ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2026 р. Справа № 520/29879/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 (головуючий суддя І інстанції: Мар`єнко Л.М.) у справі №520/29879/24
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 "
про визнання протиправними та скасування пункту наказу, наказу, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного грошового забезпечення за період вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 01.10.2024 №252 "Про застосування дисциплінарних стягнень", яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 24.10.2024 №1481 о/с "По особовому складу", яким позивача звільнено зі служби в поліції;
поновити позивача на посаді, що є рівнозначною посаді заступника командира роти №3 штурмового батальйону №1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення " ІНФОРМАЦІЯ_3 штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та буде відповідати рішенню медичної (військово-лікарської комісії) ДУ "ТМО МВС України по Луганській області" від 19.09.2024 №318/СНП;
стягнути з Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на користь позивача середньомісячне грошове забезпечення за період вимушеного прогулу, починаючи з дати звільнення по дату прийняття рішення судом про поновлення на роботі;
допустити негайне виконання цього рішення в частині поновлення позивача на службі в поліції.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 01.10.2024 №252 "Про застосування дисциплінарних стягнень", яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 24.10.2024 №1481 о/с "По особовому складу", яким позивача звільнено зі служби в поліції.
Поновлено позивача на службі в Національній поліції України на посаді заступника командира роти №3 штурмового батальйону №1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
Стягнуто з Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на користь позивача середньомісячне грошове забезпечення за період вимушеного прогулу в розмірі 363 552,81 грн.
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на службі в поліції на посаді заступника командира роти №3 штурмового батальйону №1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення " ІНФОРМАЦІЯ_3 штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
ОСОБА_1 подав заяву, в якій просив суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на його користь витрати на правову допомогу в розмірі 25 000,00 грн., понесені в суді першої інстанції.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 заяву щодо розподілу судових витрат задоволено частково.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Відповідач, не погодившись з додатковим рішенням суду в частині розміру витрат на правничу допомогу, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування вимог скарги зазначає, що розмір витрат зазначений судом є завищеним, не співмірним, не обґрунтованим та не пропорційним до предмету спору.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, вважаючи додаткове рішення законним і справедливим, просив залишити його без змін.
Відповідач подав відповідь на відзив, в якому, заперечуючи проти доводів позивача, просив скасувати додаткове рішення суду першої інстанції.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Бегунц А.О., П`янова Я.В.
У зв`язку з перебуванням у відпустці судді П`янової Я.В., на підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений новий склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Присяжнюк О.В., Бегунц А.О.
На підставі положень ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши додаткове рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази у справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи заяву позивача частково, суд першої інстанції, виходячи з принципів обґрунтованості та співмірності судових витрат, а також клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на його користь витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст.16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до ч.3 ст.132 КАС України до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.
Відповідно до приписів частин 1-5 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 7 ст.139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Виходячи з положень ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані такі витрати з розглядом справи. Водночас, дії сторони щодо досудового вирішення спору підлягають врахуванню лише у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.01.2022 по справі №813/2241/18.
Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Професійна правнича допомога у цій справі надавалася позивачу адвокатом Шевченко Д.С. (далі по тексту - адвокат) на підставі договору про надання правової допомоги від 08.10.2024, за умовами якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надати клієнту за винагороду необхідну правову допомогу в ycix судах, органах прокуратури та інших правоохоронних органах України у кримiнальних провадженнях, справах про адмiнiстративнi правопорушення, про порушення митних правил, господарських, адміністративних та цивiльних судових справах, а також виконавчих провадженнях, стороною у яких виступає клієнт.
На підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги суду надано копію договору про надання правової допомоги від 08.10.2024; акт прийняття послуг із надання правової (правничої) допомоги від 31.12.2025.
Судом встановлено, що представництво інтересів позивача в суді першої інстанції здійснювалося адвокатом Шевченко Д.С., на підставі договору про надання правової допомоги від 08.10.2024 (далі по тексту - Договір).
Згідно п.3.1 Договору сторони визначили гонорар адвоката в розмірі 25 000 грн. за судове провадження в суді першої інстанції.
Після виконання умов Договору протягом 10 (десяти) календарних днів адвокат надає клієнту (позивачу) акт наданих послуг, який останній зобов`язаний підписати в строк не пізніше трьох робочих днів з моменту надання його адвокатом клієнту на підписання (п.3.3 Договору).
Відповідно до п.3.4 Договору клієнт (позивач) сплачує вказані в п.3.1 цього Договору грошові кошти протягом 5 днів з дня підписання акту наданих послуг.
Актом виконаних робіт від 31.12.2025 зазначено, що позивачу надано наступні послуги:
1) укладення договору, встановлення обставин справи, аналіз нормативних та законодавчих актів, що регулюють спірні правовідносини, проведення консультації з правових питань, формування стратегії та тактики захисту порушених прав - 2 години;
2) формування та подання заяв, клопотань, скарг, адвокатських запитів, формування проектів документів, в тому числі: поштові витрати, витрати на копіювання та друк, транспортні витрати (ПММ), спожиті комунальні послуги (адвокатський запит №1 від 11.10.2024, заява №2 від 16.04.2025) - 3 години;
3) формування та надання заяв, заяв по суті справи, інших клопотань, заяв, скарг у межах судового розгляду справи №520/29879/24 у суді першої інстанції (позовна заява від 28.10.24, клопотання про витребування доказів, клопотання про залучення третьої особи, клопотання про загальне провадження, заява про ознайомлення №4 від 26.11.24, відповідь на відзив №5 від 27.11.24, додаткові пояснення №5 від 08.12.24, додаткові пояснення №8 від 31.01.25 - 20 годин.
Всього надано послуг в кількості 25 годин на суму 25 000,00 грн.
Колегія суддів зазначає, що справу розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного провадження, без виклику сторін.
Оцінюючи заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що належною до стягнення є сума у розмірі 10 000 грн., виходячи із принципів обґрунтованості та співмірності таких витрат.
Водночас, суд першої інстанції залишив поза увагою, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.
Окрім того, суд першої інстанції належним чином не обґрунтував чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін.
В свою чергу, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
Вищевказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 24.03.2026 у справі №160/6124/21.
Велика Палата Верховного Суду також вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Дослідивши докази, надані на підтвердження понесених витрат на правову допомогу та матеріали справи, колегія суддів вважає, що визначена судом першої інстанції сума до стягнення - 10 000,00 грн. не відповідає критеріям співмірності, обґрунтованості та доцільності таких витрат з огляду на наступне.
Судом встановлено, що в суді першої інстанції в процесі надання позивачу професійної правничої допомоги адвокатом складено наступні документи:
позовну заяву;
клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження;
клопотання про залучення третьої особи;
заяви про ознайомлення з матеріалами справи;
клопотання про витребування доказів;
відповідь на відзив;
додаткові пояснення у справі.
Щодо складення адвокатом клопотань про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та залучення третьої особи, колегія суддів зазначає, що оскільки судом відмовлено у їх задоволенні, останні не підлягають врахуванню при визначенні належної до відшкодування суми витрат на правничу допомогу.
Стосовно заяви про ознайомлення з матеріалами справи, колегія суддів зазначає, що фактично остання не є документом, який би вимагав юридичних знань адвоката.
Щодо складення адвокатом клопотання про витребування доказів, відповіді на відзив, додаткових пояснень у справі, колегія суддів зазначає, що останні є невеликими за змістом, не вимагали великого обсягу юридичної роботи та не потребували затрат значного часу та зусиль, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу. Окрім того, частина вказаних документів фактично дублюють зміст позовної заяви.
Стосовно поштових витрат, витрат на копіювання та друк, транспортних витрат, а також витрат за спожиті комунальні послуги, колегія суддів зазначає, що є суто технічними діями, які взагалі не потребували юридичної роботи адвоката.
Відповідно до ч.7 ст.134 КАС України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Відтак, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог ч.6 ст.134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.
Аналогічні висновки висловлено Верховним Судом в постанові від 23.01.2025 у справі №120/17480/23.
Відповідач подав заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення, зазначивши, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу є завищеною та необґрунтованою.
Відтак, в розумінні в розумінні ч.6 ст.134 КАС України, позивачем подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, визначена судом першої інстанції до стягнення в суді першої інстанції сума витрат на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн., є необґрунтованою та підлягає зменшенню.
Враховуючи, що з подібних правовідносин наявна судова практика, що об`єктивно спрощувало роботу адвоката при підготовці процесуальних документів; справа розглянута судом в порядку в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; частково задоволено позов; з огляду на принципи розумності, співмірності обсягу наданих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, складністю справи та об`ємом наданих послуг; а також на клопотання відповідача про зменшення розміру заявлених до відшкодування витрат, колегія суддів вважає, що співмірною до відшкодування сумою витрат позивача на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції є сума 5 000,00 грн.
Відповідно до ч.4 ст.317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 311, 315, 317, 321, 325328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " задовольнити частково.
Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 у справі №520/29879/24 змінити, виклавши третій абзац резолютивної частини в наступній редакції:
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 копійок).
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді О.В. Присяжнюк А.О. Бегунц