УХВАЛА
12 серпня 2026 року
м. Київ
справа №300/3570/25
адміністративне провадження № К/990/36514/26
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів: Соколова В.М., Єресько Л.О.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати за період січень 2023 року та в період з березня 2023 року по грудень 2023 року, а також за період січня 2024 року, червень, липень, 2024 року, а також жовтень, листопад та грудень 2024 року додаткової винагороди у сумі 30000 гривень у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 та відповідно до Наказу «Про затвердження Особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України», затвердженого Міністерством внутрішніх справ України від 01 вересня 2023 року № 729;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити за період січень 2023 року та в період з березня 2023 року по грудень 2023 року, а також за період січня 2024 року, червень, липень, 2024 року, а також жовтень, листопад та грудень 2024 року додаткової винагороди у сумі 30000 гривень у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 та відповідно до Наказу «Про затвердження Особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України» затвердженого Міністерством внутрішніх справ України від 01 вересня 2023 року № 729.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2026 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період 29-31 липня 2024 року, 01-24, 30, 31 жовтня 2024 року, 01-14 листопада 2024 року, 16-31 грудня 2024 року, додаткової винагороди у сумі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 та відповідно до Наказу "Про затвердження Особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України" затвердженого Міністерством внутрішніх справ України від 01 вересня 2023 року № 729.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у сумі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 та відповідно до Наказу "Про затвердження Особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України" затвердженого Міністерством внутрішніх справ України від 01.09.2023 № 729 за період 29-31 липня 2024 року, 01-24, 30, 31 жовтня 2024 року, 01-14 листопада 2024 року, 16-31 грудня 2024 року, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулася до суду апеляційної інстанції із заявою про роз`яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2026 року у даній справі, у якій заявник просив отримати роз`яснення відносно правових підстав щодо повторного нарахування додаткової грошової винагороди за один і той самий період, за який позивачем вже отримувались виплати, які здійснюються за рахунок бюджетних асигнувань.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про роз`яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2026 року у справі № 300/3570/25.
04 серпня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 , у якій скаржник просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2026 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення клопотання відповідача про роз`яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2026 року у справі № 300/3570/25.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Предметом касаційною оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у роз`ясненні постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2026 року у цій справі.
Абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку може бути оскаржена, зокрема, ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у роз`ясненні рішення.
Отже, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції від 02 липня 2026 року може бути оскаржувана в суді касаційної інстанції.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Відповідно до частини другої статті 254 КАС України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції зазначив, що доводи заяви про роз`яснення судового рішення не стосуються питання незрозумілості/нечіткості рішення суду. Суть поданої заяви не зводиться до незрозумілості змісту судового рішення, натомість зводиться до необхідності вказати заявнику, які дії необхідно вчинити задля повного вирішення питань, що пов`язані з даним судовим спором.
Мотиви заяви про роз`яснення судового рішення фактично зводяться до незгоди із способом виконання рішення суду і тлумачення норм, позаяк, скаржник просив суд апеляційної інстанції роз`яснити постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2026 року у даній справі, вказавши якими нормативно-правовими актами керувався Восьмий апеляційний адміністративний суд при винесенні постанови та зазначав, що позивач має право на повторну виплату додаткової грошової винагороди, яка вже була сплачена йому в серпні за липень місяць, у вересні - за серпень місяць, у грудні - за листопад місяць. Також просить роз`яснити, яка правова підстава має бути зазначена при повторній виплаті додаткової грошової винагороди.
Водночас у касаційній скарзі відповідач зазначає, що мотивувальна частина оскаржуваної ухвали не містить чіткого посилання на те, якими саме нормативно-правовими актами передбачена можливість кількаразового нарахування та виплати за конкретний період додаткової грошової винагороди за виконання службово/бойових завдань, а посилання на такі акти судами першої та апеляційної інстанції наведено не було, відтак відмова у роз`ясненні постанови є необґрунтованою та такою що не відповідають дійсності.
Перевіривши викладені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд зазначає наступне.
Так, роз`ясненню підлягає судове рішення у разі, якщо незрозуміла його резолютивна частина та без роз`яснення якої утруднене виконання такого рішення. Тобто, роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду, у разі якщо без такого роз`яснення її складно виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане КАС України.
В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому, суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Верховний Суд зазначає, що судове рішення підлягає роз`ясненню, якщо воно є нечітким за змістом, тобто коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких його ухвалено, так і для тих, хто буде здійснювати його виконання. Разом з тим, незрозуміле рішення суду може бути роз`яснено виключно у разі, коли внаслідок неясності резолютивної частини рішення його не можливо виконати примусово або є імовірність неправильного його виконання.
Суд апеляційної інстанції, з урахуванням практики правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 20 грудня 2023 року у справі № 400/2839/22, від 30 квітня 2020 року у справі № 22а-11177/08, від 13 вересня 2019 року у справі №816/1512/15, в оскаржуваній ухвалі зазначив, що механізм роз`яснення судового рішення, визначений статтею 254 КАС України, не допускає тлумачення судом норм процесуального права, а натомість, передбачає уточнення змісту судового рішення, зокрема, у спосіб зміни формулювання викладення відповідної частини судового рішення на більш чітке та зрозуміле, уточнення окремих положень судового рішення, які є нечіткими або допускають неоднозначність їх тлумачення, пояснення застосованих судом термінів або понять. Однак, за будь-яких умов, не допускається зміна змісту судового рішення шляхом його звуження або розширення.
Верховний Суд погоджується з висновками Восьмого апеляційного адміністративного суду, що порушені заявником питання стосуються зводяться до незгоди із способом виконання рішення суду і тлумачення застосованих судом норм права, та до них не може бути застосовано механізм, який передбачений щодо роз`яснення змісту судового рішення.
З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2026 року є чіткою та зрозумілою, не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частиною другою статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Аналіз правових норм та обставин справи доводить про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження, оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції статті 254 КАС України при ухваленні оскаржуваного рішення є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо його застосування, а тому касаційна скарга позивача є необґрунтованою.
На підставі викладеного, керуючись частиною третьою статті 328, пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді А.Г. Загороднюк В.М. Соколов Л.О. Єресько