УХВАЛА
про відкриття касаційного провадження
11 серпня 2026 року
м. Київ
справа №400/13366/25
адміністративне провадження №К/990/31251/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2026 у справі №400/13366/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - ГУ ДПС у Миколаївській області, відповідач), в якому просила:
визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Миколаївській області щодо відмови у видачі довідок за формою згідно з додатками №4, 5, 6 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 (далі - Порядок №622), станом на дату звернення, за останньою займаною посадою державної служби, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ), викладеної у листі від 20.08.2025 за вих. №18466/6/14-29-01-01-23;
зобов`язати Головне управління ДПС у Миколаївській області видати ОСОБА_1 довідки за формою згідно з додатками №4, 5, 6 Порядку №622 станом на дату звернення, за останньою займаною посадою державної служби, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону №3723-ХІІ.
Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 25.02.2026, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2026, позов задовольнив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку, просив скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Верховний Суд ухвалою від 21.07.2026 касаційну скаргу відповідача залишив без руху та надав скаржнику строк на усунення недоліків касаційної скарги, а саме: надати документ про сплату судового збору у розмірі 1937,92 грн, або надати документ, який підтверджує про наявність пільг встановлених законом для звільнення від сплати такого; конкретизувати підстави касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку із пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням.
03.08.2026 через систему «Електронний суд» до Верховного Суду на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 21.07.2026 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, у якій скаржник зазначає, що ним сплачено судовий збір у розмірі 1937,92 грн, в підтвердження чого надано платіжну інструкцію про сплату судового збору від 24.07.2026 №2684, а також уточнює підстави касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Підставою касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, скаржник визначає положення пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
На обґрунтування цієї підстави скаржник посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 11.02.2021 у справі №826/9815/18, від 13.10.2021 у справі №803/130/16, від 06.10.2022 у справі №600/2258/21-а, від 15.12.2022 у справі №826/8906/15, від 24.01.2023 у справі №300/7605/21, від 31.01.2023 у справі №380/4967/22, від 01.03.2023 у справі №120/14457/21-а, від 09.06.2023 у справі №1.380.2019.005477, від 09.11.2023 у справі №300/6212/21, у яких Суд сформував позицію, що відповідно до частин першої, п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Ураховуючи, що зобов`язання, що випливає з рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2019, не стосувалося публічно-владних функцій, що були передані ДПС України, і на момент вирішення судами питання про заміну боржника до Реєстру не був унесений запис про припинення ДФС України як боржника за вказаним рішенням суду, висновок судів попередніх інстанцій про вибуття ДФС України і наявність підстав для її заміни на ДПС України є передчасним.
В заяві про усунення недоліків скарги відповідач, також, звертає увагу Суду на те, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ГУ ДФС у Миколаївській області продовжує здійнювати свої повноваження як юридична особа публічного права.
Також в касаційній скарзі скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді цієї справи неправильно застосовано норми пунктів 3 та 7 Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 №750 (далі - Порядок №750) та пункти 5 і 6 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 (далі - Порядок №622).
Як на підставу касаційного оскарження відповідач посилається на положення пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, який передбачає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. На обґрунтування цієї підстави скаржник покликається на те, що судами попередніх інстанцій не досліджено зібрані у справі докази.
У заяві про усунення недоліків скаржник окрім наведеного покликається на підпункти «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України і зауважує, що ця справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки від правового висновку Верховного Суду залежить здійснення повноважень ГУ ДПС у Миколаївській області при видачі довідок про заробітну плату державним службовцям, які обіймали посади в реорганізованій Державній фіскальній службі України, що перебуває у процесі ліквідації.
Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів вважає за необхідне здійснити касаційний перегляд судових рішень попередніх інстанцій у цій справі.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Перешкоди для прийняття касаційної скарги до провадження Верховним Судом та відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 330, 334 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2026 у справі №400/13366/25.
Витребувати із Миколаївського окружного адміністративного суду справу №400/13366/25.
Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Л.В. Тацій