СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-а/759/214/26
ун. № 753/12471/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2026 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
У липні 2026 року за підсудністю від Дарницького районного суду міста Києва до Святошинського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення №690/1 від 16.06.2025.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.
Вивчивши матеріали позовної заяви суд вважає, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, а тому вона має бути залишена без руху з наступних підстав.
Статтями 160, 161 КАС України встановлені вимоги до позовної заяви.
Щодо визначення складу відповідачів по справі суд зауважує, що у позовній заяві позивач залучає у якості відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду у справі №742/2298/17 від 17.09.2020, належним відповідачем у справах про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення є орган, який таке стягнення застосував, а не конкретна посадова особа вказаного органу.
Як убачається із оскаржуваної постанови №690/1 від 16.06.2025, органом, який наклав адміністративне стягнення є ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача (ч. 3 ст. 48 КАС України).
Враховуючи вищенаведене, позивач має визначитись із колом відповідачів у справі.
Окрім зазначеного, відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
У відповідності до ч. 4 ст. 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Статтею 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Досліджуючи додані до позовної заяви матеріали суд встановив, що Ордер на надання правничої допомоги серії АІ №2203618 від 04.06.2026 адвоката Трунілова Я.О, виданий на ім`я ОСОБА_1 на представлення інтересів останнього у Дарницькому районному суді міста Києва.
Зважаючи на викладене, адвокат Трунілов Я.О. не має повноважень представляти ОСОБА_1. у Святошинському районному суді міста Києва, оскільки ордер виданий на представлення інтересів останнього у Дарницькому районному суді міста Києва.
Зважаючи на викладене та те, що справа надійшла до суду за підсудністю, суд вважає за потрібне надати позивачу можливість підтвердити повноваження адвоката Трунілов Я.О. на представлення його інтересів у Святошинському районному суді міста Києва.
Таким чином, судом встановлені недоліки позовної заяви, які перешкоджають відкриттю провадження у справі.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
До того ж, суд наголошує на тому, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що позивачем не дотримані вищенаведені положення ст. 161 КАС України, позовну заяву слід залишити без руху із наданням заявнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 59, 160, 161, 169 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення- залишити без руху.
Надати позивачу строк 5 (п`ять) днів на усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання ухвали.
У випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута позивачу відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н.О.Горбенко