Судові рішення

Ухвала № 138943160 у справі № 161/8832/26 від 11.08.2026

Ухвала від 11.08.2026 в адміністративній справі № 161/8832/26 (категорія «Дорожнього руху»). Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд, суддя Гуляк Василь Васильович.

Справа№ 161/8832/26
СудВосьмий апеляційний адміністративний суд
СуддяГуляк Василь Васильович
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяДорожнього руху
Дата ухвалення11.08.2026
Надійшло до реєстру13.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138943160

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

11 серпня 2026 року м. Львів Справа № 161/8832/26 пров. № А/857/43379/26

Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Гуляк В. В., перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 липня 2026 року у справі № 161/8832/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Рівненській області Стібиш Світлани Володимирівни, Департаменту патрульної поліції про изнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 липня 2026 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора 2 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Рівненській області Стібиш Світлани Володимирівни, Департаменту патрульної поліції про изнання протиправною та скасування постанови.

Не погодившись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Згідно вимог частини 4 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Застосовуючи аналогію статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, з урахуванням положень ст.286 КАС України.

Із матеріалів електронної справи слідує, що оскаржене судове рішення проголошено 08.07.2026, повне судове рішення складено 15.07.2026.

Апеляційну скаргу подано 31 липня 2026 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Особою, яка подала апеляційну скаргу, не подано заяви про поновлення строку апеляційного оскарження.

За встановленого вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши термін для усунення недоліку.

Крім того, вказана апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що судовий збір не сплачується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Надаючи правову оцінку заявленому клопотанню, суд виходить з наступного.

Варто зауважити, що сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати судового збору в усіх спорах.

Так, статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

Суд зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим. Це допускається, оскільки право доступу до суду за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб. Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у своїй практиці неодноразово зауважував, що вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У даному випадку скаржник посилається на те, що він на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Щодо посилання скаржника на вказаний пункт згаданого Закону як підстави звільнення від сплати судового збору, то апеляційний суд, враховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17, зазначає наступне.

Пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

У свою чергу, правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, визначений Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

У статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", закріплені пільги учасникам бойових дій та гарантії їх соціального захисту, а у частині другій статті 22 цього Закону встановлено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону "Про сплату судовий збір" у сукупності з положеннями частини другої статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дає підстави для висновку, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з реалізацією їхнього правового статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати судового збору в усіх спорах.

Відтак, хоча вказана норма пункту 13 частини першої статті 5 Закону "Про судовий збір" не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права мають нерозривно пов`язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.

Отож, Законом України "Про судовий збір" звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав.

Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Відтак, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI, суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Перевіряючи наявність підстав для звільнення скаржника як учасника бойових дій від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі слід виходити з того, що предметом спору цієї справи є постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7017730 від 13.04.2026.

Тобто, вимоги скаржника не пов`язані з порушенням права на соціальний захист, саме, як учасника бойових дій, а тому судовий збір за подання апеляційної скарги у даній справі підлягає сплаті на загальних підставах.

Подібні правові висновки також наведені в ухвалі Верховного Суду від 28.10.2024 у справі №756/10411/24.

Ставки судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення визначені Законом України «Про судовий збір».

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2026 року становить 3328 грн.

Розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, розмір судового збору який підлягав сплаті при поданні позовної заяви становить 665 грн 60 коп.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Перевіривши матеріали справи суд встановив, що апеляційну скаргу подано в електронній формі через підсистему «Електронний суд», а тому при обрахунку суми судового збору застосовується коефіцієнт 0,8..

Враховуючи наведене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а саме 798 грн 72 коп.

Вказані недоліки апеляційної скарги повинні бути усунені шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням підстав для його поновлення та документа про сплату судового збору в розмірі 798,72 грн.

Реквізити для сплати судового збору: «Отримувач - ГУК Львiв/Галицький р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) - 38008294; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача - [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету - 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); призначення платежу - *;101; код платника; судовий збір; № справи; Восьмий апеляційний адміністративний суд».

При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз`яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись статтями 295, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 липня 2026 року у справі № 161/8832/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Рівненській області Стібиш Світлани Володимирівни, Департаменту патрульної поліції про изнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку, та документа про сплату судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Гуляк

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
31.08.2026 Ухвала № 139390420 Восьмий апеляційний адміністративний суд
08.07.2026 Рішення № 138340642 Луцький міськрайонний суд Волинської області
03.06.2026 Ухвала № 137245580 Луцький міськрайонний суд Волинської області
29.04.2026 Ухвала № 136157078 без тексту Луцький міськрайонний суд Волинської області