ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 380/8131/26
У Х В А Л А
з питань витребування доказів
10 серпня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про витребування доказів в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
в с т а н о в и в:
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 до бюджету податковий борг у сумі 9848,79грн.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 відкрито провадження у справі №380/8131/26.
На адресу суду від представника відповідача Венгер Любові Іванівни надійшло клопотання про витребування доказів, в якому заявник просить витребувати у Головного управління ДПС у Львівській області відомості про те, на підставі яких рішень міської ради, за які саме об`єкти нерухомого майна і якої площі позивач нарахував відповідачу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, чи застосовував пільги, встановлені ст.266 Податкового кодексу України та міською радою, чи враховував загальну площу об`єктів нерухомості, а також відомості про придатність об`єктів нерухомості для проживання. Клопотання обґрунтоване тим, що вказані відомості можуть спростувати позовні вимоги, наявні саме у позивача, а самостійно отримати їх заявник не має можливості у строк, встановлений для подання доказів.
При вирішенні поданого клопотання про витребування доказів суд враховує таке.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є відповідно до ст.72 КАС України будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Предметом доказування згідно з ч.2 ст.73 КАС України є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.3-4 ст.73 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі згідно з ч.1 ст.80 КАС України подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування доказів повинно бути згідно з ч.2 ст.80 КАС України зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Предметом спору у цій справі є стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який визначено податковими повідомленнями-рішеннями, зазначеними у позовній заяві, та не сплачено у встановлений законодавством строк.
Податковим боргом згідно з підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За приписами підп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Згідно з п.54.5 ст.54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податків податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу.
Верховний Суд у постанові від 16.04.2024 у справі №640/17763/21 сформулював висновок, що в межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням-рішенням. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження податкових повідомлень-рішень або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов.
У зазначеній справі Верховний Суд, розглядаючи доводи відповідача про те, що контролюючий орган не надав розрахунку сум податку на нерухоме майно, а також даних про адресу і площу об`єктів житлової нерухомості, на які нараховувався податок, та документів, які підтверджували б право власності відповідача на ці об`єкти, відхилив такі доводи, вказавши, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі, а під час розгляду справи суд зв`язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог.
Аналогічний підхід до правозастосування при вирішенні близьких за змістом правовідносин застосовано Верховним Судом у постанові від 18.04.2019 у справі №813/2092/15, у якій зазначено, що дослідженню і оцінці підлягають питання, чи набула сума податкового зобов`язання, визначена контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні, статусу узгодженого грошового зобов`язання та статусу податкового боргу, і, з огляду на встановлене, чи були правові підстави для її стягнення.
З установлених у цій справі обставин у взаємозв`язку з наведеними висновками Верховного Суду слідує, що обставини, для встановлення яких заявник просить витребувати докази, а саме підстави та порядок нарахування податку, застосування пільг, врахування площі та придатності об`єктів нерухомості для проживання, стосуються правомірності нарахування контролюючим органом грошових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями. Такі обставини не входять до предмета доказування у справі про стягнення податкового боргу і не підлягають перевірці судом у цьому провадженні.
Правильність та правомірність нарахування грошових зобов`язань перевіряється судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження податкових повідомлень-рішень або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов. Відомостей про оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень, на підставі яких виник податковий борг, а також про подання зустрічного позову у цій справі суду не надано.
Оскільки докази, про витребування яких заявлено клопотання, не стосуються предмета доказування у цій справі, суд згідно з ч.4 ст.73 КАС України не бере їх до розгляду. За таких обставин підстави для витребування у позивача зазначених у клопотанні відомостей відсутні, а тому клопотання про витребування доказів задоволенню не підлягає.
Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, у клопотанні не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.
Керуючись ст.ст. 72, 73, 80, 205, 248, 256, 294 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в:
у задоволенні клопотання представника відповідача Венгер Любові Іванівни про витребування доказів відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Желік О.М.