УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
12 серпня 2026 р. Справа № 120/12199/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід Олена Степанівна, розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: ІНФОРМАЦІЯ_1 у складі структурного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 )
ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 )
про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 у складі структурного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
У відповідності до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Ст. 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені ст. 160, 161 КАС України.
Норми ст. 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи. Законодавство не вимагає матеріально-правового обґрунтування вимог, однак обґрунтування позову не правовими фактами може негативно вплинути на наслідки вирішення вимоги по суті.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючи ознаки позову) є предмет і підстава.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
В межах цієї позовної заяви позивачем заявлено такі вимоги:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 у складі структурного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_1 , що оформлені листом повідомленням за вих. №1987/968 від 17.03.2026;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 у складі структурного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєструвати заяву позивача від 26.02.2026 про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю батька - ОСОБА_2 , завірити копії доданих до заяви документів та не пізніше 7 робочих днів з моменту реєстрації надіслати сформований пакет документів (відповідно до Додатка 5 Порядку № 45) до ІНФОРМАЦІЯ_2 за підпорядкуванням;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , що оформлені листом повідомленням за вих. №952/9/11709 від 02.06.2026;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 опрацювати отримані документи, скласти висновок щодо можливості призначення ОГД (за формою Додатка 4) і доповідь (за формою Додатка 3) з обов`язковим урахуванням положень пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3515-IX від 09.12.2023 та надіслати сформований пакет документів разом із висновком та доповіддю до Міністерства оборони України з метою призначення або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 , передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".
Зі змісту позовних вимог вбачається, що відповідачем 1 позивач визначає « ІНФОРМАЦІЯ_3 у складі структурного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Суд зауважує, що таке формулювання є юридично некоректним та створює невизначеність щодо того, хто саме є належним відповідачем у справі.
Згідно з приписами п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова або службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства.
Статус юридичної особи не є визначальним критерієм для участі суб`єкта у справі як відповідача в адміністративному судочинстві, оскільки КАС України пов`язує належність відповідача не з його організаційно-правовою формою чи наявністю статусу юридичної особи, а з фактом здійснення ним владних управлінських функцій та безпосереднім впливом його рішень, дій чи бездіяльності на права, свободи та інтереси особи.
Водночас відокремлений/структурний підрозділ (П`ятий відділ) та сама юридична особа ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) не можуть зазначатися у позові як єдине ціле у формулюванні «у складі» чи «в особі».
Позивач має чітко визначити суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються.
Крім того, як акцентувалось судом вище, відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також спосіб захисту порушених прав, передбачений законом.
Позивачем заявлено вимоги про: «визнати протиправними дії, що оформлені листом-повідомленням за вих. № 1987/968 від 17.03.2026»; «визнати протиправними дії, що оформлені листом-повідомленням за вих. № 952/9/11709 від 02.02.2026».
Суд зазначає, що таке формулювання вимог є абстрактним та некоректним, оскільки позивач не вказує, які саме конкретні дії відповідачів (наприклад: дія щодо повернення документів без розгляду, дія щодо відмови в реєстрації заяви, дія щодо прийняття рішення про відмову у надісланні документів тощо) вона вважає протиправними.
Лист-повідомлення сам по собі є лише засобом інформування позивача, а не самою «дією».
Заявляючи вимогу «визнати протиправними дії», позивач зобов`язана чітко сформулювати, в чому саме полягала активна поведінка (дія) відповідачів, яка призвела до порушення її прав.
Враховуючи наведене, позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом уточнення суб`єктного складу відповідачів, чітко вказавши належне найменування кожного відповідача без використання невизначених конструкцій («у складі», «в особі» тощо), а також конкретизації позовних вимог із зазначенням конкретної протиправної дії, рішення чи бездіяльності кожного з відповідачів, які оскаржуються.
Також згідно із ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До матеріалів позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору у сумі 1064 грн 96 коп.
Суд зауважує, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено ЗУ "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" визначено, що за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 становить 3 328 грн.
В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 1 331 грн 20 коп. (за кожну немайнову вимогу), а в разі подання позову в електронній формі - 1 064 грн 96 коп.
Позивачем фактично заявлено дві окремі позовні немайнового характеру, а тому при зверненні до адміністративного суду з вказаними позовними вимогами розмір судового збору становить 2 129 грн 92 коп. (1 064 грн 96 коп*2).
Натомість, згідно з доданою до позовної заяви квитанцією, позивач сплатив судовий збір у розмірі 1 064 грн 96 коп.
Відтак, сума недоплати судового збору становить 1 064 грн 96 коп.
За правилами, визначеними ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам ст. 161 КАС України, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом надання до судум уточненої позовної заяви та квитанції про доплату судового збору в розмірі 1 064 грн 96 коп.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 у складі структурного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10-денний строк, з дня отримання копії ухвали, усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Маслоід Олена Степанівна