ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/22800/26 Суддя першої інстанції: Дудін С.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Файдюка В.В.,
суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач-1, ГУ ДПС у Харківській області), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2, ДПС України), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.02.2026 №4777/0901;
- визнати протиправним та скасувати рішення ДПС України від 07.05.2026 №11826/6/99-00-06-03-02-06 про результати розгляду скарги.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року позовну заяву повернуто позивачеві.
Не погоджуючись із указаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свою позицію обґрунтовує тим, що предметом оскарження у цій справі є податкові повідомлення-рішення, а також рішення ДПС України, винесене за результатами розгляду скарги на ці ППР. Оскаржуване рішення, яким залишено без змін рішення нижчестоящого органу, є невід`ємною частиною процедури захисту прав платника податків у межах одного спірного правовідношення. Отже, вимоги є пов`язаними в розумінні ст. 172 КАС України.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що позовна вимога, заявлена до ДПС України, є самостійною та не залежить від позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.02.2026 №4777/0901, заявленої до ГУ ДПС у Харківській області. Жодна з цих вимог не є по відношенню одна до одної основною чи похідною. 3 наведеного вбачаються ознаки штучного об`єднання позивачем вимог із залученням в якості співвідповідача ДПС України з метою зміни територіальної підсудності справи, що є зловживанням процесуальними правами.
Відзиву ДПС України на апеляційну скаргу ОСОБА_1 у встановлений судом строк не надійшло.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2026 року продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження з 11 серпня 2026 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, місцезнаходженням ФОП ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .
Місцезнаходженням відповідача-1 - ГУ ДПС в Харківській області, є: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 46.
Місцезнаходженням відповідача-2 - ДПС України, є: м. Київ, Львівська площа, 8.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що об`єднання у позовній заяві кількох позовних вимог, які мають розглядатись різними судами (за місцем знаходження відповідачів) та зазначення одним з відповідачів ДПС України, місцезнаходження якого м. Київ, зроблено для зміни підсудності справи, що є неприпустимим.
Разом з тим, з такими висновками суду першої інстанції не можна погодитися з огляду на таке.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
До адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас, відповідно до зазначених норм, право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб`єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом, є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з приписами ч.ч. 6, 8 ст. 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, місцезнаходження позивача (м. Харків) та відповідача-1 (м. Харків) знаходяться в межах Харківської області.
Так, позивачем заявлено, зокрема, позовну вимогу про визнання протиправним та скасування рішення ДПС України про результати розгляду скарги № 11826/6/99-00-06-03-02-06 від 07.05.2026.
З цього приводу, суд першої інстанції дійшов висновку, що об`єднання у позовній заяві кількох позовних вимог, які мають розглядатись різними судами (за місцем знаходження відповідачів) та зазначення одним з відповідачів ДПС України, місцезнаходження якого м. Київ, зроблено для зміни підсудності справи.
Водночас, колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, що ґрунтуються на припущеннях та передчасними, оскільки, позивачем заявлено вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області та рішення ДПС України про результати розгляду скарги, які виникли з одних правовідносин та акта перевірки, при цьому, надання висновку судом про те, що само по собі рішення, прийняте за результатами вирішення податкового спору у порядку досудового врегулювання, не створює, не змінює та не припиняє будь-яких прав та обов`язків, саме на стадії відкриття провадження у справі, є неможливим з точки зору приписів КАС України та має оцінено саме під час розгляду спору по суті.
Також, колегія суддів зауважує, що у разі, якщо суд встановить та зазначає про наявність обставин маніпулювання особою позивача підсудністю, суд має застосувати наслідки, передбачені ст. 45 КАС України.
Положеннями частин 1-2 статті 21 КАС України передбачено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.
Якщо справа щодо пов`язаних вимог територіально підсудна різним місцевим адміністративним судам, то її розглядає один з цих судів за вибором позивача.
Відповідно до ч. 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Як вже зазначено вище колегією суддів, у цій справі позовні вимоги є пов`язаними між собою підставою виникнення та поданими доказами.
Таким чином, оскільки позивачем позовні вимоги пред`явлені до двох відповідачів, з правовідносин, що виникли з одного акта перевірки, та місцезнаходженням одного з них у м. Києві, подання позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду, а не Харківського окружного адміністративного суду, є правом позивача, передбаченим приписами КАС України.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України, для повернення позовної заяви позивачеві.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 3 статті 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про повернення позовної заяви було порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити - ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями ст. ст. 169, 242-244, 250, 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року - скасувати.
Справу направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк
Судді О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев
Повне судове рішення виготовлено 11 серпня 2026 року.