ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/18540/21 Суддя (судді) першої інстанції: Костенко Д.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів Сорочка Є.О.,
Чаку Є.В.,
при секретарі Ковальчук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора на додаткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2021 року (вступна та резолютивна частини) позов задоволено частково.
Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2021 року (вступна та резолютивна частини) стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12.06.2021 по 08.12.2021 у розмірі 99991,12 грн. (дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто одна гривня 12 коп.).
Допущено до негайного виконання додаткове рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 16127,60 грн. (шістнадцять тисяч сто двадцять сім гривень 60 коп.).
Не погоджуючись із прийнятим додатковим рішенням суду, Офіс Генерального прокурора звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши учасників справи, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, додатковим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2021 року стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12.06.2021 по 08.12.2021 у розмірі 99991,12 грн. (дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто одна гривня 12 коп.).
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи №640/18540/21 є лише вступна та резолютивна частини додаткового рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2021 року.
Також, повний текст додаткового рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2021 року у справі №640/18540/21 відсутній в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Отже, повний текст додаткового рішення від 22 грудня 2021 року у справі №640/18540/21 Окружним адміністративним судом міста Києва складений не був.
Відповідно до частини 1 статті 246 КАС України, рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.
Частиною 2 статті 246 КАС України передбачено, що у вступній частині рішення зазначаються: 1) дата і місце його ухвалення; 2) найменування суду; 3) прізвище та ініціали судді або склад колегії суддів; 4) прізвище та ініціали секретаря судового засідання; 5) номер справи; 6) ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи; 7) вимоги позивача; 8) прізвища та ініціали представників учасників справи та прокурора.
Нормами ч. 3 ст. 246 КАС України визначено, що в описовій частині рішення зазначаються: 1) стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача; 2) заяви, клопотання учасників справи; 3) інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
Згідно вимог ч. 4 ст. 246 КАС України, у мотивувальній частині рішення зазначаються: 1) обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; 2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; 3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; 4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку; 5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; 6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування; 7) мотиви, з яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд, відмовляючи у позові, дійшов висновку, що оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої статті 2 цього Кодексу.
Положеннями частин 5-6 статті 246 КАС України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
У разі необхідності у резолютивній частині також вказується про: 1) порядок і строк виконання рішення; 2) надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення; 3) повернення судового збору; 4) призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат; 4-1) здійснення судового контролю, передбаченого частинами п`ятою, шостою статті 382 цього Кодексу; 5) дату складення повного рішення суду.
У відповідності до частини 1 статті 250 КАС України судове рішення (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, негайно після виходу суду з нарадчої кімнати публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.ч. 3-5 ст. 250 КАС України головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
В силу вимог частини 6 статті 250 КАС України у разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин судового рішення (скорочене рішення) суд повідомляє, коли буде складено повне судове рішення.
Таким чином, з вищевказаного вбачається, що рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. При цьому, КАС України передбачено можливість проголосити скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини), однак, у такому випадку, суд повідомляє, коли буде складено повне судове рішення.
Статтею 317 КАС України визначено підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищезазначене, оскільки, Окружним адміністративним судом міста Києва не виготовлено повний текст рішення від 08 грудня 2021 року у даній справі, колегія суддів вважає, що таке рішення є невмотивованим та прийнятим з неповним з`ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, що, в силу приписів, частини 1 статті 317 КАС України, є обов`язковою підставою для його скасування з необхідністю ухвалення нового судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Рогатюк проти України» (заява № 30062/24) від 23 жовтня 2025 року було констатовано обмеження суті права заявника на доступ до суду та порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Судом першої інстанції не було розглянуто позовну вимогу щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Частиною другою статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР "Про оплату праці" (із змінами і доповненнями) порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так підпунктом "з" пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок №100) встановлено, що вказаний Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадку вимушеного прогулу.
Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Відповідно до пункту 5 цього Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з пунктом 8 цього ж Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
З огляду на викладене розрахунок середньоденної заробітної плати проводиться шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).
Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки Офісу Генеральної прокуратури №21-8970зп від 16 грудня 2021 року за останні 2 місці роботи, що передували звільненню позивача, а саме: у квітні-травні 2021 року, ним отримано заробітну плату у розмірі 0,00 грн. (за квітень) та 4031,88 грн. (за травень) відповідно. Сума середньоденної заробітної плати складає 806,38 (4031,88 грн.: 5 робочих днів).
Згідно з вказаною довідкою, кількість відпрацьованих позивачем днів у квітня-травні 2021 року становить 5 днів (за травень 5 відпрацьованих днів).
З урахуванням викладеного, стягненню з Офісу Генерального прокурора на користь позивача підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу з за період з 12.06.2021 по 08.12.2021 у розмірі 99991,12 грн. (дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто одна гривня 12 коп.) з відповідним відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення; 3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті.
Отже, з наведених положень процесуального закону вбачається, що суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги не наділений повноваженнями скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд до цього ж суду. У разі встановлення підстав для скасування судового рішення суд апеляційної інстанції зобов`язаний вирішити спір по суті в межах наданих йому повноважень, ухваливши нове судове рішення або вчинивши іншу процесуальну дію, передбачену частиною першою статті 315 КАС України.
Крім того, колегія суддів бере до уваги положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року № 2825-IX, відповідно до якого Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано (стаття 1). При цьому судом також враховується рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рогатюк проти України» (заява № 30062/24 від 23 жовтня 2025 року), яким констатовано порушення права заявника на доступ до суду, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За таких обставин направлення цієї справи на новий розгляд до ліквідованого суду першої інстанції є юридично неможливим та не забезпечуватиме ефективного доступу особи до правосуддя.
Частиною 1 ст. 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора задовольнити частково.
Додаткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2021 року скасувати, з мотивів, викладених в мотивувальній частині даної постанови.
Стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12.06.2021 по 08.12.2021 у розмірі 99991,12 грн. (дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто одна гривня 12 коп.).
Допустити до негайного виконання додаткове рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 16127,60 грн. (шістнадцять тисяч сто двадцять сім гривень 60 коп.).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочко Є.О.
Чаку Є.В.
Повний текст виготовлено: 10 серпня 2026 року.