Номер провадження: 22-ц/813/8643/26
Справа № 522/22776/25
Головуючий у першій інстанції Шенцева О. П.
Доповідач Драгомерецький М. М.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
10.08.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі судді судової колегії судової палати у цивільних справах Драгомерецького М.М., розглянувши питання про відкриття апеляційного провадження по справі за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в інтересах якого діє Сурженко Діана Олександрівна, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 червня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої суми пенсії у порядку спадкування за законом,-
В С Т А Н О В И В:
11 червня 2026 року рішенням Приморського районного суду м. Одеси позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої суми пенсії у порядку спадкування за законом задоволено.
Стягнут з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошові кошти у вигляді недоотриманої суми пенсії у порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 117 101,38 грн.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_2 грошові кошти у вигляді недоотриманої суми пенсії у порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 117 101,38 грн.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1 211,20 грн.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору у розмірі 1 211,20 грн.
Повний текст судового рішення складено 02 липня 2026 року.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, 30 липня 2026 року представник ГУ ПФУ - Сурженко Д. О. подала апеляційну скаргу.
Дослідивши подану апеляційну скаргу, приходжу до висновку, що провадження за апеляційною скаргою не може бути відкрито, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
Судом встановлено, що апеляційну скаргу подала представник ГУ ПФУ в Одеській області - Сурженко Діана Олександрівна.
До апеляційної скарги додано довіреність, сформовану в Електронному суді, від 18.02.2026, якою керівник Буряченко О. Є. уповноважив Сурженко Д. О. представляти інтереси ГУ ПФУ в Одеській області.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно ч. 4 ст. 58 ЦПК України, держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що в процесуальному законодавстві розмежовано такі категорії як "самопредставництво" і "представництво". Тобто допускається можливість здійснення процесуального представництва органу державної влади, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками органу державної влади. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такого органу державної влади без додаткового уповноваження.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Подібні висновки зроблені в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2021 року в справі №667/7582/15-ц.
У пунктах 18, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі №303/4297/20 вказано, що:
«починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».
Апеляційний суд звертає увагу на те, що ч. 2 ст. 60 ЦПК України визначено, що під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Слід зазначити, що дана цивільна справа не відноситься до категорії трудових або малозначних справ.
Тому, представником ГУ ДМС України в Одеській області у даній справі може бути особа, яка діє в порядку самопредставництва і в такому випадку належним підтвердженням повноважень такої особи може бути статут, положення, трудовий договір (контракт), наказ, тощо, або адвокат і в такому випадку належним підтвердженням може бути довіреність або ордер.
Аналіз апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що вони не містять визначених ч. 4 ст. 58 ЦПК України документів, які можуть підтвердити повноваження Сурженко О. В. діяти від імені Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в порядку самопредставництва або як представника.
Так, до апеляційної скарги не надано доказів належного уповноваження Янової-Соловйової В. О. на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені скаржника у розумінні ст. 62 ЦПК України.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Згідно з ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Апеляційну скаргу подано в електронній формі через електронний кабінет, проте скаржником, не надано доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих матеріалів позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху та надати апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання доказів наявності у Сурженко О. В. діяти в інтересах ГУ ПФУ та для направлення копії апеляційної скарги позивачам.
Частиною 2 ст. 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України, яка передбачає залишення позовної заяви (апеляційної скарги) без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків.
За вказаних обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення виявлених судом недоліків.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в інтересах якого діє Сурженко Діана Олександрівна, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 червня 2026 року - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк, з дня отримання копії даної ухвали, для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Роз`яснити, що в разі невиконання зазначених вимог у встановлений строк, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута.
Витребувати з Приморського районного суду м. Одеси від 522/22776/25 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої суми пенсії у порядку спадкування за законом.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та може бути оскаржена лише в частині визначення розміру судового збору безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги.
Суддя Одеського апеляційного суду М.М. Драгомерецький