Постанова № 140698022 у справі № 910/4814/26 від 19.10.2026

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2026 р. Справа№ 910/4814/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

без повідомлення учасників справи

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Вусо" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2026

у справі №910/4814/26 (суддя - Головіна К.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Вусо"

до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Інтер-Поліс"

про грошових коштів.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Вусо" звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Інтер-Поліс" про стягнення страхового відшкодування у сумі 121110 грн в порядку суброгації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), яка сталася 19.05.2025 у м. Кам`янське, застрахований у позивача транспортний засіб був пошкоджений, у зв`язку з чим позивач сплатив потерпілій особі страхове відшкодування на суму 121110 грн. Посилаючись на ст. 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 108 Закону України "Про страхування", позивач вказав, що йому перейшло право вимоги до відповідача на відшкодовану потерпілому матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача, визнаним винним у скоєнні ДТП, яку Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Інтер-Поліс" не сплатило, тому просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в сумі 121110 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2026 відкрито провадження у справі №910/4814/26 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.08.2026 у справі №910/4814/26 у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Вусо" відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Вусо" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Позивач зауважує, що факт ДТП між сторонами не заперечувався ні позивачем, ні відповідачем. За фактом настання ДТП сторони склали європротокол, згідно з яким характер та локалізація пошкоджень свідчать про недотримання ОСОБА_1 п. 12.1, п. 13.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР).

Окрім того скаржник вказує, що згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів виклик заінтересованих осіб (у даному випадку страхову компанію винуватця ДТП) для технічного огляду ТЗ не є обов`язковим.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2026 апеляційну скаргу у справі №910/4814/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Вусо" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2026 у справі №910/4814/26, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав, що у відповідності до приписів ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як слідує з матеріалів справи, 19.05.2025 у місті Кам`янське сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача автомобіля марки Lexus NX 300H, державний реєстраційний номер (д.н.з) НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки Nissan Juke, державний реєстраційний номер (д.н.з) НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_1 , в результаті чого вказаним транспортним засобам були завдані механічні пошкодження.

На підтвердження даних обставин позивачем надано до суду повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 19.05.2025 (європротокол), складений водіями автомобіля Lexus NX 300H, д.н.з. НОМЕР_1 , - ОСОБА_2 , а також водієм автомобіля Nissan Juke, д.н.з.: НОМЕР_2 , - ОСОБА_3 .

Згідно вказаного повідомлення (європротоколу) транспортний засіб ОСОБА_1 (автомобіль Nissan Juke, д.н.з. НОМЕР_2 ) передньою частиною в`їхав у задню частину транспортного засобу ОСОБА_2 (автомобіль Lexus NX 300H д.н.з. НОМЕР_1 ).

В результаті ДТП автомобіль Lexus NX 300H д.н.з. НОМЕР_1 отримав пошкодження заднього бампера та накладки бампера (видимі пошкодження). Автомобіль Nissan Juke, д.н.з. НОМЕР_2 отримав пошкодження переднього бампера, накладок бампера, лючка, омивача.

Станом на 19.05.2025 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , пов`язана з експлуатацією транспортного засобу Lexus NX 300H д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована позивачем на підставі договору (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №23482557-02-04-04 від 23.08.2024.

Згідно з ремонтною калькуляцією №45990 від 24.04.2026 вартість ремонту транспортного засобу Lexus NX 300H д.н.з. НОМЕР_1 становить 121671,49 грн.

Відповідно до рахунку СТО №[номер приховано] від 04.06.2025 та акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №АС00026130 від 31.07.2025 вартість відновлювального ремонту автомобіля Lexus NX 300H, д.н.з. НОМЕР_1 , склала 121110 грн.

У зв`язку з наведеними обставинами, 04.06.2025 власник пошкодженого транспортного засобу Lexus NX 300H д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 звернулась до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

11.06.2025 позивачем було складено страховий акт №2447285-1 відповідно до якого сума страхового відшкодування склала 121110 грн.

Вказана сума страхового відшкодування була перерахована позивачем на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Арена Сервіс ЛТД» (СТО), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №36911 від 11.06.2025 з призначенням платежу: «Стр. відш. зг. СА №2447285-1 від 11.06.2025 та дог. №23482557-02-04-04 від 23.08.2024, стр. ОСОБА_2 , заяв. 05.06.2025, рахунок №1080 від 04.06.2025».

В подальшому, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Вусо" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-Асистуюча Компанія «Фаворит» для визначення вартості відновлення колісного транспортного засобу Lexus NX 300H д.н.з. НОМЕР_1 .

Відповідно до дослідження фахівця про визначення вартості відновлення колісного транспортного засобу №45990 від 24.04.2026 зроблено висновок щодо можливості вартості відновлення КТЗ після його аварійного пошкодження, Lexus NX 300H д.н.з. НОМЕР_1 станом на 19.05.2025 - 121671,49 грн з урахуванням ПДВ на запасні частини, але без врахування ВТВ (величина товарної вартості).

Цивільна відповідальність особи, винної у скоєнні ДТП ( ОСОБА_1 ) на момент настання страхової події була застрахована у Приватному акціонерному товаристві Страхова компанія "Інтер-Поліс" відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР 229297725, за яким ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 250000 грн.

У зв`язку з наведеними обставинами Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Вусо" звернулося до суду з регресним позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Інтер-Поліс" виплаченого страхового відшкодування в розмірі 121110 грн.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач під час розгляду справи судом першої інстанції вказував, що позивач не звертався до нього з підстав визначення розміру завданої ДТП шкоди, не запрошував на огляд пошкодженого транспортного засобу, чим порушив встановлений законом порядок визначення розміру шкоди, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що із наданого позивачем європротоколу не вбачається вини жодного із учасників ДТП, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача, в порядку суброгації, компенсації за спричинену шкоду.

Надаючи оцінку висновкам місцевого господарського суду, з урахуванням меж апеляційного перегляду, про які зазначено вище, колегія суддів зазначає таке.

Предметом даного позову є вимога до винної особи про відшкодування завданої майнової шкоди у розмірі 121110 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Стаття 993 ЦК України визначає, що до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 108 Закону України «Про страхування» страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб.

На підтвердження обставин спірної ДТП та вини ОСОБА_1 у її вчиненні, зокрема, внаслідок зіткнення транспортних засобів (автомобіль Nissan Juke, д.н.з. НОМЕР_2 передньою частиною в`їхав у задню частину автомобілю Lexus NX 300H д.н.з. НОМЕР_1 ), позивач посилається на складений учасниками спірної ДТП європротокол від 19.05.2025.

Згідно з ч. 2 ст. 31 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання контактної (наявне зіткнення) дорожньо-транспортної пригоди за участю лише двох забезпечених транспортних засобів, за умови заподіяння шкоди майну виключно у вигляді пошкодження (знищення) транспортного засобу, незаподіяння шкоди життю та здоров`ю фізичних осіб, відсутності у водіїв обох транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, впливу лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, а також за умови досягнення згоди таких водіїв щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, такі водії мають право без залучення відповідних підрозділів Національної поліції України спільно скласти для надання страховику (МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду у паперовій чи електронній формі за формою і відповідно до інструкції, затверджених МТСБУ. Після складення такого повідомлення водії транспортних засобів мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформування відповідних підрозділів Національної поліції України про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Моторне (транспортне) страхове бюро України встановило відповідний зразок повідомлення про ДТП та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затвердило протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 №274/2011 Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (далі - Інструкція).

Європротокол - це спеціальний бланк повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди, який заповнюється водіями-учасниками ДТП на місці аварії, потім надається страховику та стає підставою для виплати страхового відшкодування потерпілим. Європротокол може заповнюватися як в паперовому вигляді, на спеціальному бланку, так і в електронній формі, з використанням системи «Електронний Європротокол». Система «Електронний Європротокол» є доступною за посиланням https://dtp.mtsbu.ua.

Європротоколом можна скористатися при умовах, коли: - відсутні травмовані (загиблі) люди, - водії-учасники ДТП мають поліси автоцивільної відповідальності, - наявна згода водіїв транспортних засобів - учасників ДТП щодо її обставин, - у водіїв відсутні ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.

У разі невиконання хоча б однієї з зазначених умов, виклик відповідного підрозділу Національної поліції для оформлення ДТП є обов`язковим.

Якщо водії скористались європротоколом (незалежно від його форми), то вони: мають право залишити місце ДТП, звільняються від обов`язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції України про настання ДТП, звільняються від адміністративної відповідальності, передбаченої за спричинення ДТП, повинні не пізніше трьох робочих днів з дати ДТП звернутись зі своїм примірником заповненого європротоколу до страховика, з яким укладали договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. В разі використання системи «Електронний Європротокол» повідомлення страховикам учасників ДТП відправляються автоматично.

Позивач наголошує на тому, що ДТП сталось з вини ОСОБА_1 , яка керувала автомобілем Nissan Juke, д.н.з. НОМЕР_2 , що слідує з європротоколу.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності вини в діях водія ТЗ Nissan Juke, д.н.з. НОМЕР_2 , оскільки європротокол не містить інформації про винну у ДТП особу.

Однак колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Інструкція щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду визначає умови заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яке надається страховику чи Моторному (транспортному) страховому бюро України водієм транспортного засобу на виконання п. 4 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024 №3720, а також застосування Типових схем дорожньо-транспортних пригод, наведених у додатку до цієї Інструкції.

Відповідно до вказаної Інструкції, у європротоколі зазначаються, зокрема, фактична дата, час та місце настання ДТП, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються, та замість зіпсованого бланку заповнюється інший.

Також, згідно п. п. 2 та 7.13. Інструкції повідомлення заповнюється та підписується водіями транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди.

Повідомлення заповнюється чітко, розбірливо, від руки кульковою ручкою, бажано друкованими літерами, при цьому обов`язково зазначаються всі відомості про кожного учасника ДТП. Вибір учасником колонки (жовта чи блакитна) не має значення (п. 4 Інструкції).

Пунктом 7 Інструкції визначено порядок заповнення повідомлення:

7.1. Пункти 1, 2 заповнюються згідно з фактичними датою та часом настання ДТП із зазначенням місця ДТП;

7.2. У пунктах 3, 4 Повідомлення вірне твердження позначається знаком «Х»;

7.3. У пункті 5 зазначаються відомості про свідків ДТП. У разі якщо свідки ДТП не встановлені або відсутні, то у цьому пункті робиться запис, наприклад: «не виявлені» або «відсутні»;

7.4. У пункті 6 зазначається інформація про страхувальника згідно з даними полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або «Зеленої карти» (далі - Сертифікат страхування);

7.5. Пункт 7 заповнюється згідно з даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та Сертифікату страхування. Відомості в зазначених документах мають співпадати;

7.6. Пункт 8 заповнюється згідно з даними Сертифікату страхування. Поле «ТАК» пункту 8 «Чи покриває поліс шкоду транспортному засобу?» позначається знаком «Х» за наявності договору добровільного страхування наземного транспортних засобів (КАСКО);

7.7. Пункт 9 заповнюється згідно з даними посвідчення водія - учасника ДТП. Також водій - учасник ДТП зазначає номер свого телефону або електрону адресу (е-mail) та адресу фактичного проживання;

7.8. У пункті 10 стрілкою необхідно вказати напрям і місце початкового удару (первинного контакту);

7.9. У пункті 11 стисло зазначаються видимі пошкодження кожного транспортного засобу;

7.10. У пункті 12 (клітинки 1-17) відмічаються знаком «Х» обставини, які відносяться та характеризують ДТП. УВАГА! Обов`язково зазначається кількість відмічених знаком «Х» клітинок;

7.11. У пункті 13 відображаються: розташування транспортних засобів А і В на момент настання ДТП, стрілками напрямок їх руху, дорожні знаки та розмітка, назва вулиць або доріг. Для позначення автомобіля використовується позначка « ». Для зображення роздільних смуг, перехрестків та вулиць використовуються позначки «¦ », « + », « = »;

7.12. У пункті 14 надається додаткова інформація, яка не міститься у Повідомлені та яку водій транспортного засобу вважає за необхідне викласти. У разі необхідності дозволяється використання додаткового аркуша. У такому випадку в пункт 14 Повідомлення вноситься запис «додаткові пояснення на ___ аркушах додаються».

Отже, сам факт складання обома учасниками ДТП повідомлення про ДТП (європротоколу) вказує на наявність у водіїв транспортних засобів згоди щодо обставин її скоєння.

Колегія суддів зауважує, що повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) слід оцінювати у сукупності всіх його елементів.

Дослідивши наявне в матеріалах справи повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол), колегія суддів встановила, що він містить усі необхідні реквізити, зокрема, інформацію про водіїв, місце скоєння ДТП, схему пригоди, фото з місця події, обставини ДТП, підписи сторін, а також відсутні будь-які відмітки про наявність з боку сторін зауважень стосовно відомостей, які зазначені в даному європротоколі. Виправлення в повідомленні відсутні.

Факт складання та підписання обома учасниками ДТП повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколу) вказує на наявність у водіїв транспортних засобів згоди щодо обставин її скоєння.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що розділ «обставини ДТП» містить ключову інформацію для встановлення вини та механізму події (чи рухався автомобіль, чи стояв, чи здійснював маневр, як саме автомобілі зіткнулися).

Так, згідно з п. 12 «Обставини» та п. 13 «Схема пригоди, коли сталося зіткнення» вказаного повідомленням від 19.05.2025 транспортний засіб «А» Lexus NX 300H д.н.з. НОМЕР_1 , на момент виникнення аварійної ситуації та безпосередньо у момент зіткнення перебував попереду за напрямком руху у своїй смузі. У той же час транспортний засіб «В» Nissan Juke, д.н.з. НОМЕР_2 рухався позаду автомобіля Lexus NX 300H д.н.з. НОМЕР_1 в аналогічному напрямку.

На графічному малюнку здійсненому учасниками ДТП зображено, як саме маневр одного з водіїв призвів до зіткнення.

Відповідно до схеми ДТП, не обравши безпечної швидкості руху та не дотримавшись дистанції до транспортного засобу, що рухався попереду, водій ТЗ «В» Nissan Juke, д.н.з. НОМЕР_2 передньою частиною в`їхав у задню частину ТЗ «А» Lexus NX 300H д.н.з. НОМЕР_1 , що також підтверджується фото з місця ДТП.

Отже, з повідомлених учасниками обставин ДТП слідує, що саме водій автомобіля Nissan Juke, д.н.з. НОМЕР_2 ( ОСОБА_1 ) не дотримавшись п. 12.1, п. 13.1 Правил дорожнього руху, став винуватцем ДТП, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль Lexus NX 300H д.н.з. НОМЕР_1 та завдано матеріальних збитків.

За наведеного, є помилковими твердження суду першої інстанції стосовно того, що з наданого позивачем європротоколу не вбачається вини жодного з учасників ДТП, позаяк у разі, якщо водії на місці ДТП не дійшли згоди саме щодо вини винної особи в даній події, то європротокол складатися не може, про що вказано вище. При цьому, порушення ПДР одним з водіїв чи обома водіями фіксує на місці поліція у разі виклику, що у даному випадку не відбулося, отже водії між собою узгодили винну особу для складання європротоколу. Той факт, що в європротоколі не заповнено п. 14 та винуватцем не прописано «вину визнаю» не впливає на дійсність та доказову силу цього документа.

На переконання колегії суддів, не прийняття в якості належного доказу настання страхового випадку заповненого учасниками ДТП європротоколу нівелює приписи про юридичну силу вказаного документа та презумпцію достовірності внесених в нього відомостей.

Відтак, суд першої інстанції, не з`ясувавши всіх обставин справи, невірно оцінивши надані позивачем докази, дійшов хибних висновків про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненому ДТП.

Як було зазначено, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Nissan Juke, д.н.з. НОМЕР_2 ( ОСОБА_1 ) на момент настання страхової події була застрахована у відповідача, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 250000 грн.

Позивачем на виконання зобов`язань за договором добровільного страхування наземного транспорту №23482557-02-04-04 від 23.08.2024, предметом якого є страхування транспортного засобу Lexus NX 300H д.н.з. НОМЕР_1 було відшкодовано на користь страхувальника 121110 грн.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Заперечуючи проти позову відповідач вказував на те, що він не мав можливості оцінити загальний розмір шкоди та визначити величину суми належного страхового відшкодування, оскільки позивач не запрошував його на огляд пошкодженого транспортного засобу.

За приписами ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов`язані з пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи.

При цьому, з положень ст. 27 наведеного Закону слідує, що страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті (п. 1 ч. 1).

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає: 1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту; 2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.

Для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо якого є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів. Для інших транспортних засобів до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу (ч. 3).

Відповідно до п. 8.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду Державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 (далі - Методика), для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, застосовується витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту.

Згідно з п. 8.5 Методики калькуляції вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ.

Як вбачається з матеріалів справи, витрати пов`язані з ремонтом пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу Lexus NX 300H д.н.з. НОМЕР_1 у розмірі 121110 грн підтверджено рахунком СТО №[номер приховано] від 04.06.2025 та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №АС00026130 від 31.07.2025, що узгоджується з ремонтною калькуляцією №45990 від 24.04.2026 та дослідженням фахівця №45990 від 24.04.2026. Виплата позивачем страхувальнику суми страхового відшкодування в розмірі 121110 грн підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією.

За наведеного є безпідставними твердження відповідача про неможливість визначення розміру страхового відшкодування (з підстав не запрошення відповідача на огляд пошкодженого ТЗ), оскільки сума страхового відшкодування документально підтверджена належними та допустимими доказами, з урахуванням положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Також слід зауважити, що у відповідності до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження у разі потреби. Отже, виклик відповідача під час проведення огляду КТЗ може здійснюватися у разі потреби, а відтак неповідомлення відповідача про огляд пошкодженого ТЗ не може бути підставою для відмови у позові.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача (в порядку регресу) суми страхового відшкодування у розмірі 121110 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню, тоді як висновки суду першої інстанції є такими, що не ґрунтуються на вимогах законодавства та дослідженні усіх обставин і зібраних у справі доказів та доводів учасників справи.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.

Відповідно до п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Вусо" підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2026 у справі №910/4814/26 слід скасувати, як таке, що прийнято за неповного з`ясування обставини, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, з прийняттям нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Згідно з ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України визначено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки за результатом розгляду апеляційної скарги Північним апеляційним господарським суд прийнято нове судове рішення - про задоволення позову, сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладається на відповідача.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною, а тому прийнята постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Вусо" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2026 у справі №910/4814/26 скасувати та ухвалити нове рішення.

3. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Вусо" задовольнити.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Інтер-Поліс" (01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 69, офіс 6; ідентифікаційний код 19350062) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Вусо" (0310, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31; ідентифікаційний код 31650052) суму страхового відшкодування в розмірі 121110 грн (сто двадцять одна тисяча сто десять гривень), 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 3993,60 грн (три тисячі дев`ятсот дев`яносто три гривні шістдесят копійок) витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко