УХВАЛА
13 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 991/4079/25
провадження № 61-6289ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В. розглянув заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Кравченко Ігор Валентинович, про відвід судді Верховного Суду Пророка В. В. від участі у розгляді справи за позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави за касаційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на рішення Вищого антикорупційного суду від 21 листопада 2025 року та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10 квітня 2026 року,
ВСТАНОВИВ:
11 травня 2026 року через підсистему Електронний суд ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Назарова А. С., подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вищого антикорупційного суду від 21 листопада 2025 року та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10 квітня 2026 року, у якій заявник просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Також подала дві заяви про зупинення виконання рішення (або зупинення його дії), у яких просила зупинити виконання рішення Вищого антикорупційного суду від 21 листопада 2025 року та постанови Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10 квітня 2026 року до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 травня 2026 року справу призначено судді-доповідачу Пророку В. В., судді, які входять до складу колегії: Калараш А. А., Петров Є. В.
11 травня 2026 року до Верховного Суду через підсистему Електронний суд надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мостова І. О., на рішення Вищого антикорупційного суду від 21 листопада 2025 року та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10 квітня 2026 року, у якій заявник просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. До касаційної скарги заявник також долучив клопотання про зупинення виконання постанови Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10 квітня 2026 року та рішення Вищого антикорупційного суду від 21 листопада 2025 року.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11 травня 2026 року справу призначено судді-доповідачу Пророку В. В., судді, які входять до складу колегії: Калараш А. А., Петров Є. В.
04 червня 2026 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2., в інтересах яких діє адвокат Кравченко І. В., подали до Верховного Суду заяву про відвід судді Верховного Суду Пророка В. В. від участі у розгляді цієї справи.
Верховний Суд ухвалою від 09 червня 2026 року, з урахуванням ухвали Верховного Суду від 09 червня 2026 року про виправлення описки, визнав необґрунтованою заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Кравченко І. В., про відвід судді Пророка В. В. та передав для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвалою від 10 червня 2026 року Верховний Суд відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Кравченко І. В., про відвід судді Верховного Суду Пророка В. В.
Верховний Суд ухвалою від 15 червня 2026 року, серед іншого, відкрив касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на рішення Вищого антикорупційного суду від 21 листопада 2025 року та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10 квітня 2026 року, відмовив у задоволенні клопотань про зупинення виконання рішення Вищого антикорупційного суду від 21 листопада 2025 року.
24 червня 2026 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в інтересах яких діє адвокат Кравченко І. В., про пришвидшення розгляду справи, яка мотивована тим, що у разі тривалого касаційного провадження транспортний засіб, який стягнуто рішенням суду першої інстанції в дохід держави, може вибути із володіння відповідача, при цьому в подальшому може бути пошкодженим, або знищеним.
30 червня 2026 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
14 липня 2026 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Кравченко І. В., повторно подав до Верховного Суду заяву про відвід судді-доповідача Пророка В. В. від участі у розгляді справи.
Заява мотивована тим, що справа на час подання заяви про відвід судді не призначена до розгляду, що у подальшому може призвести до стягнення на підставі оскаржуваних судових рішень грошових коштів та транспортних засобів з ОСОБА_2 , оскільки наразі з одного з відповідачів у примусовому порядку вже стягнуто грошові кошти за оскаржуваним рішенням, у той час як Верховний Суд ще не ухвалив остаточне рішення за результатами розгляду касаційної скарги.
За таких обставин, на думку заявника, суддя-доповідач самоусунувся від розгляду справи.
На підставі розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 10 серпня 2026 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями на підставі службової записки судді Пророка В. В. у зв`язку із перебуванням суддів, які входять до складу колегії, у відпустці.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 серпня 2026 року справу призначено судді-доповідачу Пророку В. В., судді, які входять до складу колегії: Карпенко С. О., Ситнік О. М.
Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2026 року заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Кравченко І. В., про відвід судді Верховного Суду Пророка В. В. визнано необґрунтованою. Заяву про відвід судді Верховного Суду Пророка В. В. передано для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
На виконання вимог частини третьої статті 40 ЦПК України 12 серпня 2026 року заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Кравченко І. В., про відвід судді Верховного Суду Пророка В. В. передано судді Верховного Суду Краснощокову Є. В.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 ЦПК України, згідно з якою суддя підлягає відводу (самовідводу), зокрема, за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Стаття 37 ЦПК України закріплює недопустимість повторної участі судді в розгляді справи.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно з частиною четвертою статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Право на справедливий суд насамперед повинне забезпечуватись безсторонністю судді. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, для запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ найважливішим є довіра, яку суди повинні викликати у громадськості в демократичному суспільстві. Наявність безсторонності у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції оцінюється за двома критеріями: суб`єктивним, тобто з огляду на особисте переконання або поведінку конкретного судді у конкретній справі, і об`єктивним, тобто з урахуванням того, чи надає суд достатні гарантії для виключення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості (див. Hauschildt v. Denmark, № 10486/83, від 24 травня 1989 року, §§ 46, 48).
Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини вважати, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. Belukha v. Ukraine, № 33949/02, від 09 листопада 2006 року, §§ 49, 50, 52).
Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Аналіз вказаної заяви про відвід судді Верховного Суду Пророка В. В. свідчить, що в ній відсутнє обґрунтування підстав для відводу судді, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України, зокрема, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності вказаного судді, а її доводи зводяться виключно до незгоди з процесуальними діями суду, що відповідно до статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.
Відповідно до відомостей, які містяться в АСДС станом на 10 серпня 2026 року (день постановлення цієї ухвали) у судді Пророка В. В. у провадженні перебуває 322 справи, за результатом розгляду яких ще не прийнято кінцеве рішення та які надійшли до дня передачі судді Пророку В. В. матеріалів цієї справи.
Сам по собі факт непризначення справи до розгляду, яка надійшла до Верховного Суду 30 червня 2026 року, на момент подання заяви - 14 липня 2026 року, а також незгода заявників із тривалістю касаційного провадження не свідчать, що суддя-доповідач самоусунувся від розгляду справи. Будь-яких доказів, які б свідчили, що суддя-доповідач Пророк В. В. умисно зволікає з розглядом касаційної скарги, про особисту заінтересованість судді у результаті розгляду справи, упереджене ставлення до учасників справи або інші обставини, що викликають сумнів у його безсторонності, заявниками не наведено і матеріали справи таких доказів не містять. Тому немає підстав для відводу судді у розумінні статей 36, 37 ЦПК України.
Тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Кравченко І. В., слід відмовити.
Керуючись статтями 36, 40, 260 ЦПК України
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Кравченко Ігор Валентинович, про відвід судді Верховного Суду Пророка В. В. відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков