У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
11 серпня 2026 року справа № 580/8535/26
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області (далі - відповідач) в якому просить:
- перервати беззаконну діяльність ПФ та перевірити виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду та зобов`язати вирішити питання надання пенсії;
- розрахувати можливий розмір пенсії на підставі поданих позивачем документів з урахуванням прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, що становить 9800грн, а також середню заробітну плату по місту Черкаси, за останніми даними 26000грн;
- зобов`язати ПФ виплатити нараховану пенсію за період з 01.10.2025;
- встановити судовий контроль за виконанням рішенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Згідно із пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Судом встановлено, що позивачем в позовній заяві вказано дані місця реєстрації, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), однак до позовної заяви ні РНОКПП, ні паспорт позивача не додано, що у свою чергу, позбавляє суд можливості встановити достовірність вказаних позивачем відомостей.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду завірені належним чином копії РНОКПП та паспорта на підтвердження особи позивача.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (ч. 3 ст. 15 КАС України).
Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України Про забезпечення функціонування української мови як державної у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
Абзацом 4 п. 8 Розділу І Інструкції з діловодства в місцевих та адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20.08.2019 №814, передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені офіційним перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до ст. 79 Закону України Про нотаріат нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Враховуючи вищенаведене суддя зазначає, що при зверненні до суду із позовною заявою позивачем остання частково викладена на іноземній мові (російська).
Тому позивачу необхідно надати позовну заяву складену державною мовою.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позивач звернувшись до суду із позовною заявою вказав відповідача - Головне управління Пенсійного фонду в особі Чернігівського пенсійного фонду.
Водночас, судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлено, що правильна назва відповідача - Головне управління Пенсійного фонду в Чернігівській області.
При цьому, відповідач також вказав неправильну адресу відповідача та не зазначив його код ЄДРПОУ.
Тому позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду позовну заяву у новій редакцій із правильною назвою відповідача з урахуванням вимог п.2 ч. 5 ст 160 КАС України.
Також, частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Суддя зауважує, що розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
При цьому, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, що повинно сприяти ефективному захисту порушених прав та інтересів, у тому числі з огляду на виконання рішення суду.
Також позовні вимоги повинні логічно випливати з обставин, що свідчать про факти порушень права.
Окрім того, при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
За загальним правилом, під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем, із визначених у частині 1 статті 5 КАС України, способи захисту своїх порушених прав, свобод чи інтересів. Позовні вимоги повинні формулюватися позивачем максимально чітко і зрозуміло.
Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Як вже зазначалось, предмет судового розгляду (зміст позовних вимог) має бути чітким та зрозумілим. При цьому, обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача.
Однак, прохальна частина позовної заяви є такою, що не відповідає приписам ч. 1 ст. 5 КАС України.
Позовні вимоги, зазначені у прохальній частині позову не відповідають приписам п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, оскільки позивач в прохальній частині позову ставить тільки вимогу зобов`язального характеру та просить вчинити дії суд (перевірити виконання рішення суду, розрахувати розмір пенсії) не вказуючи які дії або яке рішення відповідача є протиправними, що суперечить ст. 5 КАСУ.
Вказане свідчить, що зміст позовних вимог не відповідає приписам КАС України, оскільки заявляючи позовні вимоги до відповідача, позивач не зазначає, які дії, на переконання позивача, є протиправними.
З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги, заявлені позивачем у прохальній частині позову є нечіткими, оскільки сформовані з порушенням ст. 5 КАС України.
Крім того, відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон України № 3674-VI).
Стаття 2 вказаного Закону передбачає, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частиною 2 статті 4 Закону України № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору встановлюються у 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік від 3 грудня 2025 року № 4695-IX установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 3328 грн.
У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Отже, позивачу необхідно уточнити та сформувати вимоги до відповідача, з урахуванням вимог ст. 5 КАС України та сплатити судовий збір відповідно до кількості позовних вимог.
Відповідно до ч. ч. 1-2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 160-161 КАС України, що має наслідком на підставі ст. 169 КАС України залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви строк тривалістю десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз`яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ