11938/20, від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17 та від 20 лютого 2019 року у справі № 522/3665/17, про що обґрунтовано зазначено в постанові.

Правильне застосовування судами попередніх інстанцій положень пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої цієї ж статті у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Мотиви, наведені в оскаржуваному судовому рішенні та обставини, на які посилається заявник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судами норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, тому суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у справі.

За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 25.06.2026 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2026 у справі № 240/21857/26 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач С.М. Чиркін

Судді Я.О. Берназюк

Н.В. Шевцова

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
11.08.2026 Ухвала № 138935079 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
22.07.2026 Постанова № 138413675 без тексту Сьомий апеляційний адміністративний суд
13.07.2026 Ухвала № 138188983 без тексту Житомирський окружний адміністративний суд
10.07.2026 Ухвала № 138131345 без тексту Сьомий апеляційний адміністративний суд
07.07.2026 Ухвала № 138029768 без тексту Сьомий апеляційний адміністративний суд
25.06.2026 Ухвала № 137738493 без тексту Житомирський окружний адміністративний суд
16.06.2026 Ухвала № 137466887 без тексту Житомирський окружний адміністративний суд