У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
11 серпня 2026 року справа № 580/8532/26
м. Черкаси
Cуддя Черкаського окружного адміністративного суду Каліновська А.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 , викладену у відповіді на адвокатський запит від 20.05.2026, щодо неможливості оформлення та видачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми, отриманої 02.03.2024, за формою додатка 5;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у незавершенні в розумний строк службового розслідування за фактом отримання ОСОБА_1 травми 02.03.2024, ненаданні акта та матеріалів розслідування, неоформленні і невидачі довідки про обставини травми;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 завершити належне, повне, всебічне та об`єктивне службове розслідування за фактом отримання ОСОБА_1 травми 02.03.2024, а у разі якщо попереднє розслідування проведене неповно або з порушеннями - призначити та провести додаткове або повторне розслідування;
- під час такого розслідування зобов`язати військову частину НОМЕР_1 дослідити:
письмові пояснення ОСОБА_1 ;
пояснення свідків; первинну медичну документацію;
документи щодо госпіталізації та лікування; документи щодо проходження служби 02.03.2024;
накази, бойові розпорядження, журнали бойових дій та обліку особового складу; рапорт командира 2 механізованого батальйону від 06.03.2024;
оригінал акта огляду на стан алкогольного сп`яніння;
документи про сертифікацію і повірку технічного засобу;
дотримання порядку проведення огляду;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 за результатами належного розслідування оформити акт розслідування та довідку про обставини травми ОСОБА_1 за формою додатка 5, із зазначенням об`єктивно встановлених дати, часу, місця, характеру та обставин отримання травми, без підміни результатів спеціального розслідування змістом дисциплінарного наказу;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 :
належним чином засвідчену копію акта розслідування;
оригінал або належним чином засвідчену копію довідки про обставини травми за формою додатка 5;
належним чином засвідчені копії матеріалів службового розслідування, крім інформації з обмеженим доступом, яка не стосується позивача;
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08.03.2024 №931 у частині безумовного позбавлення ОСОБА_1 додаткової винагороди за березень 2024 року, як такий, що був прийнятий без належного дослідження всіх обставин, без завершеного спеціального розслідування та без забезпечення права позивача на участь у процедурі прийняття рішення;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиконання власного листа від 30.01.2026 №1/38/1051, а саме невключення ОСОБА_1 до додаткового наказу про виплату додаткової винагороди за підтверджені періоди довготривалого лікування;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, за всі документально підтверджені періоди стаціонарного лікування та відпусток для лікування після тяжкого поранення, пов`язані з травмою від 22.02.2023, а також за інші періоди, щодо яких належними документами підтверджено наявність установлених законодавством умов для виплати;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести повний розгляд усіх наданих ОСОБА_1 медичних документів, окремо визначивши:
періоди лікування наслідків травми від 22.02.2023;
періоди лікування наслідків травми від 02.03.2024;
періоди стаціонарного лікування;
періоди відпусток для лікування після тяжкого поранення;
фактично виплачені та невиплачені суми;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно кількості днів, за всі підтверджені періоди стаціонарного лікування та відпусток для лікування після тяжкого поранення, щодо яких виконані умови постанови Кабінету Міністрів України №168, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 видати наказ про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди за встановлені судом і підтверджені документами періоди лікування.
Ознайомившись з позовною заявою, суддею встановлено, що вона не відповідає вимогам ст. 161 КАС України.
На підставі п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19 липня 2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Аналіз наведених правових положень дає змогу дійти висновку, що з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (19 липня 2022 року) положення статті 233 КЗпП України, у попередній редакції, втратили чинність, внаслідок чого було змінено правове регулювання відносин, які підпадають під дію статті 233 КЗпП України.
Водночас, якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином:
- правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції);
- у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).
Такий правовий підхід застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі №990/156/23 та Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23.
Велика Палата Верховного Суду у вказаному рішенні констатувала, що до вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 02 серпня 2019 року по 04 листопада 2021 року та середнього заробітку за час недопуску до продовження виконання повноважень члена ВРП за період з 05 листопада 2021 року по 19 липня 2022 року застосовується частина друга статті 233 КЗпП України, у редакції до змін, унесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», якою визначено, що особа (працівник, службовець) має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком; до вимог щодо стягнення середнього заробітку за час недопуску до продовження виконання повноважень члена ВРП за період з 19 липня 2022 року по 13 травня 2023 року застосовується частина перша статті 233 КЗпП України, у редакції, що діє з 19 липня 2022 року, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли особа (працівник, службовець) дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Окрім викладеного, відповідно до пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 з 24:00 год 30 червня 2023 року скасовано карантин, установлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запроваджений на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 (термін якого неодноразово продовжувався).
Судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23 зазначила, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року, КЗпП України доповнено главою XIX (зокрема, пунктом 1, який передбачає продовження строків, визначених статтею 233 на строк дії карантину).
На момент внесення цих змін стаття 233 КЗпП України передбачала тримісячний строк звернення за вирішенням трудового спору (з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права); місячний строк (з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки) - у справах про звільнення та річний строк (з дня виявлення заподіяної працівником шкоди) для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації.
Отже, приймаючи вказаний Закон, законодавець мав на меті не допустити порушення прав працівників і роботодавців, які могли б мати місце у зв`язку із поширенням коронавірусу COVID-19, та забезпечити суб`єктам права можливість звернутися до суду із трудовими спорами (у тому числі, спорами про звільнення) та зі спорами про стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації протягом дії карантину.
Водночас, на момент внесення цих змін, стаття 233 КЗпП України діяла у редакції, яка передбачала можливість звернення до суду із позовом про стягнення заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23 зазначила, що постанова Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, якою з 24:00 год 30 червня 2023 року скасовано карантин, опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур`єр» №130, 30 червня 2023 року, тобто в останній день карантину.
На переконання Судової палати, правова позиція, згідно з якою строки, визначені статтею 233 КЗпП України, завершилися 01 липня 2023 року, з огляду на опублікування Постанови №651 в останній день карантину, суперечить меті Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», позбавляє осіб, які мають бажання скористатися правом звернення до суду, можливості належним чином скерувати свою поведінку, що суперечить принципу юридичної визначеності.
З огляду на викладене, Судова палата вважає, що, з урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року.
Такий підхід до вирішення питання строку звернення до суду з урахуванням скасування карантину застосовано Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2024 року у справі №444/2538/23.
Підсумовуючи наведене, Судова палата зазначає, що, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшла таких висновків:
- якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»);
- з урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року.
Повертаючись до обставин справи, що розглядається з урахуванням висновків Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23, суд зазначає, що період до 19.07.2022 регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належного їй грошового забезпечення без обмеження будь-яким строком.
Проте період з 19.07.2022 регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, та передбачає тримісячний строк звернення в суд.
Суд зазначає, що позивач виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з 23.10.2024.
Разом з тим, позов поданий в суд 05.08.2026, тобто з пропуском встановленого ст.233 КЗпП України (у редакції з 19.07.2022) строку звернення в суд.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зважаючи на встановлені строки на звернення до суду, позивач має надати відповідно до вимог ч.6 ст.161 КАС України обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку з належними доказами на її підтвердження.
Частиною 3 ст.161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач надав клопотання про звільнення від сплати судового збору, вказавши в додатках копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , проте, не додав його.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» (далі - Закону №3674-VI).
Абз. 6 підп. 1 п. 3 ч .2 ст. 4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у сумі 3328,00 грн.
Згідно з ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, позивач має надати суду доказ доплати судового збору у розмірі 1064,96 грн на рахунки Черкаського окружного адміністративного суду або докази звільнення від його сплати.
Згідно з частинами 1-2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.161 КАС України, вона на підставі ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху.
З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати йому строк для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали.
Керуючись ст. ст.2, 133, 160, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви строк тривалістю десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА