Судові рішення

Ухвала № 138939218 у справі № 520/25318/24 від 12.08.2026

Ухвала від 12.08.2026 в адміністративній справі № 520/25318/24 (категорія «Осіб, звільнених з публічної служби»). Суд: Другий апеляційний адміністративний суд, суддя Русанова В.Б.

Справа№ 520/25318/24
СудДругий апеляційний адміністративний суд
СуддяРусанова В.Б.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяОсіб, звільнених з публічної служби
Дата ухвалення12.08.2026
Надійшло до реєстру13.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138939218

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

УХВАЛА

12 серпня 2026 р. Справа № 520/25318/24

Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Русанова В.Б., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 по справі № 520/25318/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 залишено без задоволення позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

17.07.2026 на рішення суду ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання зазначено, що копію рішення від 03.07.2025 не отримував, у зв`язку із поганим самопочуттям, в період з 04.08.2025 по 13.08.2025 проходив медичне обстеження, з 23.09.2025 по 20.09.2025 - знаходився на стаціонарному лікуванні, де переніс операцію, з 06.10.2025 по 07.11.2025 знаходився на амбулаторному лікуванні, з 17.12.2025 по 22.12.2025 - знаходився на стаціонарному лікуванні, що підтверджується виписками із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 3644, медичної картки № 2758/2 від 30.09.2025, № 108153 від 07.11.2025.

Також, зауважив, що у червні 2026 р. ознайомився з постановою Верховного Суду від 10.06.2026 у подібній справі № 300/6209/24, що зумовило його звернутись до суду з апеляційною скаргою. Просить визнати наведені підстави пропуску строку поважними та поновити строк на апеляційне оскарження.

Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Строк на апеляційне оскарження визначений у статті 295 КАС України, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, що були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.

Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від вказаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, необхідно виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), що безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, що виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Усталеною є практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, що стали перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, що він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Харківського окружного адміністративного суду прийнято 03.07.2025 в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, копію якого отримано скаржником 16.07.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

З апеляційною скаргою позивач звернувся 17.07.2026, тобто через рік з дати отримання судового рішення.

Як на поважність підстав пропуску строку апелянт посилається на погане самопочуття, погіршення здоров`я, операції, перебування на амбулаторному та стаціонарному лікуванні та появу судового рішення Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Так, питання поважності пропуску звернення до суду у зв`язку із перебуванням особи на амбулаторному лікуванні вже було предметом оцінки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20 червня 2019 року та Верховного Суду у постановах від 17 липня 2019 року у справі № 815/1175/17, від 20 лютого 2020 року у справі № 560/3070/19, від 26 березня 2020 року у справі № 805/2688/18-а, від 25 травня 2023 року у справі № 640/16276/21, які суд уважає за необхідне врахувати і при вирішенні даної справи.

Верховний Суд у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 560/3070/19 зазначив, що амбулаторне лікування розуміє під собою лікувально-профілактичні дії, які надаються особі (основні види медичної допомоги), як в самій амбулаторії (без залишення в лікарні на стаціонар), так і вдома.

Хвороба, лікування в умовах денного стаціонару, перебування на амбулаторному та стаціонарному лікуванні не є перешкодою для звернення до суду з позовом та не є об`єктивно непереборними обставинами, оскільки залежали виключно від волевиявлення самого позивача та належного використання ним своїх прав, визначених нормами закону.

Посилання апелянта на перебування на стаціонарному лікуванні в період з 23.09.2025 по 20.09.2025 та з 17.12.2025 по 22.12.2025, не є достатніми , що свідчать про наявність поважних причин пропуску строку, оскільки апеляційну скаргу подано лише у липні 2026 р., тобто майже через пів року після перебування на стаціонарному лікуванні. Доказів наявності перешкод подати апеляційну скаргу в період з грудня 2025 по липень 2026 позивачем не надано.

Посилання апелянта на поважність пропуску строку - поява «позитивної» практики Верховного Суду у спорі, який позивач вважає подібним свідчить про зміну особистого суб`єктивного сприйняття позивачем спірних правовідносин та не впливає на перебіг строку на апеляційне оскарження.

Так, норми права, які регламентують спірні правовідносини були і залишаються незмінними, а тому зміна уявлень позивача під впливом судової практики не є об`єктивною обставиною, яка може бути оцінена як поважна.

Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.02.2026 у справі № 990/558/25.

Таким чином, ініціюючи апеляційний перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2025, усвідомлюючи встановлені процесуальним законом строки розгляду справи в суді першої інстанції та подачі апеляційної скарги, апелянт звернувся з апеляційною скаргою 17.07.2026, тобто більше ніж через рік.

Наведені скаржником обставини, якими він обґрунтовує поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження в період з 16.07.2025 (дати отримання копії судового рішення) по 17.07.2026 (день подання апеляційної скарги), не дають підстав вважати їх об`єктивними та непереборними.

Процесуальна поведінка скаржника не демонструє повноти використання своїх процесуальних прав, готовність брати участь у справі на всіх етапах її розгляду, достатньої зацікавленості щодо належного захисту своїх прав в судовому порядку. ОСОБА_1 не довів, що в цій справі можливість вчасного подання ним апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції не мала суб`єктивного характеру, тобто не залежала від його волевиявлення.

Натомість пропуск строку на апеляційне оскарження судового рішення через пасивну поведінку скаржника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі не є поважною причиною пропуску строку.

Таким чином, оцінивши доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку апеляційного оскарження, є об`єктивними, не залежать від дій особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі. Наведені скаржником обставини не мають ознак об`єктивних істотних перешкод для вчасної реалізації процесуальних прав.

Відповідно до ч.3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підставі для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

Визнати наведені у клопотанні ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення підстави пропуску строку - неповажними.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 по справі № 520/25318/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Б. Русанова

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
31.08.2026 Ухвала № 139383574 Другий апеляційний адміністративний суд
29.07.2026 Ухвала № 138586444 Другий апеляційний адміністративний суд
03.07.2025 Рішення № 128604913 без тексту Харківський окружний адміністративний суд
15.05.2025 Ухвала № 127371294 без тексту Харківський окружний адміністративний суд
25.11.2024 Ухвала № 123276567 без тексту Харківський окружний адміністративний суд
16.09.2024 Ухвала № 121637691 без тексту Харківський окружний адміністративний суд