СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-а/759/214/26
ун. № 753/12471/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
У липні 2026 року за підсудністю від Дарницького районного суду міста Києва до Святошинського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення №690/1 від 16.06.2025.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 12 серпня 2026 року позовну заяву залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків.
28 серпня 2026 року зареєстровано заяву представника позивача - адвоката Трунілова Я.О. про залучення співвідповідача, направлену до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд» 19 серпня 2026 року.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 14 вересня 2026 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 (п`ять) днів з моменту отримання ухвали суду.
01 жовтня 2026 року зареєстровано заяву представника позивача - адвоката Трунілова Я.О. про усунення недоліків, направлену до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд» 15 вересня 2026 року.
Дослідивши адміністративний позов разом із доданими до нього документами, суд дійшов наступного.
Щодо клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на звернення до суду та його поновлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст. 286 КАС України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Тобто, законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності законодавством встановлено спеціальний 10-денний строк, який обчислюється з дня вручення постанови, або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
ОСОБА_1 оскаржується постанова про адміністративне правопорушення №690/1 від 16.06.2025. Позовна заява направлена до суду 04 червня 2026 року.
Заява на поновлення строку обґрунтована тим, що про існування спірної постанови позивач дізнався лише 27.05.2026 після отримання представником позивача відповіді на адвокатський запит.
Зважаючи на викладене, позивач просить поновити пропущений процесуальний строк на звернення до суду у зв`язку із поважністю його пропуску.
Суд звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії» зазначив, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім цього, у рішенні від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
Як вказує стаття 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2023 року (справа № 990/139/23, провадження № 11-133заі23) зазначила, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, унаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо його прийнято за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.
Якщо цей день точно встановити неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому сполуку «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод, щоб дізнатися, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
До матеріалів позовної заяви додана, зокрема, відповідь начальника Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області від 27.05.2026 №37875, якою представнику позивача - адвокату Трунілову Я.О. направлено матеріали виконавчого провадження №79257737.
Крім того, із матеріалів справи вбачається, що стягнення коштів відповідно до виконавчого провадження відбулося 01.06.2026.
Зважаючи на вищенаведене, є достатні підстави вважати, що про оскаржувану постанову ОСОБА_1 дізнався не раніше 27.05.2026, а тому суд дійшов висновку про те, що причини пропуску позивачем строку на оскарження постанови про адміністративне правопорушення є поважними, тому наявні підстави для їх поновлення, що є дискреційним повноваженням суду.
Доказів, які б підтверджували те, що про оскаржувану постанову позивач міг довідатися раніше, матеріали справи не містять.
При вирішенні питання про відкриття провадження у зазначеній адміністративній справі були вивчені подані матеріали. Справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, підсудна Святошинському районному суду міста Києва як адміністративному суду. Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження не встановлено.
Відповідно до статті 12 КАС України суд здійснює адміністративне судочинство у порядку спрощеного позовного провадження при розгляді справ, незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, зокрема справ у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У відповідності до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Визнавши матеріали такими, що відповідають вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, наявні підстави для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, яку слід розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Окрім зазначеного, вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне з власної ініціативи вирішити питання про витребування додаткових письмових доказів, які є необхідними для повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи.
Так, одним з принципів адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі. Цей принцип визначає особливості адміністративного судочинства і полягає у більш активній ролі суду: саме на суд покладено обов`язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для всебічного з`ясування обставин у справі. Отже, адміністративний суд має повністю встановити обставини справи, щоб на засадах верховенства права ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Принцип офіційності реалізований, зокрема, у ч. 4 ст. 11 КАС України, у відповідності до котрого суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У силу вимог ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Про витребування доказів за власною ініціативою суд постановляє ухвалу (ч. 3 ст. 80 КАС України).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що з метою постановлення законного та обґрунтованого рішення необхідним є витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином засвідчену копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та доказів, на підставі яких було прийнято постанову №690/1 про накладення адміністративного стягнення за частиною 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 16 червня 2025 року.
Крім того, суд зауважує, що одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів (крім випадків, якщо позивачем є суб`єкт владних повноважень, а також якщо позов подано в електронній формі через електронний кабінет) (ч. 2 ст. 174 КАС України).
Оскільки позов подано в електронній формі через електронний кабінет, примірник позовної заяви разом із доданими до неї матеріалами позивачем направлений відповідачу в його електронний кабінет, про що в матеріалах справи наявна квитанція про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС.
Керуючись ст.ст. 121, 168, 171, 248 КАС України, ст. 289 КУпАП, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Визнати причину пропуску ОСОБА_1 строку на оскарження постанови №690/1 про накладення адміністративного стягнення від 16 червня 2025 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - поважною та поновити його.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - прийняти до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином засвідчену копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та доказів, на підставі яких було прийнято постанову №690/1 про накладення адміністративного стягнення за частиною 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 16 червня 2025 року.
Направити до Святошинського районного суду міста Києва, за адресою: м. Київ, вул. Якуба Коласа, 27-А, каб. 202.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Визначити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з моменту вручення йому копії цієї ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Відзив разом із додатками до нього направляються відповідачем до суду разом із підтвердженням відправлення такого відзиву із доданими до нього додатками іншим учасникам справи.
У справах, визначених статями 273-277, 280-283, 285-289 КАС України, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://sv.ki.court.gov.ua/sud2608/.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н.О.Горбенко