ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" серпня 2026 р. Справа№ 910/1457/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Корсака В.А.
Алданової С.О.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «Славутич»
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2026 (повний текст складено 14.05.2026)
у справі № 910/1457/26 (суддя Паламар П.І.)
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» м. Києва в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «Славутич»
про стягнення неустойки, ціна позову 87 315 грн,
в с т а н о в и в :
Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.
У лютому 2026 року Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - Укрзалізниця) звернулось до суду з позовною заявою, у якій просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Славутич" (далі - Товариство) 87 315,00 грн штрафу за невірно зазначені у перевізному документі дані.
На обґрунтування заявлених вимог Укрзалізниця зазначила, що 13.03.2020 на підставі заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору між нею (перевізник) та відповідачем (замовник) укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №99-41725307/2020-001. У липні 2025 року зі станції Помічна Одеської залізниці до станції Кам`янське Придніпровської залізниці Товариство відправило, а Укрзалізниця прийняла до перевезення порожній залізничний вагон №56545676. У графі 4 накладної одержувачем зазначено ТОВ «Мегаполіс», гілка «ТФК «Алгіра» з місцезнаходженням у м. Кам`янське, вул. Дніпробудівська, 20-А. Після прибуття на станцію призначення Кам`янське Придніпровської залізниці було встановлено, що найменування та місцезнаходження одержувача в указаній накладній вказане невірно, вагон затримано до з`ясування обставин та складено акт загальної форми №109 від 28.07.2025. На телеграму позивача відповідач уточнив найменування одержувача - код 9357 ТОВ «Металополіс», гілка ТОВ «ФГК» Алгіра» з місцезнаходженням вул. Соборна, 16, кв. 4, та складений акт загальної форми №110 від 28.07.2025. При оформленні перевізного документу вантажовідправник у графі 20 накладної невірно зазначив призначення та ціль використання вагону, у зв`язку з чим було проведено добір провізної плати. Розрахунок штрафу було здійснено, виходячи із суми правильно розрахованої провізної плати.
Розрахунок провізної плати за вагон № 56545676 такий: 2 760 х 6,327 = 17 463,00 (де 2 760 - ставка плати, тарифна схема 1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги (Тарифне керівництво № 1); 6,327 - коригуючий коефіцієнт).
Штраф за невірно зазначену масу вантажу за вагон № 56545676 такий: 17 463,00 х 5 = 87 315,00 (де 17 463,00 - провізна плата за вагон від станції Помічна Одеської залізниці до станції Кам`янське Придніпровської залізниці за відстань 326 км; 5 - кількість провізних плат).
Посилаючись на ст. 118, 122 Статуту залізниць України (далі Статуту), п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, позивач просив задовольнити позов та стягнути з відповідача на свою користь 87 315,00 грн штрафу у п`ятикратному розмірі від провізної плати за невірно зазначені дані в перевізному документі.
Позиції учасників справи.
Товариство проти заявлених до нього вимог заперечило та зазначило, що не погоджується із застосуванням до нього штрафу у сумі 87 315,00 грн за невірно зазначену масу вантажу у накладній №42439141 за вагон №56545676.
Товариство зазначило, що зі станції Помічна Одеської залізниці направило вантажоодержувачу ТОВ «Мегаполіс» на станцію Кам`янське Придніпровської залізниці не один вказаний вагон, а всього - 8 вагонів, у т. ч. 25.07.2025 вагон №56545676 (спірний у цій справі). В усіх накладних на всі вагони відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, в графі 34 «Одержувач» були зазначені у т. ч. найменування вантажоотримувача - ТОВ «Мегаполіс» і його поштова адреса: м. Кам`янське, вул. Дніпробудівська, 20-А, яка також є адресою фактичного місця провадження господарської діяльності (підтверджується Довідкою від 09.03.2026 №37). Поштова адреса в розумінні Закону України «Про поштовий зв`язок» - це адреса відправника та адреса адресата (одержувача), що зазначаються при пересиланні поштового відправлення. Однак станція Кам`янське стала розсилати телеграми, в яких ставились вимоги поміняти поштову адресу на юридичну адресу вантажоотримувача.
Представники Товариства, оглянувши спірний вагон на станції, встановили, що його фізичний стан виключає економічну доцільність його технічного обслуговування та ремонту, і відправник - Товариство листом від 28.07.2025 №041/2025 просило змінити назву вагонів, що уже перебували (а не транспортувалися) на станції Кам`янське, у т. ч. спірного вагону, на «вагони залізничні порожні прямують для зняття з інвентарного парку з подальшою разборкою в металобрухт». В результаті на станції Кам`янське Придніпровської залізниці було складено акт загальної форми №111 від 28.07.2025, в якому вказано, що «в перевізних документах відправником невірно зазначене призначення та ціль використання вагонів».
Відповідач вважає, що, незважаючи на вказане, на підставі вказаного акта загальної форми №111 від 28.07.2025 Укрзалізниця протиправно донарахувала провізну плату за схемою №1 в сумі 12 959,20 грн окремо по всіх вище вказаних восьми вагонах, у т.ч. і по спірному вагону, що вплинуло на розмір можливого штрафу, а саме збільшило його суму до заявлених до стягнення 87 315,00 грн.
Крім того, спірний вагон був виключений з Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів (далі - АБД ПВ) після подання 20.08.2026 заявки на виключення, тобто до вказаної дати він був вагоном перевізника і рейковим рухомим складом в розумінні Тарифного керівництва №1, який було перевезено в ремонт. Перевезення вагонів на своїх осях, які прямують для здавання в металобрухт під кодом 421231 Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів, можливе лише після виключення цього вагону з АБД ПВ.
Укрзалізниця відповідно до п. 14.4 Тарифного керівництва №1 нарахувала плату за перевезення нового рейкового рухомого складу на своїх осях, у т. ч. рухомого складу, що направляється на утилізацію або під перше навантаження, яка визначається за тарифною схемою 1. Тобто за тарифною схемою 1 визначається плата за перевезення рухомого складу, що направляється під перше навантаження (нового) або такого, що направляється на утилізацію. Однак у будь-якому разі вказані вище вагони, у т. ч. спірний, не були новими, а скоріше навпаки - були настільки «старими», що після їх прибуття на станцію Кам`янське вирішувалося питання про подальше їх транспортування «на брухт».
Згідно з п. 14.7 Тарифного керівництва №1 для застосування правил тарифів під час перевезення порожніх вагонів відправником у перевізних документах у графі «Найменування ватажу» проставляються відмітки, у т.ч. «Направляється … (на ремонт, …, на брухт, … тощо)». Отже, плата за перевезення в порожньому стані власних або орендованих вагонів і на ремонт, і на брухт визначається за тарифною схемою 14, а не за схемою 1. Таким чином, позивач зайво стягнув з відповідача провізну плату за кожний вагон, у т. ч. спірний, в сумі 12 959,20 грн і просить суд стягнути з відповідача штраф, який розраховується, виходячи із п`ятикратного розміру провізної плати, яка, на думку позивача, складається із суми дійсної провізної плати і додаткових протиправних донарахувань: 4 503,82 грн + 12 959,20 грн = 17 463,00 грн, а отже, штраф складає: 17 463,00 грн х 5 = 87 315,00 грн, а не 4 503,82 грн х 5 = 22 519,10 грн.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2026 позов Укрзалізниці задоволено. Стягнуто з Товариства на користь Укрзалізниці 87 315,00 грн штрафу, 2 662,40 грн витрат по оплаті судового збору.
Суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог Укрзалізниці та відсутність підстав для зменшення штрафу.
Щодо розміру штрафу суд зазначив, що під час оформлення перевізного документа вантажовідправник у графі 20 накладної невірно зазначив призначення та ціль використання вагону, у зв`язку з чим проводився добір провізної плати, на яку, відповідно, здійснено розрахунок штрафу за неправильно вказані дані про одержувача. Розрахунок розміру штрафу за неправильно зазначену у накладній адресу одержувача становить 87 315 грн (17 463 грн (провізна плата від станції Помічна Одеської залізниці до станції Кам`янське Придніпровської залізниці за відстань 326 км) х 5).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2026, Товариство звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення з Товариства на користь Укрзалізниці штрафу у розмірі 64 795,90 грн та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Укрзалізниці про стягнення з Товариства у зазначеній сумі. Також скаржник просить розглядати справу з обов`язковою участю представника відповідача в режимі відеоконференції.
За доводами Товариства, донарахування провізної плати у сумі 12 959,20 грн за тарифною схемою №1 на підставі п. 14.4 Тарифного керівництва №1 суперечить нормам чинного законодавства. Плата за перевезення в порожньому стані вагонів у ремонт відповідно до п. 14.1 Тарифного керівництва №1 визначається за тарифною схемою 14, і складає 4 503,80 грн.
Скаржник зазначає, що Укрзалізниця, спираючись на п. 14.4 Тарифного керівництва №1, вважала, що, у розрахунку провізної плати має використовуватися ставка плати згідно з тарифною схемою 1 Тарифного керівництва №1 і провізна плата має складати 17 463,00 грн, для чого Укрзалізниця до раніше ненарахованої плати в сумі 4 503,82 грн як за вагони «подані в ремонт» добрала провізну плату в сумі 12 959,20 грн як за вагони «подані на утилізацію». Тобто Укрзалізниця заново провела розрахунок провізної плати за спірний вагон за тарифною схемою 1 згідно з п. 14.4 Тарифного керівництва №1, що привело до збільшення провізної плати з 4 503,80 грн, розрахованої за тарифною схемою 14 як за вагон, спрямований в ремонт, до 17 463,00 грн, розрахованої за тарифною схемою 1 як за вагон, спрямований на утилізацію. Однак відповідно до дослівного змісту норми п. 14.4 Тарифного керівництва №1 плата за перевезення нового рейкового рухомого складу на своїх осях, у т.ч.: вагонів із загальномережевою нумерацією від заводів-виробників на адресу власників; рухомого складу, що направляється на утилізацію або під перше навантаження; …, визначається як для власних вагонів за тарифною схемою 1. Тобто за тарифною схемою 1 Тарифного керівництва №1 визначається плата за перевезення нового рухомого складу на своїх осях, у т.ч.: … рухомого складу, що направляється на утилізацію або під перше навантаження. Апелянт акцентує увагу на тому, що спірний вагон не був новим, а скоріше навпаки - був настільки старим, що після його прибуття на станцію Кам`янське вирішувалося питання про подальше його транспортування «на брухт».
Згідно з абз. 2, 4, 6 п. 13.4 Тарифного керівництва № 1 перевезення рейкового рухомого складу перевізника, у тому числі для утилізації, в/із ремонт(у) для потреб вантажовласників, крім структурних підрозділів Укрзалізниці, сплачуються на станції призначення: у порожньому стані - за тарифною схемою 14. Тож, плата за перевезення порожніх власних або орендованих ненових вагонів як на ремонт, розрахована на підставі п. 14.1 Тарифного керівництва №1, так і на брухт (утилізацію), розрахована на підставі п. 13.2 Тарифного керівництва №1, визначається за тарифною схемою 14, а не за схемою 1, і в обох випадках дорівнює 4 503,82 грн.
Відповідно, штраф як за вказівку невірної адреси вантажоотримувача, так і за невірне призначення вагону має складати: 4 503,82 грн Х 5 = 22 519,10 грн, а не 87 315,00 грн, як виснував суд першої інстанції.
Наведене, на думку апелянта, свідчить, що суд першої інстанції неправильно тлумачив закон і застосував норму, яка не підлягає застосуванню, а саме п. 14.4 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги (Тарифне керівництво № 1), а також не застосував норму, яка підлягала застосуванню, а саме п. 13.4 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги (Тарифне керівництво №1).
Заперечуючи проти висновку суду про його (Товариства) суперечливу поведінку, відповідач зазначає, що вже маючи задовго до спірного перевезення вагону кошти на розрахунковому рахунку в банківській установі, Укрзалізниця самостійно розрахувала провізну плату в сумі 4 503,80 грн та самостійно, без згоди вантажовідправника, списала з його віртуального особового рахунку вказану суму, тим самим зменшивши у власному бухгалтерському обліку розмір попередньої плати, сплаченої Товариством на реальний розрахунковий рахунок Укрзалізниці задовго до транспортування вагону на 4 503,80 грн. Після цього, утримуючи у себе вагони і не видаючи їх вантажоотримувачу, Укрзалізниця донарахувала провізну плату, як вона вказує, ще у сумі 12 959,20 грн та самостійно, без згоди вантажовідправника, списала з його віртуального особового рахунку вказану суму, тим самим зменшивши у власному бухгалтерському обліку розмір попередньої плати, сплаченої Товариством на реальний розрахунковий рахунок Укрзалізниці задовго до транспортування вагону, ще додатково на 12 959,20 грн.
Скаржник також повідомляє, що 18.05.2026 Господарський суд Дніпропетровської області відкрив провадження у господарській справі №904/2492/26 за позовом Товариства про зобов`язання Укрзалізниці внести зміни до його особового рахунку шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошових коштів у сумі протиправно донарахованої і списаної з нього провізної плати у розмірі 103 673,60 грн за перевезені вісім вагонів, у т. ч. спірного вагону (103 673,60 / 8 = 12 959,20 грн за один вагон).
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2026 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1457/26 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2026 до надходження матеріалів справи №910/1457/26.
15.06.2026 матеріали справи №910/1457/26 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 у задоволенні клопотання Товариства про участь у судовому засіданні у справі №910/1457/26 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів відмовлено. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2026 у справі №910/1457/26. Розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.
Позиції учасників справи.
Укрзалізниця надала відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів та вимог Товариства заперечує, наводить власні доводи на їх спростування, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін як законне та обґрунтоване.
Заперечуючи проти доводів Товариства про те, що п. 14.4 Тарифного керівництва №1 стосується лише нового рейкового складу, Укрзалізниця зауважує, що навіть у цьому пункті зазначено: «… та вагонів в інших перевезеннях, крім зазначених у пункті 14.1 цього розділу, визначається як для власних вагонів за тарифною схемою 1». Укрзалізниця також зауважує, що відповідно до п. 14.1 Тарифного керівництва №1 за тарифною схемою 14 визначається плата за перевезення в порожньому стані власних або орендованих вагонів (після вивантаження та під навантаження, у ремонт або з ремонту, з провідниками), в переліку відсутні вагони на металобрухт, тому не може застосовуватися в даному випадку. Посилання Товариства на п. 13.4 Тарифного керівництва №1 є безпідставним, адже сама назва пункту 13 - «Плата за перевезення порожніх контейнерів та рейкового рухомого складу перевізника», тому даний пункт застосовується лише при визначенні провізної плати за перевезення рейкового рухомого складу перевізника. Вагон № 56545676 є власним рейковим руховим складом, тому для розрахунку провізної плати в даному випадку застосовується пункт 14 «Плата за перевезення у складі поїздів власного або орендованого рейкового рухомого складу». Таким чином, оскільки вагон прямував для здавання в металобрухт, то розрахунок провізної плати здійснюється відповідно до п. 14.4 Тарифного керівництва №1 і правильна провізна плата за перевезення одного вагону від станції Помічна Одеської залізниці до станції Кам`янське Придніпровської залізниці розрахована за схемою 1 Тарифного керівництва №1 із застосуванням відповідного коефіцієнту та становить 17 463,00 грн.
Товариство надало додаткові пояснення до апеляційної скарги, у яких навело заперечення проти доводів поданого Укрзалізницею відзиву.
Укрзалізниця, у свою чергу, надала додаткові пояснення, у яких заперечила проти доводів Товариства.
Товариство надало додаткові пояснення, у яких зазначає про безпідставність позову Укрзалізниці.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3).
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.
Електронним повідомленням про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №99-41725307/2020-0001 від 13.03.2020 Укрзалізниця засвідчила отримання від Товариства заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
Товариству присвоєно коди відправника / одержувача - 1671, платника - 8134600 з відкриттям особового рахунку з ідентичним номером. Повідомлено, що код платника використовується для ідентифікації договірних відносин як номер договору.
Отже, Товариство (замовник) та Укрзалізниця (перевізник) уклали договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №99-41725307/2020-001.
Згідно з п. 1.1, 1.3, 1.4 договору предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.
Перевезення - це послуга, в процесі надання якої перевізник зобов`язується доставити довірений замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов`язується оплатити послуги у передбаченому Договором порядку. Перевезення оформлюється накладною відповідно до Договору, Статуту залізниць України, Збірника Тарифів та Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, Правил перевезення вантажів, СМГС, КОТІФ відповідно.
Надання послуг за договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.
Відповідно до п. 2.1.5, 2.1.9 договору замовник зобов`язаний відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема, з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника.
Замовник зобов`язаний забезпечувати належне оформлення перевізних та платіжних документів із зазначенням коду платника замовника.
Згідно з п. 3.1 договору розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів.
Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки за договором здійснюються через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» Укрзалізниці.
Оплата послуг відповідно до договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний у розділі 15 договору. Одержані на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання кошти перевізник зараховує на особистий рахунок замовника, а також веде облік надходження коштів і використання їх замовником для оплати перевезень та інших послуг за умовам цього договору (п. 4.2 договору).
По мірі виконання перевезень та надання послуг перевізником відображається в особовому рахунку використання замовником коштів за добу для оплати, зокрема, провізних платежів за перевезення, зазначених в накладних (п. 4.4 договору).
Щодобово, упродовж періоду виконання договору, перевізник надає замовнику переліки перевізних документів в електронному вигляді, які відображають облік коштів, перерахованих та витрачених замовником на виконання договору за звітну добу. На підставі переліків перевізних документів формуються виписки з особового рахунку, що відображають облік коштів, перерахованих та витрачених замовником на виконання договору за звітний місяць. У виписці відображаються дати утворення, розміри заборгованості та нарахована неустойка (штраф, пеня). Виписка з особового рахунку направляється перевізником на електронну адресу замовника, вказану в додатку 2-1 договору, не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним (п. 4.5 договору).
Згідно з п. 4.6 договору зведена відомість формується перевізником на підставі інформаційних повідомлень передбачених умовами договору, та направляється для підписання замовником не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним. У зведеній відомості відображається плата за використання власних вагонів перевізника за межами України, плата за використання власних транспортерів перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) територією України та за межами України, а також плата за послуги із супроводження великовантажних транспортерів спеціальним вагоном з бригадою, штрафи, неустойка, пеня, інші платежі, передбачені умовами договору. Наявність підписаної зведеної відомості не позбавляє перевізника права здійснити донарахування неврахованої плати за надані послуги за минулі періоди за наявності для цього підстав.
У разі виявлення перевізником неправильного нарахування платежів здійснюється перерахунок, після чого надлишок списаних коштів зараховується на особовий рахунок замовника як оплата за майбутні перевезення або ж додатково з сум внесеної попередньої оплати списуються кошти для оплати належних перевізнику платежів в порядку та строки, передбачені законодавством України і цим договором (п. 4.9 договору).
За необхідності, на вимогу замовника або перевізника, проводиться звіряння розрахунків між ними, результати якого оформляються актом звіряння взаємних розрахунків. Із замовником - нерезидентом акт звіряння взаємних розрахунків проводиться в національній валюті України та в іноземній валюті. Звіряння розрахунків проводиться не рідше одного разу на рік. Підписання сторонами акта звіряння розрахунків не позбавляє перевізника права на донарахування та стягнення коштів за не врахованими раніше грошовими вимогами за наявності для цього достатніх підстав (п. 4.10 договору).
Порядок оформлення, прийому та узгодження електронних перевізних документів (ЕПД) передбачений п. 8.6 Договору.
Пунктом 8.6.1 договору визначено, що замовник формує ЕПД та передає їх перевізнику не пізніше часу пред`явлення вантажу для приймально-здавальних операцій відповідно до режиму роботи товарної контори станції.
У разі негативних результатів перевірки замовник отримує засобами зв`язку інформацію про зміст помилки, коригує помилкові дані в ЕПД, підписує його кваліфікованим електронним підписом та повторно надсилає перевізнику (п. 8.6.3 договору).
Згідно з п. 12.1 договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору, здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.uz.gov.ua/, та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення договору.
Пунктом 14 договору передбачено, що його невід`ємною частиною є додатки, зокрема, додаток 1-2 «Ставки плати, коефіцієнти та умови платежів».
У випадках якщо додатками до договору визначені умови інші, ніж в основному тексті договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту договору (п. 14.1 договору).
Договір містить, зокрема, додаток 1-2 «Ставки плати, коефіцієнти та умови платежів» власних вагонів перевізника (далі - додаток №1-2).
У липні 2025 року згідно за накладною №42439141 зі станції Помічна Одеської залізниці до станції Кам`янське Придніпровської залізниці Товариство відправило, а Укрзалізниця прийняла до перевезення порожній залізничний вагон №56545676 (вагони залізничні порожні, що перевозяться на своїх осях, пересилаються в ремонт або з ремонту), що направляється в ремонт.
В указаній накладній (графа 4) одержувачем зазначено ТОВ «Мегаполіс», гілка «ТФК «Алгіра» з місцезнаходженням: м. Кам`янське, вул. Дніпробудівська, буд. 20-А.
Також у накладній (графа 34) зазначено, що усього сплачено відправником 4503,80 грн.
Після прибуття на станцію призначення Кам`янське Придніпровської залізниці Укрзалізниця встановила, що найменування та місцезнаходження одержувача в накладній вказані невірно, вагон затримано до з`ясування обставин.
Зазначені обставини засвідчені актом №109 від 28.07.2025 загальної форми (форма ГУ-23).
Станція призначення Кам`янське на станцію відправлення Помічна відправила телеграму для термінового уточнення даних одержувача.
На телеграму Укрзалізниці Товариство уточнило найменування одержувача: код 9357 ТОВ «Металополіс», гілка ТОВ «ФГК «Алгіра» з місцезнаходженням (поштова адреса): м. Кам`янське, вул. Соборна, буд. 16, кв. 4.
Так, листом вих. №038/2025. від 28.07.2025 Товариство просило Укрзалізницю вважати вірними, в т.ч. щодо вагону №56545676, такі реквізити: станція призначення: Кам`янське, код станції: 455806, отримувач: ТОВ «Металополіс», гілка ТОВ «ФГК» Алгіра»; поштова адреса: м. Кам`янське, вул. Соборна, буд. 16, кв. 4.
Зазначені обставини засвідчені актом №110 від 28.07.2025 загальної форми (форма ГУ-23).
Товариство листом №041/2025 від 28.07.2025 просило Укрзалізницю перерахувати тариф за вагони, в т.ч. за вагон №56545676, які були відправлені для «підготовки вагонів під навантаження» на адресу ТОВ «Металополіс», на «вагони залізничні порожні прямують для зняття з інвентарного парку з подальшою разборкою в металобрухт».
28.07.2025 №111 Укрзалізниця склала акт загальної форми (форма ГУ-23) про те, що в провізних документах, у т. ч. на вагон №5654567, в графі 20 накладних вантажовідправником невірно зазначено призначення та ціль використання вагонів, вказано «вагони залізничні порожні, що перевозяться в ремонт або з ремонту». Слід було зазначити «вагони, що перевозяться на своїх осях, які прямують для зняття з інвентарного парку, з подальшою розборкою в металобрухт». Провізна плата (у разі правильного зазначення призначення та цілі використання вагонів) за схемою 1 Тарифного керівництва становить 17 463,00 грн. Загальна сума перевізної плати за всі вагони - 139 704,00 грн.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 6, 627 ЦК України).
Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 909 ЦК України).
Умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються, зокрема, Законом України "Про залізничний транспорт", Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншими нормативними актами.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України "Про транспорт", "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про залізничний транспорт" перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов`язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут) передбачено, що він визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Стаття 6 гл. 1 Статуту залізниць України визначає, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов`язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни (ч. 6 п. 1.2, 1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000).
Згідно з п. 2.1 Правил на вантажовідправника покладається обов`язок заповнити відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, зокрема, графа 4 «одержувач» заповнюється у порядку, передбаченому для графи «відправник». Відправником може бути одна юридична або фізична особа; відомості щодо відправника: найменування (прізвище, ім`я та по батькові), код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), поштова адреса (назва міста або населеного пункту, району, вулиці та номер будинку, замість повної адреси може бути вказано номер абонентської поштової скриньки). За можливості вказуються номер телефону, факсу, адреса електронної пошти; країна вказується у разі відправки вантажу з-за кордону (імпорт).
Відповідно до ст. 24, ч. 1 ст. 129 Статуту залізниць вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Відповідно до п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2022, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил; в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.
Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача, з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт (п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів).
Згідно зі ст. 122 Статуту залізниць за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із ст. 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
За пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення (ст. 118 Статуту залізниць).
Статтею 61 Статуту залізниць визначено, що тарифи на перевезення, збори і штрафи, встановлені відповідно до чинного законодавства, публікуються у Збірниках правил перевезень і тарифів залізничного транспорту.
Вартість залізничних перевезень в Україні визначається згідно зі Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги за № 340/16356 від 15 квітня 2009 року (далі - Збірник тарифів або Тарифне керівництво).
Згідно з пп. 14.1 п. 14 розділу ІІ Збірника тарифів плата за перевезення в порожньому стані власних або орендованих вагонів (після вивантаження та під навантаження, у ремонт або з ремонту, з провідниками) визначається за тарифною схемою 14.
Так, пп. 14.7 п. 14 розділу ІІ Збірника тарифів встановлено, що для застосування правил тарифів, визначених цим розділом, під час перевезення порожніх вагонів відправником у перевізних документах у графі «Найменування вантажу» залежно від призначення та цілі використання проставляються відмітки: для внутрішнього сполучення - крім відміток, передбачених Правилами перевезення вантажів, «Направляється ... (із ремонту, на промивку, на пропарку, на дезінфекцію, на дезінсекцію, для продажу, на брухт, для зміни власника, для здачі в оренду, на/після модернізацію(ї) тощо)».
За тарифною схемою 14 справляється плата за перевезення вагонів у порожньому стані з обов`язковим зазначенням у графі «Найменування вантажу» мети направлення рухомого складу.
Відповідно до п. 14.1 Тарифного керівництва №1 плата за перевезення в порожньому стані власних або орендованих вагонів (після вивантаження та під навантаження, у ремонт або з ремонту, з провідниками) визначається за тарифною схемою 14.
Суд встановив, що у графі 20 накладної №42439141 «Найменування вантажу» відправник зазначив «Вагони залізничні порожні, що перевозяться на своїх осях, пересилаються в ремонт або з ремонту. Направляється в ремонт».
Графа 30 накладної свідчить, що для нарахування провізної плати було застосовано винятковий тариф 2006 (схема 14.1), який Товариство як відправник оплатило (відображено у графах 31, 34 накладної), а саме в сумі 4 503,80 грн.
Відповідно до п. 1.2 Правил розрахунків за перевезення вантажів (ст. 62 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №864/5085 від 24.11.2000 (далі - Правила розрахунків за перевезення вантажів), плата за перевезення вантажу вноситься відправником під час оформлення перевезення. Плата може вноситися іншим платником, з яким залізницею укладено договір.
Остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення. При цьому до оформлення видачі вантажу одержувачу станція повинна перевірити правильність сплаченої провізної плати, отримати недобори і всі платежі, які виникли на станції відправлення або при перевезенні і на станції призначення (п. 1.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів).
Статтею 62 Статуту залізниць визначено, що остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення.
Отже, оскільки Товариство як вантажовідправник під час оформлення перевізного документу у графі 20 накладної невірно зазначило призначення та ціль використання вагону, правомірним є проведення Укрзалізницею добору провізної плати, з правильної суми якої, відповідно, здійснено розрахунок штрафу.
Обставини щодо неправильно зазначених призначення та цілі використання вагонів засвідчено в акті загальної форми №111 від 28.07.2025, у якому також вказано, що вагони, що перевозяться на своїх осях, які прямують для зняття з інвентарного парку, з подальшою розборкою в металобрухт. Провізна плата за схемою 1 Тарифного керівництва становить 17 463 грн, а не 4503,80.
Листом №041/2025 від 28.07.2025 Товариство просило Укрзалізницю перерахувати тариф, в т.ч. за вагон №56545676, який був відправлений для «підготовки вагонів під навантаження», на «вагони залізничні прямують для зняття з інвентарного парку з подальшою разборкою в металобрухт», гарантувавши оплату.
Відповідно до п. 14.4. Тарифного керівництва №1 плата за перевезення нового рейкового рухомого складу на своїх осях, у т.ч.: вагонів із загальномережевою нумерацією від заводів-виробників на адресу власників; рухомого складу, що направляється на утилізацію або під перше навантаження; вагонів, які мають заводську нумерацію і використовуються для технологічних потреб; вагонів, що передислоковуються при зміні власника; та вагонів в інших перевезеннях, крім зазначених у п. 14.1 цього розділу, визначається як для власних вагонів за тарифною схемою 1 (для універсальних вагонів) або 2 (для інших типів вагонів та іншого рейкового рухомого складу) за розрахункову масу вантажу, установлену для універсального або спеціального вагона.
Так, згідно з п. 14.1 Тарифного керівництва №1 плата за перевезення в порожньому стані власних або орендованих вагонів (після вивантаження та під навантаження, у ремонт або з ремонту, з провідниками) визначається за тарифною схемою 14. При перевезенні порожніх власних або орендованих вагонів з додатковим обладнанням, крім плати за перевезення цих вагонів, нараховується плата за масу додаткового обладнання відповідно до п. 24 цього розділу. Плата за перевезення у порожньому стані власних напіввагонів перевізника з нумерацією інвентарного парку не нараховується, крім перевезень у ремонт і на промивання.
Суд встановив, що Укрзалізниця донарахувала провізну плату в сумі 12 959,20 грн за Тарифним керівництвом №1, відповідно до п. 14.4.
В апеляційній скарзі Товариство вважає, що п. 14.4 Тарифного керівництва №1 стосується лише нового рухомого складу, а тому не міг бути застосований у розрахунку штрафу. За доводами Товариства, суд не застосував норму, яка підлягає застосуванню, а саме п. 13.4 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги.
Аналізуючи зміст п. 14 Тарифного керівництва №1, суд зазначає, що Тарифне керівництво №1 розмежовує правила нарахування плати за перевезення приватних («власних») вагонів залежно від їхнього операційного статусу під час руху. Так, п. 14.1 регулює перевезення порожніх вагонів, які використовуються як засіб транспортування (внутрішньовагонний вантаж) - тобто прямують під завантаження, повертаються після вивантаження або слідують у плановий ремонт чи повертаються з ремонту; п. 14.4 регулює випадки переміщення рухомого складу на своїх осях як самостійного об`єкта транспортування (вантажу / майна), що вилучений з процесу стандартного комерційного обігу.
Зміст п. 14.4 Тарифного керівництва №1 свідчить, що законодавець виділив у ньому дві окремі логічні категорії залізничного майна через розділовий сполучник «та», який стоїть після крапки з комою (;).
Так, речення складається з двох частин. Перша частина: плата за перевезення нового рейкового рухомого складу на своїх осях, у т.ч.: перелік випадків...; друга частина: «та вагонів в інших перевезеннях, крім зазначених у пункті 14.1 цього розділу...».
Отже, формулювання «та вагонів в інших перевезеннях, крім зазначених у пункті 14.1» поширюється на будь-які інші перевезення власних вагонів на своїх осях (незалежно від строку їх експлуатації та новизни), якщо мета їхнього руху не підпадає під критерії п. 14.1 (тобто вони не є просто операційно порожніми вагонами під навантаження / розвантаження, у ремонт або з ремонту).
Тому у цьому конкретному випадку питання того, чи був вагон новим, не має вирішального значення, оскільки застосовується та частина п 14.4 Тарифного керівництва №1, яка стосується «та вагонів в інших перевезеннях, крім зазначених у пункті 14.1 цього розділу…».
Суд встановив, що у цьому випадку вагони, що перевозилися на своїх осях, прямували для зняття з інвентарного парку, з подальшим розбиранням на металобрухт, що не підпадає під визначені п. 14.1 Тарифного керівництва №1 критерії.
Щодо доводів відповідача про необхідність застосування для визначення плати за перевезення пункту 13.4 Тарифного керівництва № 1 суд зазначає, що п.13 визначає плату за перевезення порожніх контейнерів та рейкового рухомого складу перевізника, яким Товариство (власник вагону №5654567 та вантажовідправник) не є. Отже, положення цього пункту не можуть бути застосовані.
Відповідно до п. 24 Статуту залізниць вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).
Отже, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка у цьому випадку передбачена п. 118, 122 Статуту залізниць. При цьому зазначений штраф, відповідно до п. 118, 122 Статуту залізниць, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статут не передбачає.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 906/434/17, від 20.03.2018 у справі №925/1025/17, від 05.02.2019 у справі №914/2339/17, від 22.03.2018 у справі №917/964/17.
Таким чином, позивач набув права вимагати сплати на його користь штрафу у розмірі 87 315,00 грн (17 463,00 грн х 5). Підстави для зменшення розміру штрафу відсутні.
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про задоволення вимог Укрзалізниці про стягнення з Товариства штрафу у розмірі 87 315,00 грн; доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
Судові витрати.
У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
У Х В А Л И В :
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «Славутич» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2026 у справі №910/1457/26 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2026 у справі №910/1457/26 залишити без змін.
3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.
4. Справу повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді В.А. Корсак
С.О. Алданова