ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
10 серпня 2026 року Справа №160/23377/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши матеріали за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
УСТАНОВИВ:
Військова частина НОМЕР_1 звернулась з позовом до ОСОБА_1 , в якому просять суд:
-зобов`язати громадянина ОСОБА_2 відшкодувати залишок суми шкоди завданої державі в особі військової частини НОМЕР_2 у розмірі 175 459 гривень 18 копійок.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на таке.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
За правилами статей 123 та 169 КАС України суд зобов`язаний перевірити дотримання позивачем строків звернення до суду, які передбачені статтею 122 КАС України.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п`ятою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Верховним судом у постанові від 22 грудня 2023 року справа №160/19022/22 викладена правова позиція про те, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних із утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №804/285/16 від 12 грудня 2018 року).
Правова оцінка зазначеному питанню надана Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13.02.2019 у справі № 636/93/14-ц, від 05.12.2018 у справі № 11-892апп18 та від 12.12.2018 у справі № 14-481цс18. Зміст висновку суду касаційної інстанції полягає у наступному: "спір за позовом військової частини до військовослужбовця (у тому числі звільненого зі служби) підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такий, що пов`язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби".
Предметом позову у цій справі є стягнення з відповідача шкоди завданої державі в особі військової частини НОМЕР_2 у розмірі 175 459 гривень 18 копійок.
Відтак, суддя вважає, що заявлений у цій справі спір про стягнення з відповідача шкоди завданої державі виник із відносин публічної служби (військової служби) останнього, тому до спірних правовідносин застосуванню підлягає саме місячний строк звернення до суду, встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Визначення законодавцем строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що частинами другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Військовою частиною НОМЕР_1 подано клопотання про поновлення строків звернення до суду з цим позовом, в обґрунтування якого зазначено таке.
У відповідності до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 24.10.2024 № 305 молодшого сержанта ОСОБА_2 призначеного наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) № 636-РС від 11.10.2024 на посаду командира зенітного ракетного відділення зенітного ракетного взводу механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 , який прибув з військової частини НОМЕР_4 .
У відповідності до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 10.08.2025 № 230 молодшого сержанта ОСОБА_2 від займаних посад УВІЛЬНИТИ та ПРИЗНАЧИТИ на посаду командира зенітного ракетного взводу НОМЕР_5 механізованого батальйону.
12.09.2025 було проведено службове розслідування, яке було завершено на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_3 № 7742 від 12.09.25 про результати службового розслідування з метою встановлення причин та умов самовільного залишення частини молодшим сержантом ОСОБА_3 .
12.10.25 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 № 8370 про результати службового розслідування з метою встановлення причин та умов недоліків під час прийому-передачі справ та посади командира зенітного ракетного взводу 1 механізованого батальйону молодшим сержантом ОСОБА_3 в ході якого, ОСОБА_3 було нанесено збитки державі в особі військової частини НОМЕР_3 сумі 175 459 гривень 18 копійок.
Посилаються на указ Президента України від 24 лютого 202 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», сталу практику Верховного Суду щодо поновлення строків звернення до суду та зазначають, що військовою частиною НОМЕР_3 приймається активна участь в бойових діях, а також те, що військова частина виконує завдання в різних регіонах країни, це призводить до частих переміщень особового складу, як в зоні бойових дій так і в тилу. До виконання завдань з оборони України залучено весь особовий склад частини, що і стало причиною несвоєчасного звернення до суду із даним позовом.
На підставі викладеного, просять поновити строк на звернення до суду з позовною заявою.
Зі змісту позову суддею з`ясовано, що 12.09.2025 проведено службове розслідування, яке завершено на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 12.09.25 № 7742 про результати службового розслідування з метою встановлення причин та умов самовільного залишення частини молодшим сержантом ОСОБА_3 .
12.10.2025 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_3 № 8370 на молодшого сержанта ОСОБА_2 покладено обов`язок відшкодувати суму шкоди завданої державі в розмірі 175 459 гривень 18 копійок.
Суддя вважає, що в межах спірних правовідносин, строк звернення до суду слід обчислювати з 12.10.2025 - моменту прийняття командиром військової частини НОМЕР_3 наказу від 12.10.2025 № 8370 про покладення обов`язку на молодшого сержанта ОСОБА_2 відшкодувати суму шкоди завданої державі.
Проте позивач звернувся до суду 04.08.2026, тобто з пропуском встановленого місячного строку.
Будь-яких обставин і фактів, доказів, які об`єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду у т.ч протягом розумного строку до відповідача, позовна заява, заява про поновлення строку звернення до суду з цим позовом не містять.
Згідно частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
Таким чином позивачу слід надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення строку.
Суддя звертає увагу позивача на те, що заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини 1 та 2 якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, №22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Таким чином, зважаючи на висновок судді щодо пропуску позивачем місячного строку звернення до адміністративного суду, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших причин пропуску такого строку та наданням доказів в підтвердження неможливості звернення до суду з позовом у строк, встановлений статтею 122 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 171, 243 та 248 КАС України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів залишити без руху.
Встановити Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання суду через підсистему "Електронний суд":
- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами поважності причин пропуску строку звернення з 12.10.2025 до дня звернення до суду.
Роз`яснити, що відповідно до частини п`ятнадцятої статті 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Суддя Є.О. Кисельова