ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.08.2026 Справа № 910/4814/26
Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Вусо»
до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс»
про стягнення 121 110,00 грн
без повідомлення учасників справи
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Вусо» (далі - ПрАТ «СК «Вусо», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс» (далі - ПрАТ СК «Інтер-Поліс», відповідач) про стягнення страхового відшкодування у сумі 121 110,00 грн в порядку суброгації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок ДТП, яка сталася 19.05.2025 у м. Кам`янське застрахований у позивача транспортний засіб був пошкоджений, у зв`язку з чим позивач сплатив потерпілій особі страхове відшкодування на суму 121 110,00 грн. Посилаючись на ст. 993 ЦК України та ст. 108 Закону України "Про страхування", ПрАТ «СК «Вусо» вказало, що йому перейшло право вимоги до відповідача на відшкодовану потерпілому матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача, визнаним винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яку ПрАТ СК «Інтер-Поліс» не сплатило, тому у позові просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в сумі 121 110,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2026 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.
Відповідач надав відзив на позов, в якому проти заявлених вимог заперечив, вказав, що позивач не звертався до нього з підстав визначення розміру завданої ДТП шкоди, не запрошував на огляд пошкодженого транспортного засобу, чим порушив встановлений законом порядок визначення розміру шкоди, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.
Розглянувши заяви учасників справи по суті спору та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Установлено, що відповідно до договору страхування наземних транспортних засобів за страховим продуктом «Каско Антистрес» № 23482557-02-04-04 від 23.08.2024, укладеного між ПрАТ «СК «Вусо» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник), були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом Lexus NX 300H, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
19.05.2025 у місті Кам`янське сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача автомобіля марки Lexus NX 300H, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки Nissan Juke, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_2 , в результаті чого вказаним транспортним засобам були завдані механічні пошкодження.
За фактом вказаної ДТП водіями ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було складене повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) від 19.05.2025.
Згідно з актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № АС00026130 від 31.07.2025 та рахунком-фактурою СТО № [номер приховано] від 04.06.2025, наданим позивачем, вартість матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП власнику автомобіля Lexus NX 300H, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , склала 121 110,00 грн.
У подальшому, на підставі страхового акту № 2447285-1 від 11.06.2025 позивач сплатив на рахунок СТО вартість відновлювального ремонту автомобіля Lexus NX 300H у сумі 121 110,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 36911 від 11.06.2025.
Також судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Nissan Juke, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , за участю якого сталася ДТП, була застрахована у ПрАТ СК «Інтер-Поліс» згідно з Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/229297725.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вважає, що відповідач є відповідальною особою за шкоду, спричинену дорожньо-транспортною пригодою з вини водія ОСОБА_2 , а тому згідно з положеннями Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" ПрАТ СК «Інтер-Поліс» відповідає за вимогами позивача, як страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів потерпілій особі, в межах, передбачених договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності.
Перевіряючи такі доводи позивача, суд врахував наступне.
Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з п. 69 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про страхування» (тут і далі - в редакції, чинній на час спірних правовідносин) страхування - це правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.
Відповідно до п. 50, 59 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про страхування» страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства; страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 102 Закону України "Про страхування" у разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страховик зобов`язаний встановити факт, причини та обставини такої події та прийняти з урахуванням умов договору страхування рішення про визнання або невизнання випадку страховим. Здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта).
У разі визнання випадку страховим страховик здійснює страхову виплату страхувальнику (іншій особі, визначеній договором страхування або законодавством) відповідно до умов договору страхування або законодавства.
За змістом ст. 993 ЦК України та ст. 108 Закону України «Про страхування» страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Також згідно з ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи відшкодовується винною особою.
Отже, виходячи з наведених норм чинного законодавства, обов`язок відшкодування спричиненого у ДТП збитку (компенсації сплаченого страхового відшкодування позивачу) виникає саме у винної особи (особи, відповідальної за збиток).
Позивач вважає, що винною у ДТП особою є водій ОСОБА_2 , на підтвердження чого ПрАТ «СК «Вусо» надало повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) від 19.05.2025.
Однак суд не погоджується з такими доводами позивача з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) у разі настання контактної (наявне зіткнення) дорожньо-транспортної пригоди за участю лише двох забезпечених транспортних засобів, за умови заподіяння шкоди майну виключно у вигляді пошкодження (знищення) транспортного засобу, незаподіяння шкоди життю та здоров`ю фізичних осіб, відсутності у водіїв обох транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, впливу лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, а також за умови досягнення згоди таких водіїв щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, такі водії мають право без залучення відповідних підрозділів Національної поліції України спільно скласти для надання страховику (МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду у паперовій чи електронній формі за формою і відповідно до інструкції, затверджених МТСБУ. Після складення такого повідомлення водії транспортних засобів мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформування відповідних підрозділів Національної поліції України про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Європротокол - це спеціальний бланк повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди, який заповнюється водіями-учасниками ДТП на місці аварії, потім надається страховику та стає підставою для виплати страхового відшкодування потерпілим. Європротокол може заповнюватися як в паперовому вигляді на спеціальному бланку, так і в електронній формі з використанням системи "Електронний Європротокол".
Отже європротоколом можна скористатися при умовах, коли:
- настання контактної (наявне зіткнення) дорожньо-транспортної пригоди за участю лише двох забезпечених транспортних засобів,
- шкода заподіяна майну виключно у вигляді пошкодження (знищення) транспортного засобу,
- не заподіяна шкода життю та здоров`ю фізичних осіб,
- водії-учасники ДТП мають чинні договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс чи іноземний страховий сертифікат «Зелена картка»),
- наявна згода водіїв транспортних засобів - учасників ДТП щодо її обставин,
- у водіїв відсутні ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.
У разі невиконання хоча б однієї з зазначених умов, виклик відповідного підрозділу Національної поліції для оформлення ДТП є обов`язковим.
Моторним (транспортним) страховим бюро України встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (затверджено протоколом президії МТСБУ від 17.10.2024 № 609/2024).
Згідно з п. 1 вказаної Інструкції повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду - письмове повідомлення встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро України зразка, яке надається страховику чи МТСБУ водієм транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди. Повідомлення заповнюється та підписується водіями транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до п. 7 вказаної Інструкції у повідомленні зазначаються, зокрема, фактична дата, час та місце настання ДТП, схема ДТП.
Оформлене у відповідності до зазначеної Інструкції учасниками дорожньо-транспортної пригоди повідомлення в силу положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є підставою для прийняття страховиком рішення щодо здійснення страхового відшкодування.
Судом вже встановлено, що за фактом настання ДТП 19.05.2025 водій автомобіля Lexus NX 300H ОСОБА_1 та водій автомобіля Nissan Juke ОСОБА_2 скористались своїм правом скласти повідомлення про ДТП (європротокол). Цей європротокол був заповнений обома учасниками ДТП у частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А (автомобіль Lexus NX 300H) та транспортний засіб Б (автомобіль Nissan Juke), у його відповідних пунктах зазначено дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, протокол не містить виправлень, наявна схема ДТП, а також відсутні будь-які відмітки про наявність з боку водіїв зауважень стосовно відомостей, які зазначені у даному європротоколі.
Водночас із указаного європротоколу не вбачається вини жодного з учасників ДТП.
При цьому слід звернути увагу, що метою складення європротоколу є не встановлення вини учасника ДТП, а оформлення такого повідомлення здійснюється для страховика (МТСБУ) і воно є підставою для прийняття страховиком рішення щодо здійснення страхового відшкодування.
У той же час, слід зазначити, що до компетенції господарського суду не входить вирішення питань про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення, зокрема, вини цієї особи у скоєнні ДТП, оскільки згідно зі ст. 221 КпАП України уповноваженим судом на вирішення вказаних питань (відповідних справ) є суд цивільної юрисдикції.
Отже, за висновком суду, позивачем не надано належних, допустимих та вірогідних доказів вини у вчиненні ДТП ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якої була застрахована у ПрАТ СК «Інтер-Поліс» згідно з Полісом ОСЦПВ № ЕР/229297725, відтак, і підстав для стягнення з ПрАТ СК «Інтер-Поліс» в порядку суброгації компенсації за спричинену шкоду немає.
Згідно зі ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Указані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У даному випадку, оцінивши надані сторонами докази у сукупності із встановленими у справі обставинами, суд вважає, що позивач не довів належними та вірогідними доказами вини ОСОБА_2 у вчиненні ДТП, а тому суд дійшов висновку, що у відповідача (ПрАТ СК «Інтер-Поліс») не виникло обов`язку щодо сплати страхового відшкодування позивачу, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі відмови у задоволенні позову покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Вусо» до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс» про стягнення 121 110,00 грн.
Повне судове рішення складене 12 серпня 2026 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К. І.