П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
У Х В А Л А
12 серпня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/12958/26
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Вербицької Н.В., суддів Джабурії О.В., Кравченка К.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И Л А:
24 липня 2026 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду повторно надійшла апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на зазначене рішення, яким адміністративний позов задоволено.
Також апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що апелянт вже звертався із апеляційною скаргою у встановлений строк, а процедура сплати судового збору потребує певної затрати часу. При цьому, апелянт вказав, що строк апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції припав на дію воєнного стану, а особовий склад залучений до виконання завдань з відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України та забезпечення територіальної цілісності України.
Вирішуючи клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ч.3 ст.295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту апеляційної скарги. Частиною 1 статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Колегія суддів зазначає, що питання поновлення процесуального строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, є процедурним і вирішується шляхом постановлення судом апеляційної інстанції відповідної ухвали, яка повинна бути належним чином мотивована й містити, зокрема, мотиви, з яких суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення цього строку або для відмови у такому поновленні, норми закону, якими керувався суд, постановляючи ухвалу.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішніх процедур (бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору тощо). Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж. Сама собою затримка бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не є автоматичною, достатньою і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
З матеріалів апеляційної скарги слідує, що апелянтом до розпорядника коштів подано рапорт на сплату судового збору лише 23 червня 2026 року (вих. № 1306/5298), однак апелянт у заявленому клопотанні про поновлення строку жодним чином не наводить обґрунтувань чому рапорт про виділення коштів на сплату судового збору подано в не найкоротший час з дати отримання ним оскаржуваного рішення.
Дослідивши надані відповідачем виписки з рахунку за 05.06.2026, 07.06.2026, 10.06.2026, 11.06.2026, 12.06.2026, 14.06.2026, 15.06.2026, 16.06.2026, 17.06.2026, 23.06.2026, 24.06.2026, 25.06.2026, 26.06.2026, 30.06.2026, 01.07.2026, 02.07.2026, 05.07.2026, 06.07.2026, 08.07.2026, 09.07.2026, 10.07.2026, 14.07.2026, 15.07.2026, 16.07.2026, 17.07.2026, 19.07.2026, 20.07.2026 колегія суддів звертає увагу на наявний рух коштів по КЕКВ2800 (за 10.06.2026, 11.06.2026, 12.06.2026), наявність вхідного залишку та періодичне погашення кредитного залишку, що вказує на надходження коштів у відповідний період.
Крім того, колегія суддів зауважує, що апелянт надав виписки по рахунку за вибіркові дати, що унеможливлює встановлення факту відсутності коштів за весь період апеляційного оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року, починаючи від виникнення в апелянта права на апеляційне оскарження.
Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Сама ж по собі сплата суб`єктом владних повноважень судового збору після спливу встановленого КАС України та наданого судом строку не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Стосовно доводів апелянта про те, що пропуск строку апеляційного оскарження зумовлено дією воєнного стану та залученістю особового складу до виконання завдань з відсічі збройної агресії, колегія суддів звертає увагу, що запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.
При цьому, колегія суддів наголошує, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
Разом із тим, відповідач до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не надає доказів, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі, як і не надає доказів залученості відповідальних осіб до участі в бойових діях (заходах), що об`єктивно унеможливлювало подання апеляційної скарги встановленим порядком.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними тих причин, що наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку (10 днів з моменту отримання ухвали суду) для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших причин такого пропуску та наданням на підтвердження цього відповідних та достатніх доказів.
Згідно з п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 299 КАС України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Відмовити ІНФОРМАЦІЯ_1 у задоволені клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
Роз`яснити ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги щодо порушення строку апеляційного оскарження, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
У зв`язку із перебуванням суддів Вербицької Н.В. та Джабурії О.В. у щорічних основних відпустках, ухвала складена та підписана у перший робочий день.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Вербицька
Судді О.В. Джабурія К.В. Кравченко